Очевидно, що в умовах воєнного та повоєнного періодів першочерговим пріоритетом є відновлення діяльності та реконструкція на інноваційних технічних, технологічних та безпекових підходах критичної інфраструктури, яка  постраждала в результаті бойових дій. Вже на сьогодні План Уряду з відновлення України на 10 років включає в себе 850 проєктів, що вимагає фінансування у розмірі більше, ніж 750 млрд. дол. США, з них на перші 3 роки припадає 580 проєктів із фінансовими потребами більше 350 млрд. дол. Їх реалізація вимагає створення відповідного теоретико-методологічного та практичного підґрунтя для організації реконструктивного розвитку національного господарства.

У сучасних наукових дослідженнях концепція реконструктивного розвитку охарактеризована як така, що описує розвиток, який забезпечується на основі якісної перебудови несучих конструкцій економіки, докорінної зміни її структури та може бути досягнутий як за економічного зростання, так і за нульових і навіть за від’ємних темпів зростання економіки. Подібний тип розвитку має за цільові орієнтири формування ефективної з економічної, екологічної та соціальної точок зору структури національного господарства, адекватної завданням і цілям сталого розвитку і «зеленого» переходу, зокрема.

Кажучи про критичну інфраструктуру, варто звернути увагу на те,  що з методологічних позицій застосування подібної концепції для її високоефективної реконструкції  в воєнному та післявоєнному періодах вимагає окреслення, наряду із загальними, специфічних принципів, пріоритетів та орієнтирів реконструктивного розвитку саме для сфер і галузей критичної інфраструктури, насамперед – в енергетичному секторі, у життєво-важливих галузях житлово-комунального господарства: водо-, газопостачанні тощо, у транспортно-логістичній сфері  та в інших галузях.

Під таким кутом, розглядаючи, зокрема,  принципи реконструктивного розвитку для критичної інфраструктури, варто зосередитися на трьох наступних позиціях. Так, по-перше: реконструктивний розвиток цієї господарської сфери у цілому вимагає селективного консолідованого фінансування за участю іноземного капіталу. У даному випадку консолідоване фінансування розуміється як фінансування, організоване різними учасниками – бізнесом, приватними інвесторам, владою тощо із залученням  усіх можливих джерел формування фінансових ресурсів задля досягнення швидкої й повноцінної реконструкції інфраструктурних об’єктів, яка враховує також, за принципом селективності, важливість реконструйованого об’єкту, або ж системи таких об’єктів для національного господарства, а також «зелені» пріоритети реконструкції економіки.

По-друге: реконструктивний розвиток вимагає, як на цьому й акцентують свою увагу багато дослідників, обов’язкового урахування національних і місцевих історичних трендів та традицій розвитку господарських систем територіальних утворень відповідного рівня – регіонів та громад, що дозволить у результаті ефективно забезпечити послугами інфраструктури галузі смарт-спеціалізації та крафтові виробництва регіональної та місцевої економіки, ефективно розвивати такі креативні індустрії, як туризм, індустрія гостинності, місцеві промисли тощо.

По-третє: високоефективна реконструкція критичної інфраструктури вимагає застосування найновітніших управлінських концепцій, які зорієнтовані на залучення широкого кола стейкхолдерів до прийняття управлінських рішень.Тут насамперед йдеться мова про структурне, зокрема – платформне управління реконструктивним розвитком інфраструктури  на принципах «належного врядування» та «нового публічного менеджменту» із застосуванням підходів, викладених у  сьомій версії міжнародного стандарту з управління проєктами  – Настановізі зводу знань з управління проєктами (A Guide to the Project Management Body of Knowledge або PMBOK Guide). Подібні підходи у цілому вкладаються у парадигму полісуб'єктного управління розвитком господарських систем.

У якості пріоритетів реконструктивного розвитку критичної інфраструктури, варто звернути увагу на такі моменти, як, зокрема,  орієнтація на національну економічну ідею суверенного добробуту та соціальну й екологічну пріоритезацію заходів з розвитку інфраструктурних об’єктів і галузей  відповідно до ЦСР-2030 та Європейського «Зеленого курсу». Механізм реалізації ідеї суверенного добробуту передбачатиме на початку використання в якості основних зовнішніх джерел для фінансування алярмової реконструкції критичної інфраструктури, тобто безповоротної фінансової допомоги, акціонерних інвестицій, репарацій, кредитування, лізингу тощо, іншої допомоги. У той же час, основним джерелом добробуту нації на більш віддалену перспективу, у повоєнному періоді, повинні стати фінансові ресурси внутрішнього походження, отримані в результат експлуатації в господарському обігу загальнонародної власності – природних ресурсів та ефективного вилучення, накопичення, поділу та розподілу природної ренти, що відповідатиме поетапному концепту комплексно-сталого реконструктивного розвитку критичної інфраструктури.

У свою чергу, цільовими орієнтирами реконструктивного розвитку критичної інфраструктури у воєнному та повоєнному періодах мають стати такі позиції, як  задоволення пріоритетних проблем населення у її послугах, соціальна інтеграція населення, бізнесу і влади у відновленні інфраструктурних об’єктів після пошкоджень (руйнувань); суттєва екологізація («озеленення») діяльності об’єктів інфраструктури на основі сучасних технологій та управлінських підходів; орієнтація на зростання продуктивності й ефективності інфраструктурних об’єктів; посилення економічних ефектів як у самій інфраструктурі, так і галузях господарства, які вона обслуговує, включаючи, зокрема, промисловість та агропромисловий комплекс, а також сферу публічного управління, соціальний комплекс тощо (див. рис).

З метою скоординованого управління реконструктивним розвитком необхідним є створення в системі публічного управління окремого суб’єкта державного менеджменту, відповідального за цей процес. Виходячи зі сказаного, високопозитивним моментом є створення Урядом на базі Державного агентства інфраструктурних проєктів та Державного агентства автомобільних доріг нової структури – Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Його створення дозволить оптимізувати робочі процеси, уникнути хаотичності у плануванні та реалізації проєктів реконструктивного розвитку інфраструктурних галузей та об’єктів національного господарства. Без усякого сумніву, в рамках цього Агентства має бути створено з цією метою платформу взаємодії зацікавлених сторін, яка забезпечуватиме урахування у реконструкції інфраструктурних об’єктів думок та інтересів усіх зацікавлених сторін, включаючи бізнес і населення, а також активне залучення коштів  як внутрішніх, так й іноземних інвесторів на відновлення функціонування інфраструктурних галузей господарства.

Відділ методології сталого розвитку

Д.В.Клиновий к.е.н., с.н.с., доц.