7 травня 2022 року

12:15:28 07.05.2022 Назад

ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

24 лютого 2022 року Українська держава зіткнулася з небувалим у ХХІ столітті на Європейському континенті актом агресії з боку РФ. Тотальне бомбардування та обстріли ракетною зброєю інфраструктурних об’єктів нашої держави поставили під загрозу безпеку функціонування критичної інфраструктури нашої країни, зокрема й енергетичний сектор.

Ситуація значно загострилася після захоплення окупантом Чорнобильської та Запорізької АЕС. Нехтуючи всіма правилами безпеки та експлуатації подібних об’єктів російська армія використовує на промислових майданчиках зазначених електростанцій важку військову техніку і зброю.

Більш того, військова агресія РФ довела ситуацію до «екологічного маразму», коли 4 березня загарбники вдалися до обстрілів ЗАЕС, влучили у перший енергоблок, з якого не встигли відвантажити ядерне паливо. При обстрілах також був знищений учбово-тренувальний центр, а саме одну з його будівель. Також було зафіксовано попадання і у так звану «брудну» естакаду. Також на станції є відокремлена ядерна установка – сухе сховище відпрацьованого ядерного палива, в якому зараз вже розміщено 150 контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом. Таким чином, попадання туди будь-якого снаряду призведе до ядерної катастрофи. Це основне джерело екологічної небезпеки. Наразі всі шість енергоблоків Запорізької АЕС обслуговуються українським персоналом, зміни мають можливість ротації. Формально окупанти не втручаються в роботу АЕС, проте всі технічні рішення персонал вимушений погоджувати з командиром загарбників. Увесь персонал по прибутті на станцію ретельно перевіряється озброєними терористами. Внаслідок цього ядерна та радіаційна безпека – під загрозою.

Критична ситуація склалася і на об’єктах Чорнобильської зони відчуження та на території ЧАЕС. В українських спеціалістів немає можливості здійснювати повноцінну ротацію та контролювати безпеку об’єктів зберігання небезпечних ядерних відходів. Про неконтрольовану ситуацію свідчать факти про доправлення до спеціалізованого медичного центру в білоруському Гомелі групи очевидно опромінених радіацією російських військових із Чорнобильської зони (хоча можливість суттєвого опромінення спростована низкою українських спеціалістів, зокрема О. Купним).

Окрім фактору екологічної небезпеки критичним є припинення роботи 5 із 6 енергоблоків ЗАЕС. Це створює значні дисбаланси в ОЕС і може спричинити аварійну ситуація в енергомережі України. Наразі об’єктивної і повної достовірної інформації щодо роботи і функціонування ЗАЕС немає. Разом із фактом знищення стратегічних запасів палива нашої держави енергетичний сектор України на межі потужної кризи.

З 16 березня 2022 року Україна є частиною енергетичної системи континентальної Європи (т.зв. енергетичний ЄС). Про початок цієї «пробної синхронізації» повідомила Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Це означає, що електромережі України приєднана до країн ЄС і між ними вільно може перетікати електроенергія. Для України, особливо в умовах війни, це є дуже важливим, адже, на практиці, якщо в України тепер забракне потужностей власної генерації, то вона отримає електроенергію з Європи. А якщо в ній раптом буде відключено частину споживачів, то надлишок виробництва електроенергії зможе перетекти до країн ЄС.

Балансування енергосистеми є дуже складним завданням, навіть за мирного часу. Адже вироблятися має стільки ж електроенергії, скільки її споживається. Крім того, необхідно постійно підтримувати частоту на рівні 50 герц. Під час війни балансування стало складнішим, адже споживання електрики різко впало. Крім того, електромережі зазнають руйнувань у багатьох місцях. Синхронізація з Європою допоможе Україні підтримувати енергопостачання, включно зі Збройними силами, без чого неможливо вести бойові дії та здійснювати оборону.

Враховуючи це українській владі доцільно здійснити наступні кроки, що забезпечать стабільність функціонування ОЕС:

1.    здійснити повну інтеграцію у європейську систему транспортування газу ENTSO-G;

2.    подальше поглиблення кооперації з країнами Центральної Європи з метою підвищення надійності поставок енергоносіїв;

3.    формування місцевих систем теплопостачання на основі економічно обґрунтованого врахування потенціалу місцевих видів палива та його постачання;

4.    реалізація інвестиційних проектів у рамках Національного плану скорочення викидів.

Після закінчення війни для гарантування стабільного й екологічно-безпечного функціонування енергосистеми України доцільно:

1.    добудова двох енергоблоків Хмельницької АЕС під використання ядерного палива із країн Заходу, насамперед США;

2.    підвищення безпеки використання АЕС шляхом не лише підвищення стандартів, а й охорони ядерних об’єктів, можливо й із залученням іноземних контингентів;

3.    збільшення національного газовидобутку, зокрема нетрадиційного газу та видобутку на шельфі;

4.    адаптація потужностей ГТС в умовах розвитку загальноєвропейського ринку природного газу;

5.    розвиток відновлювальної енергетики шляхом збалансованої необхідності для ОЕС (насамперед шляхом можливостей її акумуляції).

 

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки, Бойко В.В., к.е.н.