19 березня 2023 року

21:43:55 19.03.2023 Назад

ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ У КОНТЕКСТІ ВЧЕННЯ ВОЛОДИМИРА ВЕРНАДСЬКОГО

2 березня 2023 року у Науковій бібліотеці імені М. В. Довнар-Запольського КНЕУ імені Вадима Гетьмана відбулося засідання Круглого столу «Інтелектуальне надбання академіка Володимира Вернадського і світова фізико-економічна думка». Захід організовано Науковим товариством імені Сергія Подолинського, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київським національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана, а також ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» з нагоди 160-річчя від народження співзасновника Національної академії наук України та видатного вченого.

Метою заходу стала актуалізація постаті Володимира Вернадського з огляду на сучасні виклики, що постали перед суспільством, переосмислення наукової спадщини вченого з позицій економічної науки ХХІ століття, розвиток теоретичних основ та прикладних аспектів реалізації парадигми сталого розвитку для вирішення найнагальніших соціально-економічних завдань. Виступи учасників Круглого столу присвячувалися таким темам:

-        Наука як планетарне явище у світобаченні В. Вернадського.

-        В. Вернадський – один із засновників і перший Президент Української академії наук.

-        Світоглядні концепції Володимира Вернадського та їх вплив на розвиток наукової думки.

-        Теорія ноосфери Володимира Вернадського і цивілізаційна перспектива економічного мислення та господарювання у XXI столітті.

-        Академік Володимир Вернадський як подвижник української фізико-економічної школи.

-        Вчення академіка Володимира Вернадського і новітня парадигма планетарної безпеки.

-        Інтелектуальна спадщина Володимира Вернадського – основа економіко-філософської прогностики III тисячоліття.

-        Парадигма сталого розвитку й перспективи економічної науки.

-        Концепція зеленої відбудови в контексті вчення В. Вернадського.

У заході взяла участь завідувач відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу д.е.н., с.н.с. Ільїна М.В. з доповіддю «Екосистемний підхід до оцінювання шкоди, завданої довкіллю України». Під час виступу було обгрунтовано сучасні концепції відновлення навколишнього природного середовища та їх зв’язок з інтелектуальним надбанням Володимира Вернадського. Зокрема зазначалося, що екосистеми виконують важливі екологічні й економічні функції, які виходять за межі традиційного розуміння процесів використання природних ресурсів. Так, ліс як сукупність дерев є важливим промисловим ресурсом, що має визначену ціну та максимальний обсяг можливого використання. Однак разом з деревними рубками відбувається не лише пропорційне скорочення лісосічного фонду, але й ліквідація важливих екологічних функцій, які до цього виконував ліс. Наприклад, лісова екосистема насичувала атмосферне повітря киснем, забезпечувала депонування вуглецю, що у глобальному масштабі пом‘якшувало зміни клімату, регулювала водний стік та давала змогу уникати паводків, зберігала біорізноманіття. Всі ці функції – екологічні й економічні – в межах традиційного підходу до природокористування виявилися би не врахованими у вартості вирубаної деревини.

Екосистемна послуга з економічної точки зору є синтетичним поняттям, яке означає надання екосистемою своїх ресурсів, продуктів, або результатів функціонування для використання людиною і задоволення її потреб. Введення у науковий та практичний обіг цього поняття дало змогу підкреслити спроможність екосистеми надавати певні блага навіть тоді, коли її ресурси напряму не використовуються, або коли споживання послуг є неусвідомленим та, відповідно, неконтрольованим і жодним чином не регульованим. Навіть не споживаючи прямо ресурси лісу, людина отримує частину вироблених ним благ з виробництва кисню, депонування вуглецю, регулювання водного стоку, збереження біорізноманіття.

Оцінка збитків і втрат довкілля внаслідок збройної агресії проти України окрім іншого має враховувати шкоду, завдану цілісним екосистемам. При цьому повинні оцінюватися не лише втрати ресурсів екосистем, але й втрати екосистемних послуг – тобто втрати від погіршення різноманітних функцій екосистем (очищення грунтів, регулювання водного балансу, збереження біорізноманіття тощо). Шкода, завдана екосистемам, оцінюється на основі визначення розміру втрат екосистемних послуг внаслідок збройної агресії з урахуванням вартості відновлення екосистеми й оцінювання завданої шкоди. Методологічний підхід до оцінки економічної вартості екосистемних послуг полягає у визначенні суми вартості їх використання та невикористання. При цьому вартість використання є сумою вартостей прямого, непрямого використання та відкладеної альтернативи. Для визначення вартості невикористання враховують саму цінність існування та збереження екосистем – насамперед з метою збереження у спадок.

Завдяки комплексній природі екосистемного аналізу, різниця вартості екосистемних послуг до та після періоду завданої шкоди враховує вартість втраченого ресурсу, неотриманий доход та упущену вигоду. У випадку тривалого періоду втрати природного ресурсу (екосистемної послуги) або тривалого відновлення екосистеми необхідно враховувати деякий норматив дисконтування або капіталізації цін на майбутній період (3-4% для стабільної країни, 8-9% - для країни з нестабільною економікою, 12% і більше у випадку надзвичайних політичних, економічних ситуацій, що спричиняють руйнівний вплив на економіку). 

Запис виступів учасників круглого столу «Інтелектуальне надбання академіка Володимира Вернадського і світова фізико-економічна думка» доступний за посиланням: https://youtu.be/FKUdMRhKtYI.

 

Відділ екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу