У якості цільових орієнтирів забезпечення сталості критичної інфраструктури необхідно розглядати забезпечення ефективного та безперебійного виконання нею своїх функцій в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду. У цілому, в національній економіці критична інфраструктура  виконує  наступні важливі функції як орієнтири сталості (див. рисунок):

      цільова функція обслуговування основної структури економіки, яка є інтегрованою і включає ряд інших функцій, що спрямовані на створення умов для забезпечення функціонування взаємозв’язків між елементами самої господарської  системи, життєдіяльності людей, відтворення економіки, підтримки екологічної рівноваги, забезпечення економічної безпеки, обороноздатності та стійкості економіки в особливий період, а також  комплексного соціально-економічного та еколого-культурного розвитку території в цілях забезпечення розвитку господарства країни у мирний та воєнний час;

      забезпечувальна функція, якапотребує спеціальних, інколи неринкових механізмів її розвитку, дольової участі зацікавлених суб’єктів, державного фінансування, публічно-приватного партнерства, участі іноземних зацікавлених сторін у фінансуванні об’єктів критичної інфраструктури;

      регулююча функція  критичної інфраструктура, яка належним чином впорядковує взаємодію елементів господарської системи, тому критично необхідно визначити та фінансово підтримувати функціонування і, за необхідності – відновлення  елементного складу інфраструктури;

      інтеграційна функція, яка  забезпечує господарську цілісність країни, інтеграцію економіки між галузями та регіонами, тому  пріоритетному фінансуванню підлягають транспорт, зв’язок, енергетичні системи, інформаційні мережі, що в умовах браку фінансових ресурсів вимагає відповідного ранжування об’єктів критичної інфраструктури;

    функція комплексного просторового розвитку, яка забезпечує  територіальне розміщення населення, виробництв, природокористування та культури;  вирівнювання   територіальних розбіжностей; встановлення зв’язків,  формування систем розселення, природно-господарських комплексів та просторової морфології  території; забезпечення реалізації функцій територіального та галузевого управління тощо з урахуванням, поряд із загальнодержавним значенням, і регіональних пріоритетів.

Ідентифікація об’єктів критичної інфраструктури відбувається шляхом включення їх до офіційних (відкритих і закритих) реєстрів відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру»  від 16.11.2021 № 1882-IX.

З огляду на вказані функції критичної інфраструктури, можна сформулювати ряд стратегічних ключових факторів  забезпечення сталості функціонування критичної інфраструктури у воєнний та післявоєнний періоди:

      забезпечення захисту критичної інфраструктури, яке має реалізовуватися  відповідними уповноваженими органами таким чином, щоб критична інфраструктури ефективно й фахово функціонувала в умовах воєнного часу, швидко і якісно забезпечувалось би відновлення її функціонування у випадку нанесення пошкоджень, тимчасового припинення функціонування тощо;

      створення високоефективної просторовоїсистеми інформаційної підтримки сталого функціонування критичної інфраструктури, орієнтованої на поточне та алярмове визначення критичних потреб населення і виробництв для пріоритетного вирішення проблем функціонування критичної інфраструктури, викликаних чинниками воєнного характеру, на принципах робастного управління;

      формування національної інтегрованої системи полісуб’єктного управління критичною інфраструктурою, яка залучатиме органи публічної влади, населення та бізнес-структури до вирішення завдань сталого функціонування її об’єктів у воєнний та повоєнний час на основі принципів публічно-приватного партнерства;

      забезпечення сталого фінансування критичної інфраструктури шляхом формування відповідних джерел, обсягів, механізмів, інструментів та логістичних каналів спрямування фінансових ресурсів на потреби функціонування об’єктів критичної інфраструктури, з урахуванням необхідності створення резервних накопичень для термінових непередбачуваних витрат на відновлення їх функціонування у випадку виведення з ладу, руйнування тощо внаслідок бойових дій, а також з урахуванням  відновлювальних витрат у післявоєнний період.

      організації розробки та реалізації проектів реконструкції об’єктів критичної інфраструктури на принципах консолідованого фінансування проектної діяльності та публічно-приватного партнерства за участю як вітчизняних, так і зарубіжних стейкхолдерів з метою прискореного відновлення діяльності та відбудови об’єктів критичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень та руйнувань унаслідок бойових дій.

Як видно, забезпечення сталості функціонування критичної інфраструктури пов’язане з її інтеграцією у сучасний господарський простір за допомогою сучасних платформних господарських механізмів, всебічного розвитку публічно-приватного партнерства та налагодження взаємовигідної співпраці із закордонними партнерами.

Відділ методології сталого розвитку.

Клиновий Д.В. к.е.н., с.н.с., доц.