8 квітня 2021 року

10:10:19 08.04.2021 Назад

ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ З ВРАХУВАННЯМ ПОЗИЦІЙ СТЕЙКХОЛДЕРІВ

В процесі формування платформи системних взаємодій природоресурсного та ринкового циклів розвитку важливим питанням є виділення окремих конструкцій і формальних рамок реального об’єкта дослідження, що найбільш повною мірою відображають дійсність у межах конкретної сфери. Модель передбачає собою теоретизовану систему, що може акумулювати подібні позиції.

Для розроблення моделей використання природних ресурсів (з можливостями їх інтеграції до зони впливу ринку) важливо врахувати: характеристики природокористування; позиції (властивості) ПР, що використовуються; можливість використання інструментів регулювання (рента, інвестиції….); рівень взаємодії ПР і ринку; особливості розвитку підприємницької активності для ПР; можливість прояву формацій природних ресурсів; особливості розвитку платформенних ринків.

Можливо виділити 4 моделі використання природних ресурсів.

● консервативна модель I. Ця модель була поширеною для СРСР. Для цієї моделі фіксувалися порушення природних екосистем, руйнування природного середовища. Виснажливий тип природокористування. ПР – використовуються сировинні позиції. Для умов командної економіки можливість і ефективність використання інструментів регулювання (рента, інвестиції….) була не важливою. Враховуючи це, рівень взаємодії ПР і ринку був низьким. Але, разом з тим, тоді були хороші можливості для становлення окремих ланок природокористування (лісова галузь).

● консервативна модель II. Є похідною з попередньої. Тут зберігаються базові елементи радянського підходу, але вже фіксуються окремі зміни поточних тенденцій, є спроби цю систему модернізувати і модифікувати. Разом з цим, ці спроби є фрагментарними і не охоплюють всі галузі природокористування.

Характеристики природокористування, використання сировинних позицій ПР, обмежені можливості використання інструментів регулювання, не високий рівень взаємодії ПР і ринку – ці особливості теж притаманні цій моделі. Але, прослідковуються процеси розвитку підприємницької активності, посилення ролі приватного капіталу (агрохолдинги, поступова інтеграція ПР до ланцюжків активності приватних компаній).

● прогресивна модель. В цій моделі посилюються взаємодії ПР і ринку. Природокористування стає більш ощадливим, впроваджуються нові технології. Крім сировинних, використовуються і ринкові позиції ПР. Можливість прояву формацій природних ресурсів: ПР→ПРА.

● інноваційна модель. Посилюються позиції прогресивної моделі. ПР все більше інтегрується до зони впливу ринку. Можливість прояву формацій природних ресурсів: ПР→ПРА→ПРЕА. Ця модель є притаманною для окремих країн з високим рівнем розвитку економіки, інноваційних, з високим процентом сервісів, інформаційної економіки.

Щодо можливості врахування позицій стейкхолдерів, то основними серед них можливо виділити державу і ринок.  Для консервативної моделі I переважним стейкхолдером є держава. З рухом до інноваційної моделі поступово зростає роль ринку.

В разі, коли в державі не прослідковується окреслених меж конкретної моделі, то можливі сегментарні колаборації (взаємодії). Подібною є ситуація в Україні – базис консервативної моделі II і риси інших моделей (прогресивної).

 

Анатолій Сундук, д.е.н., с.н.с.

завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів