У Державній установі «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» завершено НДР по темі ІІІ-7-13 (11) «Економічна оцінка природного багатства України» (державний реєстраційний номер 0112U004966), дослідження за якою тривали протягом І кв. 2013 р. – IV кв. 2015 р. У роботі над темою було задіяно потужний творчий колектив у складі провідних учених інституту, зокрема академіка НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика, д.е.н., проф. І.К. Бистрякова, д.г.-м. н., проф. С.О. Лизуна, д.е.н., проф. Ш.І. Ібатулліна, д.е.н., проф. Я.В. Коваля, д.е.н., проф. В.А. Голяна, д.е.н., с.н.с. Л.В. Левковської та інших фахових дослідників з проблем комплексної оцінки водних, земельних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів. На основі авторської інноваційної дослідницької методології виконавцями роботи проведено системну вартісну оцінку природного багатства України. При цьому зосереджено увагу на питаннях визначення природних ресурсів як активного капіталу, що становить реальний базис сталого розвитку національного господарства.

Під час виконання НДР уперше розроблено концептуальні засади методології комплексної й покомпонентної агрегованої економічної оцінки природного багатства України як складової її національного багатства, обґрунтовано методики вартісної агрегованої та комплексної оцінки природного капіталу. Також визначено вартість й ефективність використання природного багатства України та її регіонів, запропоновано механізми більш дієвого природокористування в національній господарській системі.

До важливих досягнень досліджень слід віднести методологічні підходи та методику урахування при проведенні комплексної оцінки природного багатства екосистемного фактора формування природного капіталу через коефіцієнт емерджентності, відповідно до якого в бік збільшення коригується агрегована вартість складових природного багатства.

Відповідно до авторського підходу, на основі інноваційних методик, які враховують сучасні фактори економічного розвитку, а саме ризики, дисконт, синергетичні ефекти тощо, насамперед проводиться агрегована вартісна оцінка складових природного багатства України та її регіонів, включаючи водні, земельні, лісові й мінерально-сировинні ресурси. На другому етапі за результатами агрегованих оцінок здійснено комплексне оцінювання національного багатства з визначенням вартості складових природного капіталу у територіально-поресурсному розрізі як по регіонах, так і держави загалом.

Саме такий підхід дав змогу оцінити територіальну організацію природного багатства з позицій регіональної симетрії, територіальної концентрації, забезпеченості ним населення та здійснити оцінку ефективності природокористування у просторовому й поресурсному вимірах.

З сучасних позицій капіталізації природних активів, фінансизації природно-ресурсної сфери, концептів інноваційного природокористування на засадах «синьої», «зеленої» та наноекономіки було визначено шляхи підвищення ефективності використання природних активів та напрями впровадження оцінок природного капіталу в національне господарство, включаючи підготовлене на рівні аванпроекту природно-економічне районування України.

Розроблені в процесі дослідження інституціональні механізми запровадження громадянської власності на природні ресурси дають змогу у найближчому майбутньому забезпечити доступ усім громадянам країни до отримання природної ренти через банківську систему так (як прийнято у США, Канаді, країнах Перської затоки та інших провідних економіках світу).

Результати наукового пошуку зорієнтовано на використання урядовими структурами при визначенні державної політики в галузі управління раціональним використанням природних ресурсів та сталим розвитком територій, а також місцевою владою при ухваленні рішень на засадах децентралізованих методів управління. Можливим також є використання цих матеріалів у розробках споріднених науково-дослідних та проектних установ при підготовці програм і проектів оцінки, використання, охорони та відтворення природних ресурсів, стратегій економічного й соціального розвитку регіонів України тощо.

В цілому дослідження охоплює питання трансформації значного кола різноманітних видів діяльності, включаючи вдосконалення обліку, оцінки та управління природними ресурсами в системі національного господарства, забезпечення раціонального природокористування при формуванні інноваційних стратегій піднесення територій, науково обґрунтованих концепцій, програм, планів сталого розвитку, впровадженні екологічних стандартів на загальнодержавному та регіональному рівнях тощо.