На етапі переходу до постіндустріального типу господарської діяльності в Україні модель організації системи сталого господарювання доцільно будувати на уявленні про господарський простір як абстрактний господарський ландшафт динамічного розподілу ресурсів залежно від кон'юнктури та їх розташування. У той же час при цьому визначальним фактором служить не спосіб перетворення наявних ресурсів, а використання іноваційного капіталу, що є характерним для постіндустріального суспільства. З позиції інформаційного підходу господарський простір формується інформаційними потоками, які циркулюють між господарюючими суб'єктами, які і визначаютьйого структуру.

Однією з важливих характеристик, властивих для господарського простору, є рівень його «щільності», що визначається кількістю окремих дій якіформують процесгосподарювання у його межах. Цей параметр суттєво впливає на конкурентоспроможність господарських суб'єктів.

Пропонується національний господарський простір формувати як сукупність інформаційних-комунікативних таксонів. Фрактал такого таксону набуває вигляду, що представлено на рисунку 1, івключає у себе сукупність складових, між якими формується безліч зв’язків, що мають диференційований за масштабом простір прояву.

Відповідно до наданої схеми, таксон 1-ого порядку формується біля центру господарської активності і охоплює декілька таксонів 2-ого порядку. Такий центр пов'язується із високо урбанізованою територією. Він виконує інтегральну функцію управління інформаційними потоками, включаючи процеси руху фінансового капіталу. Тобто одна з вагомих функцій центру стає функція ринку фінансових активів. Крім того, центр господарської активності має акумулювати діяльність щодо формування цілісного інформативно-комунікативного середовища.  Зокрема, це необхідно не тільки для потреб внутрішньої консолідації стейкхолдерів у досягненні цілей сталого господарювання, але і для потреб упорядкування їх взаємодії із зовнішнім середовищем, оскільки дає можливість надання фахової експертної оцінки факторам глобального впливу на національний простір, а також формування компетентної відповіді на відповідні наслідки такого впливу. Тобто будується відповідний інформаційно-комунікативний контур. У рамках контуру, що характеризує таксон 1-ого порядку, створюються умови для активізації взаємодії між суб’єктами (стейкхолдерами) господарської діяльності, а відтак забезпечується також й процес відтворення таксонів 2-ого порядку на рівні самоорганізації.

Звісно на території України має бути декілька таких центрів, задача яких полягає у забезпеченні формування оновленої системи національного господарського простору, що функціонує на принципах самовідтворення та саморозвитку.

Принципова схема такого простору представлена на рисунку 2. Згідно наданої схеми привертають увагу різні типи зв’язків. Це зв’язки між центрами господарської активності, зв’язки між таксонами першого та другого порядку, а також зв’язки із зовнішнім середовищем. Характер інформаційних потоків, що притаманні цим зв’язкам встановлюється у кожному конкретному випадку, відповідно до визначених цілей та поставлених завдань зацікавленими сторонами процесу господарської діяльності.

Процедура реалізації просторової моделі сталого господарювання має формуватися за єдиною смисловою схемою. Головною частиною цієї поведінкової схеми є обговорення та узгодження стейкхолдерами самого образу моделі сталого господарювання відповідно до таксону, у якому формуються їх інтереси.

Звісно, що вигляд моделі для різних таксонів має свою специфіку. Втім охоплює проблемні питання через розгляд традиційних напрямів дослідження, а саме виробничий, екологічний та соцієтальний. Перелік може бути розширеним у відповідності до конкретних умов і співпадати із загальноприйнятими Цілями сталого розвитку. Модель вибудовуєтьсяу рамках розробки форсайт-проєктів з розгорнутою бізнес-фінансовою складовою. За структурою модель включає у себе  пакет проєктів конкретних об’єктів матеріального та нематеріального забезпечення сталого господарювання, включаючи інститути, норми, правила, законодавче забезпечення, техніко-технологічні та інші засоби досягнення гомеостатичного стану господарської системи тощо.

Таким чином  модельорганізації просторового сталого господарювання реалізується за принципом «єдність через множину».

Відділ методології сталого розвитку