Сталий розвиток економіки України в довгостроковій перспективі має базуватися перш за все на власному мінерально-ресурсному потенціалі. При цьому під сталим розвитком вітчизняного мінерально-сировинного комплексу розуміють гарантоване забезпечення поточних і майбутніх потреб національної економіки у мінеральній сировині як за кількістю, так і якістю, за будь-яких змін внутрішніх і зовнішніх факторів процесу надрокористування та одночасного збереження довкілля.

Одним з основних кроків на цьому шляху стало розроблення і затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (закон України № 3268 від 21 квітня 2011 року). Для її реалізації необхідно виконати комплекс робіт, а саме:

•        підвищити ефективність управління сировинним сектором економіки;

•    зміцнити позиції держави у світовому та регіональному економічному просторі;

•  збільшити економічну роль мінерально-сировинного комплексу в національному господарстві та створенні загальнодержавного мультиплікаційного ефекту (розвиток суміжних галузей);

•        забезпечити раціональне та ефективне використання мінеральних ресурсів на основі інноваційних технологій їх геологорозвідки, видобування і переробки (у тому числі поглибленої та комплексної) та залучення в експлуатацію техногенних родовищ;

•        збалансувати комплексний розвиток вітчизняної мінерально-сировинної бази для забезпечення економіки всіма видами мінеральної сировини переважно власного видобутку.

Основними шляхами вирішення цих завдань на перспективу є:

•   розроблення та впровадження ефективного економічного механізму децентралізованого управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення при їх видобуванні;

•        використання ефективного механізму ведення геологорозвідувальних робіт (ГРР) на основі зарубіжного досвіду, що забезпечить належний рівень відтворення мінерально-сировинної бази;

•    обґрунтування заходів щодо розширення джерел фінансування ГРР за рахунок запровадження цільових ставок відрахувань для відродження мінерально-сировинної бази, залучення коштів інвесторів та місцевих бюджетів, а також відновлення у Державному бюджеті України відповідної захищеної статті;

•      визначення як пріоритетного напряму ГРР системну оцінку й освоєння техногенних родовищ (промислових відходів) для видобутку дефіцитних кольорових, рідкісних і благородних металів, зменшення відходності надрокористування;

•  затвердження переліку Держгеонадрами України першочергових геологорозвідувальних робіт, які мають стратегічне і соціальне значення, з урахуванням досвіду геологічних служб країн Європи (бази даних, картування, екогеологія, гідрогеологія тощо) і забезпечення пріоритетного та стабільного їх фінансування з Державного бюджету;

•  здійснення моніторингу за станом розвитку вітчизняної мінерально-сировинної бази на основі застосування геоінформаційних технологій;

•        надання науково-технічної підтримки головних напрямів геологічної галузі;

•     забезпечення пайової участі держави в капіталі вітчизняних гірничодобувних компаній через придбання акцій цих підприємств урядовими структурами за кошти, отримані державою від установлення платежів за користування надрами на основі принципу рентного доходу. Так, держава на правах акціонера делегує своїх представників до ради директорів і менеджмент гірничодобувних компаній, контролюючи таким чином фінансові потоки, чим забезпечується посилення ролі інституту державного регулювання надрокористування;

•        формування у сфері надрокористування цілісних регіональних промислових комплексів (кластерних структур) та корпорацій міжгалузевого профілю, насамперед вітчизняних транснаціональних корпорацій (ТНК);

•        оптимізація обсягів та розширення диверсифікації джерел інвестицій у процесі видобування і споживання мінерально-сировинних ресурсів;

•        удосконалення державного регулювання експортно-імпортних операцій зі стратегічними для національної економіки видами мінеральної сировини;

•        коригування системи ліцензування шляхом удосконалення законодавчої бази в частині спрощення порядку надання прав надрокористування через оптимізацію процедур їх проведення;

•       створення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою геологічного вивчення України шляхом полегшення доступу до геологічної інформації, а також процедури отримання спеціального дозволу на користування надрами; запровадження суттєвих пільг для інвесторів, що виконують геологічне вивчення за рахунок власних коштів.

Відділ комплексної оцінки та управління природними ресурсами