1 вересня 2022 року

20:19:23 02.09.2022 Назад

ПЕРЕДУМОВИ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД УКРАЇНИ

Завдяки реформі децентралізації влади в Україні відбулося утворення територіальних громад, а останнім було надано більше повноважень та ресурсів. Реформа зміцнила  економічну спроможність громад, забезпечила їх співпрацю та реалізацію спільних проектів. На жаль, війна призвела до руйнувань значної частини українських міст та сіл, знищення інфраструктури, появи мільйонів вимушених переселенців та пов’язаних із цим соціально-економічних проблем. Станом на кінець серпня 2022 року 330 громад  з 9 областей України виявилися розташованими в районах проведення воєнних (бойових) дій, перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Це, зокрема, Донецька (66 громад), Харківська (56), Дніпропетровська (9), Луганська (37), Запорізька (60), Херсонська (49), Миколаївська (26), Сумська (22), Чернігівська (5) області. До традиційних викликів, які стояли перед громадами до війни, додались нові, які стали домінуючими та ще довго визначатимуть подальші плани територіального розвитку.

Розпочинаючи з 2015 р., частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України з року в рік зростала і в 2021 р. склала (без трансфертів) 23,3%; частка видатків цих же бюджетів – 30,4%. Частка власних доходів у загальному обсязі надходжень становила 70,7%, у т.ч. 90% - у м. Києві, 76,8% - у Дніпропетровській області, 76,2% - у Харківській. Доходи місцевих бюджетів на 1 мешканця громад загалом по Україні за січень-лютий 2021 р. склали 8 009 грн, збільшившись у порівнянні з минулим роком на 20,9%. Найбільші доходи в розрахунку на 1 мешканця мали місцеві бюджети Дніпропетровської області (10 994 грн), Полтавської (9 617 грн), Запорізької областей (8 408 грн). Щороку посилювалася співпраця між громадами, зростала кількість укладених ними договорів. Так, станом на кінець 2021 р. за рік 296 громад уклали 153 договори про співпрацю, найбільше – у Дніпропетровській області, де 22 громади уклали 17 договорів, у Запорізькій – 14 та 16 відповідно, Харківській – 19 та 15. На жаль, саме ці та інші найактивніші у співпраці регіони виявилися враженими війною та зазнали найбільше руйнувань.

Війна перервала плани випереджаючого розвиту громад. Доходи місцевих бюджетів за березень-квітень 2022 року впали на 7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому найбільше скоротилися власні надходження бюджетних установ (на 26,5%), доходи від акцизу (48,4%), податку на майно (40%), плати за землю (22,5%), єдиного податку (13,3%).Найбільше протягом березня-квітня 2022 р. у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом зменшилися доходи у Донецькій області (на 23,4%), Київській (21,9%), Харківській (31,7%), Херсонській (40,5%) областях. Тобто, найбільше скорочення дохідної частини місцевих бюджетів спостерігалося саме у тих громадах, на території яких велися бойові дії. На 2022 рік планувалося зростання державної фінансової підтримки розвитку громад та розбудова інфраструктури до 131,8 млрд грн з 81,8 млрд грн у 2021 р.; у тому числі 7,1 млрд грн – на розвиток сільських територій, 9,6 млрд грн – на соціальне забезпечення, 6,8 млрд грн – на розвиток сфери освіти.

Воєнні дії завдали значних втрат та руйнувань територіям громад, однак їх повноцінна державна підтримка може відновитися лише після повного закінчення бойових дій в Україні. Очікується, що повоєнне відновлення надасть нових можливостей, забезпечить прискорений розвиток, дасть змогу сформувати більш ефективну просторову структуру економіки з дотриманням балансу інтересів різних типів громад (деокупованих, зі зруйнованою інфраструктурою та тих, що не зазнали втрат). При цьому стратегія розвитку громад повинна збігатися з загальнодержавними цілями, перспективами європейської інтеграції і водночас врахувати місцеві особливості та зміни в економічній, демографічній, соціальній структурі, що неодмінно настануть із закінченням війни. Тому на державному рівні для забезпечення розвитку громад необхідно сформувати додаткові механізми регулювання соціально-економічного розвитку територій та забезпечити реструктуризацію господарського комплексу з урахуванням місткості локальних еколого-економічних систем та геополітичних обставин.

З урахуванням значних змін і диспропорцій у структурі поселення, післявоєнний розвиток громад доцільно розпочати з формування їх нової структури. Вже на етапі активного перебігу бойових дій сформувалася нова типологія територій. Якщо раніше їх поділ відбувався насамперед за географічними показниками (наприклад, на гірські, прибережні, степові) або за економічними районами (Донецький, Карпатський,  Причорноморський), то зараз ключовими параметрами поділу стають безпека і віддаленість від епіцентрів бойових дій. Найоптимальнішим рішенням на повоєнний період є поділ територій на зруйновані – що зазнали значних руйнувань внаслідок активних бойових дій та окупації (Лисичанськ, Маріуполь, Волноваха); прифронтові – які зазнавали руйнувань внаслідок нетривалої окупації або близькості до лінії розмежування, але їх інфраструктура в цілому збереглася (Київ, Одеса, Миколаїв); безпечні – території, що найбільш віддалені відбойових дій, а руйнування на них мінімальні або відсутні взагалі (Львів, Ужгород, Чернівці). Окрім зруйнованості інфраструктури, ці типи територій різнитимуться за демографічними показниками (кількістю загиблих, травмованих, переміщених осіб), та економічними (стабільністю роботи підприємств, кількістю переміщених або новостворених підприємств). Безпечні території віднині стануть основою повоєнної економіки та генеруватимуть найбільшу частину доходів бюджетів усіх рівнів.

Одним із напрямів управління розвитком територій у повоєнний період має стати перегляд та удосконалення складу територіальних громад. В першу чергу це стосуватиметься територій, що були тимчасово окуповані (зруйновані і прифронтові). Після війни економічне, соціальне та демографічне становище цих територій суттєво зміниться. Зміни стануться внаслідок руйнування інфраструктури, зупинки підприємств, переміщення населення, скорочення доходів бюджетів громад, забруднення довкілля, вичерпання ресурсів для відновлення. Після закінчення бойових дій першочерговим завданням для таких територій буде проведення оцінки наявного населення, можливостей швидкого відновлення роботи підприємств та соціальної інфраструктури. Така оцінка дасть змогу визначити кількість інфраструктурних об’єктів, які необхідно відновити або побудувати, та населення, заради якого ці заходи варто реалізовувати. На основі цих даних будуть зроблені висновки про доцільність збереження окремих громад або їхнє об’єднання, адже може виявитися, що лише об’єднання громад здатне забезпечити їх подальше ефективне управління.

Виходячи з запропонованої типології територій, післявоєнний розвиток громад забезпечуватимуть інвестиції, що суттєво відрізнятимуться за напрямами, обсягами та джерелами. Різна податкова й економічна політика по відношенню до територій по-різному стимулюватимуть їхній розвиток. Так,для громад, розташованим на безпечних територіях, відразу після закінчення війни може виявитися доцільним тимчасово передати адміністрування місцевих податків (з часом ці функції слід повернути державі). Варто передбачити надання суттєвих преференцій та збільшення державної фінансової підтримки територіям, які постраждали внаслідок активних бойових дій, потребують масштабної відбудови та відновлення. Перерозподіл державних коштів постраждалим регіонам за рахунок інших територій стане одним із принципів фінансової політики. Удосконалена типологія територій та громад передбачатиме також різні підходи до місцевого самоуправління і фінансової політики.

 

Завідувач відділу екосистемного оцінювання

природно-ресурсного потенціалу д.е.н., с.н.с. Ільїна М.В.

 

Старший науковий співробітник відділу проблем економіки

земельних і лісових ресурсів д.е.н, с.н.с. Шпильова Ю.Б.