Туристична індустрія стала невід‘ємною частиною економіки більшості країн світу; їй притаманні швидке та стабільне зростання показників вкладу у ВВП та зайнятість, значні обсяги інвестицій і кількості міжнародних туристів, освоєння нових туристичних напрямів. Протягом останніх 60 років економічні показники сфери стабільно зростають на 5-6% щороку. Індустрія продукує 7% світового ВВП, їй належить 6% робочих місць, 11% споживчих витрат, 5% усіх податкових надходжень. Туризм є одним із найприбутковіших видів бізнесу: щорічний приріст інвестицій складає 35%, а загалом на індустрію припадає близько 7% усього обсягу інвестування. З 1995 року обсяги в’їзного туризму стабільно зростають щороку на 3,5% і в 2016 р. сягнули 1 235 млрд прибуттів, що дозволило отримати понад 1,5 трильйони дол. США доходів (близько 7% загального обсягу світового експорту товарів та послуг).

Попит на туристичні послуг постійно зростає завдяки глобалізації, соціально-економічним і технологічним факторам (розвиток транспортної інфраструктури, електронного зв‘язку та телекомунікацій, зростання мобільності населення, зміна структури споживання). Однак Україні притаманні низький рівень розвитку індустрії, стійка тенденція до скорочення кількості внутрішніх туристів та збільшення обсягів виїзного туризму. Так, кількість внутрішніх туристів протягом 2000 - 2016 рр. зменшилася з 1,351 млн до 454 тис, а іноземних – з 378 тис до 35 тис. Натомість кількість виїзних (закордонних) туристів зросла з 285 тис до 2 061 тис. Соціально-економічні негаразди, нерозвинена інфраструктура, вузький асортимент послуг та їхня низька якість спричиняє ситуацію, коли Україна як місце туризму стає все менш привабливою не лише для іноземних, але і для власних громадян.

Наявність та задавненість цих проблем пояснюють, чому згідно зі щорічними рейтингами конкурентоспроможності країн Світового економічного форуму за показником привабливості для туристів у 2017 році Україна посіла 88 місце зі 136 країн (у 2010 р. – 77). Відповідний рейтинг конкурентоспроможності сфери обраховується кожні два роки, а методологічно ґрунтується на індексі, що інтегрує 90 кількісних та якісних показників, об‘єднаних у чотири блоки: економічне середовище, політику управління, інфраструктуру, культурні і природні ресурси  (рис.).

Згідно з рейтингом, за умовами ведення бізнесу Україна посідає 124 місце, що зумовлено порушенням прав власності (129), високою вартістю отримання дозволів на будівництво (129), несприятливістю законодавства для здійснення прямих іноземних інвестицій (128), високим податковим тиском на інвестиційну (131) та підприємницьку діяльність (122). Низький показник безпеки (127) спричинений проведенням антитерористичної операції на сході країни: 126 місце за вартістю тероризму для економіки країни та частотою терористичних актів.

За забезпеченістю та станом природних ресурсів Україна посіла 115 позицію, що зумовлено замалою часткою природоохоронних територій (121) та низькою привабливістю елементів довкілля (105). Україну визначено як країну, де не дотримуються принципів сталого розвитку (97) через недоліки екологічного законодавства (110) та його порушення (116), а також недотримання зазначених принципів у сфері туризму (108). Низька оцінка пріоритетності туристичної індустрії (90) спричинена головним чином відсутністю пріоритету її розвитку для держави (122) та неефективністю заходів з маркетингу і брендингу територій задля приваблення туристів (103).

Рис. Структура індексу конкурентоспроможності індустрії туризму за даними Світового економічного форуму (у дужках – позиція України у загальносвітовому рейтингу 2017 р.) [1, с. 331]

Ці та інші показники індексу підтверджують актуальність завдання з оновлення національної стратегії розвитку туристично-рекреаційної сфери, розробки й реалізації загальнонаціональних та регіональних інвестиційних програм та планів розвитку туризму в Україні.

1.      The Travel & Tourism Competitiveness Report 2017. Paving the way for a more sustainable and inclusive future / World Economic Forum. – World Economic Forum, Geneva, 2017. – 387 p.

Ільїна М.В., к.соц.н., с.н.с.