На національному  рівні позитивні чи негативні тенденції в управління відходами можна відстежити за допомогою показників Цілей сталого розвитку (ЦСР). Зокрема Ціль 12 «Відповідальне споживання та виробництво» Національної доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна» від 15 вересня 2017 проголошує  «…запровадження моделі циркулярної економіки, насамперед шляхом орієнтації на енергозбереження, регенеративне екологічно чисте виробництво та споживання». Завдання 12.1 та 12. 4 вимагають  знизити ресурсоємність економіки, зменшити обсяги утворення відходів і збільшити обсяг їх перероблення та повторного використання.Аналіз виконання вищезазначених завдань у 2016-2020 рр. свідчить про відсутність прогресу у цій сфері (табл.). Відходоємність ВВП та обсяги утворення відходів демонструють зростання, натомість частка спалених та утилізованих відходів зменшується.

Таким чином назріла зміна управлінської парадигми в управлінні відходами в сучасних умовах і перехід на нові підходи на принципах синергетики. Зазначене невідривно пов’язане із запровадженням політики циркулярної економіки  та реалізації стратегічних підходів до управління у цій сфері, що забезпечує сталість структурних змін за рахунок досягнення синергетичного ефекту від використання відходів як ресурсів.Базовим документом у цьому відношенні залишається «Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 р.» (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820-р.) та прийнятий на виконання Стратегії «Національний план управління відходами до 2030 р.» (схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 1170-р.), якими  поставлено завдання переходу на засади циркулярної економіки. Зокрема, серед принципів на яких базується Стратегія зазначено «перехід до економіки замкненого циклу, який передбачає, що обсяг продуктів, матеріалів і ресурсів використовується в економіці якомога довше і утворення відходів мінімізується».З прийняттям нового Закону України «Про управління відходами» 20.06.2022 р.очікується прискорення системних змін у цій сфері. Проте для повноцінного функціонування зазначеного закону потрібно ще розробити цілу низку підзаконних нормативно-правових актів.

Ключові стратегічні пріоритетиуправління відходами на сучасному етапі залишились фактично незмінними: подальша розбудова вітчизняного законодавства у цій сфері, подолання нових викликів, що постали  у зв’язку з військовою агресією Росії, розробка організаційно-економічних механізмів поводження із промисловими відходами (в т.ч. утвореними внаслідок ведення бойових дій), розбудова інфраструктури рециклінгу і відновлення відходів тощо. Визначені стратегічні пріоритети у сфері управління відходами складають наразі основу для розвитку цього сектору. Завдання ускладнюється внаслідок військової агресії в Україні. Важливо за період до перемоги і повної деокупації території країни забезпечити, як мінімум, розроблення й прийняття відповідного законодавства, а також, за можливості, коригування Національної стратегії управління відходами до 2030 року у  зв’язку з новими обставинами і зміною ситуації в країні.

Відділ природно-техногенної та екологічноїбезпеки,

кандидат економічних наук,

докторант Ю.М. Маковецька