11 вересня 2017

14:45:22 12.09.2017 Назад

ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У ФОРМУВАННІ НОВИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ В УКРАЇНІ

Науковці відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Сундук А.М., зав. відділом, д.е.н., с.н.с.; Ільїна М.В., к.соц.н., с.н.с. та Шпильова Ю.Б., к.е.н., с.н.с. взяли участь у дослідженні щодо обґрунтування нових підходів до регулювання ринку праці України в умовах макроекономічної нестабільності, підготовку якого координує кафедра теоретичної та прикладної економіки Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України.

У контексті підготовки розділу «Потенціал екологічного підприємництва у формуванні нових робочих місць» зазначено, що протягом останніх десятиліть у світі відбуваються кардинальні зміни щодо основ економічної взаємодії у суспільстві. Основоположним принципом стає глобальна екологізація економіки, що є фундаментом її стійкого розвитку. Розвиток екологічного підприємництва виступає одним із перспективних шляхів покращення екологічного стану і в Україні, вирішенням проблем раціонального використання природних ресурсів та підвищення добробуту громадян.

Європейською комісією ЄС екологічне підприємництво визначається як виробництво товарів та надання послуг з вимірювання, попередження, обмеження або усунення екологічної шкоди, ліквідації відходів та зниження рівня шуму, а також екологічно чисті технології, застосування яких мінімізує використання сировини та забруднення довкілля. Основним призначенням екологічного підприємництва (зелене підприємництво, зелений бізнес) є виробництво економічно ефективних екологічно безпечних товарів та послуг. Розвиток цього виду підприємництва відображає глибоку стурбованість громадськості щодо наростання екологічної кризи та розуміння економічної вигоди від зниження рівня забруднення та інтенсивності споживання ресурсів.

Економічні ефекти від такої діяльності визначаються низкою переваг та додаткових можливостей, зокрема: зменшенням негативного впливу на довкілля; виходом на світовий ринок продукції, виготовленої з вітчизняної сировини, підвищенням її конкурентоспроможності; удосконаленням маркетингу і реклами з урахуванням екологічних параметрів продукції та застосовуваних технологій; сприятливими умовами для розвитку взаємозв’язків із діловими партнерами за кордоном і залученням додаткових інвестицій; основою для збільшення акціонерної вартості підприємства; створенням нових робочих місць.

Автори зазначають, що поліпшення ситуації у сфері екологічного підприємництва та формування нових робочих місць можливе через:

      удосконалення правового забезпечення розвитку екологічного підприємництва. Першочерговим завданням є законодавче врегулювання змісту поняття «екологічне підприємництво» та визначення його форм та особливостей функціонування в Україні; основ нормативно-організаційного забезпечення екологічного підприємництва: має бути розробка і впровадження комплексу нормативних документів, які в своїй сукупності повинні створити єдину уніфіковану систему деталізованих екологічних вимог різного рівня – від національних екологічних стандартів до умов, яким повинна задовольняти конкретна продукція; розробка та реалізація цільових програм розвитку підтримки еколого-орієнтованих підприємств;

      формування стимулів з боку держави для розвитку екологічного підприємництва. Такими стимулами можуть бути податкові пільги, інші преференції для підприємців у галузі екологічного підприємництва. У свою чергу, це вимагає зміни окремих статей Податкового та інших кодексів, що регулюють розвиток підприємницької активності; цільові дотації роботодавцям на створення робочих місць, гранти на відкриття власного бізнесу, ваучери на перекваліфікацію, організація оплачуваних громадських робіт (через державну службу зайнятості та ін.);

      активізацію фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки екологічного підприємництва (зазначимо, що фінансова підтримка малого бізнесу в різних її формах – кредити, дотації, пільгове оподаткування тощо – повинна надаватися через стимулювання пріоритетних напрямів його діяльності);

      підготовку пакету заходів для місцевих громад, який би заохочував розвиток екологічного підприємництва; визначення можливостей місцевих громад щодо розвитку екологічного підприємництва, місцеві ринкові ніші для його становлення; створення на місцевих рівнях навчально-консультаційних центрів підтримки екологічного підприємництва;

      розробку та впровадження стимулюючих інструментів для ринку праці у галузі екологічного підприємництва; забезпечення державної підтримки цього процесу; активізація ролі Міністерств соціальної політики і аграрної політики та продовольства України, центрів зайнятості.

 

Відділ проблем економіки земельних і лісових ресурсів