30 листопада 2020 року

13:31:57 30.11.2020 Назад

ФІЗІЧНА ЕКОНОМІЯ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ

В умовах поглиблення екологічної кризи інтерес до фізичної економії починає стрімко зростати. Звісно, що пошук збалансованих форм сталого господарювання вимагає суттєвого переосмислення накопленого багажу з позицій сучасних, не тільки техніко-технологічних новинок, але значною мірою нових соціальних відносин, що формуються. При цьому питання полягає у тому, що треба взяти з минулого, і що треба додати, що б осучаснити постулати фізичної економії та надати їй більш конструктивного спрямування.

Безумовно, основою концепту сталого господарювання, залишається насамперед, закон збереження і перетворення енергії. Пріоритет в обґрунтуванні цього закону, як відомо, належить Ф. Кене та Р.Майєру. На його значущість свого часу вказували також С.А. Подолинський, В.І.Вернадський, М.Д.Руденко. Ще одним важливим, для методологічних позицій обґрунтування концепту сталого господарювання є фундаментальне твердження Р. Майєра, про те, що зелені рослини в силу факту свого існування змінюють енергетику земної кори через перетворення енергії Сонця у нову форму сприятливу для процесів розвитку.

Не маловажним є ідея С.А. Подолинського про розмежування живої та неживої складових оточуючого середовища з констатацією їх тісного зв’язку між собою. Свого часу В.І. Вернадський розвив цю ідею до визначення шляху забезпечення збалансованості буття як такого через живе, неживе й розумне. У той же час освоєння цих сфер людиною вважав господарюванням. Тут доцільно згадати думку М.Д.Руденко про абсолютне та відносне багатство. Джерелом походження абсолютного багатства є енергія живого. Відносне ж багатство утворюється внаслідок зміни форми неживого. Не вдаючись у подробиці, відмітимо, що по суті йдеться про капітали різної природи.

Також, відмітимо, що ще з часів Ф. Кене було відомо, що природний капітал, з яким людство познайомилося першим, водночас є найменш вивченим саме в частині розкриття здібностей щодо принесення доходу. А, на сьогодні, суть головного економічного парадоксу полягає в тому, що віртуальний капітал забезпечує в рази вищі прибутки, ніж реальний у первісній фізичній формі. Тут доцільно наголосити про наявність феномену акцентування уваги здебільш на потребах людей, котрі здійснюють природокористування, ніж на природі екологічних ресурсів чи природно-господарському просторі. Таким чином, виникає об’єктивна потреба визначення та методологічного обґрунтування суто економічних властивостей природних ресурсів з позицій системної економіки природокористування, що забезпечує розкриття феномена їх капіталізації з різних позицій.

Окремим питанням стоїть визначення фінансового, або віртуального капіталу. Якщо спиратися на згадані вище постулати фізичної економії, то його можна віднести як до абсолютного так й до відносного багатства. Але все залежить від точки зору суб’єкту господарювання, тобто за В.І. Вернадським ¬ від фактору «розумності», пов’язаного із способом господарювання. Таким чином ми впевнено можемо говорити, що подальший розвиток фізичної економії лежить у площині чи у контексті теорії і методології сталого господарювання. Саме у такої парадигмі маємо можливість визначити засіб збалансованого перетворення та використання енергії Прогресу як такого через призму параметризованих характеристик реальної цінності, вартості та ціни конкретного простору життєдіяльності людини і природи.

 

Відділ методології сталого розвитку