25 вересня 2015 року

15:27:48 25.09.2015 Назад

УПРОВАДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК БІЛЬШ ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА Й ЕКОЛОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ФАКТОР ЕКОЛОГІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

У «Стратегії сталого розвитку «Україна–2020» значна увага приділяється вектору безпеки, зокрема безпеці життя і здоров’я людини, які неможливі без прийнятного рівня екологічної безпеки, якісного стану довкілля. У вирішенні цих проблем першочергова роль відводиться екологічній модернізації суспільства і виробництва, передусім розширеному впровадженню більш чистого виробництва й екологічних технологій.

На жаль, доводиться констатувати, що взагалі процес упровадження інновацій, у тому числі екологічних, у вітчизняне виробництво відбувається повільно та в незначних масштабах. За даними Держслужби статистики України, кількість упроваджених нових технологічних процесів 2013 року становила 1576, що на 612 менше порівняно з 2012-м роком, а 2011-го – 2510, або на 322 більше, ніж попереднього, причому частка маловідходних і ресурсозберігаючих процесів збільшувалась і становила: 2011 р. – 20,6%, 2012 – 25,3, 2013 – 31,9% від загального показника. Інноваційною діяльністю у промисловості займалося: 2011 р. –16,2% загальної кількості підприємств, 2012 – 17,4, 2013 р. – 16,8% (для порівняння: частка підприємств, що здійснюють еколого-інноваційну діяльність, в розвинених країнах становить близько 70–80%). Крім того, спостерігається й зменшення кількості придбаних нових технологій (технічних досягнень) в Україні та за її межами вітчизняними підприємствами. Так, 2011 року 195 підприємств придбали 872 такі технології, 2012 – 209і 739 відповідно, 2013 р. – 193 підприємства і 651 нова технологія.

Фахівці наводять низку переваг та вигод, що отримують підприємства у процесі впровадження чистого виробництва. Зокрема, у сфері економіки – це скорочення витрат на сировину, енергію, паливо, воду, очищення стічних вод, пило- і газоподібних викидів, утилізацію відходів, транспортних витрат, екологічних платежів і штрафів; підвищення цін на продукцію у зв'язку з поліпшенням її якісних характеристик та конкурентоспроможності; зростання прибутку, загальної ефективності виробництва. У сфері охорони довкілля–зменшення викидів (скидів) забруднюючих речовин, ресурсоємності виробництва, кількості відходів та підвищення екологічної безпеки виробництва.

Таким чином, чисте виробництво втілює в себе стратегію запобігання забрудненню довкілля, виконання якої здійснюється за допомогою заходів, які не призводять до погіршення його стану й одночасно є економічно вигідними та доцільними.

Незважаючи на одночасний екологічний та економічний ефект і позитивний досвід реалізації більш чистого екологічного виробництва в розвинених країнах світу, ефективність їх упровадження в Україні залежить від розв'язання низки проблем: подолання міжвідомчих протиріч щодо раціонального природокористування та внутрішньогалузевих – між необхідністю нарощування виробництва та зменшення негативного впливу на довкілля; забезпечення доступу до інформації про новітні екологічно чисті технології, системи менеджменту, регламенти, стандарти і відповідні бази даних; удосконалення нормативно-правового забезпечення стимулювання зменшення забруднення довкілля та раціонального використання природних ресурсів; розробка та приведення в дію економічного механізму заохочування виробників щодо впровадження більш чистого екологічного виробництва.

Унікальним і необхідним механізмом взаємодії приватного та державного секторів для вирішення різних актуальних питань у галузі навколишнього природного середовища є Технологічна платформа «Технології екологічного розвитку», основною метою якої є формування механізму підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки України на базі координації зусиль науки, держави, бізнесу і споживачів щодо впровадження екологічно ефективних та енергозберігаючих технологій, вирішення накопичених екологічних проблем, а також гарантування екологічної безпеки.

Упровадження концепції розвитку більш чистих виробництв і екологічних технологій має здійснюватися шляхом приєднання до Міжнародної декларації більш чистого виробництва; внесення змін до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про екологічний аудит» та інших. Підвищення ефективності впровадження чистого виробництва й екологічних технологій потребує адекватного інституціонального забезпечення, зокрема розробки і прийняття відповідного Закону України, що сприятиме процесу екологічної модернізації суспільства і виробництва.

Розвиток різних країн світу протягом післявоєнного періоду показав, якщо технологічне відставання перевищує певний пороговий інтервал (для більшості технологій це 8–12 років), то його подолання стає практично неможливим. Однак, за умови такого сценарію розвитку фундаментальної науки, коли це дає можливість зрозуміти шляхи створення технологій на нових фізичних принципах, то країна, що освоїла такі технології, опиняється на якісно вищому рівні, стає лідером світового розвитку.

 

Коментар підготовлено у відділі природно-техногенної та екологічної безпеки (автори – д.г.н., проф. А.В.Степаненко, к.е.н. А.А. Омельченко.)