Зміни у навколишньому природному середовищі відбуваються під впливом природних й антропогенних факторів. Для того, щоб виокремити антропогенні процеси на фоні природних, досліджують різноманітні параметри біосфери, які змінюються внаслідок людської діяльності. Саме спостереження за довкіллям, оцінювання його фактичного стану та прогнозування на цій основі його розвитку визначають головну сутність моніторингу.

Моніторинг атмосферного повітря – це система спостережень за атмосферою, його забрудненням і природними явищами, які відбуваються в ньому, а також оцінка та прогнозування її стану.

В багатьох містах світу, особливо у розвинених країнах, створюється мережа пунктів моніторингу за забрудненням повітря, котра упродовж десятиліття поліпшилася. Зросла кількість міст у яких ведеться контроль за забрудненням повітря, пунктів спостережень в них і спостережуваних забруднюючих домішок. Розроблені нові методи і технічні засоби вимірів, у тому числі автоматичні прилади і системи контролю. Організацією і вдосконаленням системи моніторингу у низці країн активно займаються метеорологічні відомства. Це дало змогу підвищити науково-технічний рівень спостережень, що проводилися, і одночасно з виміром концентрацій шкідливих речовин вивчити метеорологічні, топографічні і інші чинники, що визначають їх розподіл в атмосфері.

Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря в нашій державі здійснюється згідно зі ст. 32 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Він є складовою державної системи моніторингу довкілля України. При цьому головний суб’єкт моніторингу за станом атмосферного повітря – Центральна геофізична обсерваторія ДСНС України, що сьогодні забезпечує спостереження у близько 40 містах України. Так, найбільша кількість забруднювачів зафіксована у містах, що відіграють роль важливих промислових центрів, транспортних вузлів, центрів загальнодержавного та регіонального впливу – Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові тощо. Проте створена система моніторингу не повною мірою відповідає сучасним тенденціям, нею не охоплено низку крупних населених пунктів держави і більшу частину її території. Не здійснюється соціально-економічний аналіз впливу забруднення атмосфери на суспільство. Наприклад, доступна інформація щодо вмісту формальдегіду в місті Києві свідчить про постійне перевищення ГДК (рис.). Проте наслідки цього для населення столиці й економічні збитки не оцінюються.

Рис. Динаміка концентрації формальдегіду (H2CO) в атмосферному повітрі м. Києва у 1998-2015 рр., мг/м³

У Сполучених Штатах Америки розроблено систему моніторингу за станом атмосферного повітря у населених пунктах, що, окрім забруднення повітря, аналізує вплив шкідливих речовин на здоров’я людини та оцінює ймовірні втрати держави. Програма State of the Air, що організована The American Lung Association (Американська легенева асоціація) аналізує регіони США стосовно концентрацій шкідливих забруднюючих домішок, які зафіксовано протягом трирічного періоду, а також визначено основні тенденції в найбільших метрополіях країни протягом останнього десятиліття. У доповіді про стан атмосферного повітря США сформовано рейтинг найбільш чистих та забруднених міст країни. Наведені результати частково збігаються з індексом забруднення атмосфери (ІЗА), визначеним ЦГО ДСНС України. Проте американські дослідження більш насичені аналітичними матеріалами стосовно впливу забруднення на здоров’я населення, а система моніторингу є значно розгалуженою. При цьому актуальні дані доступні в режимі реального часу через мережу Інтернет.

Виходячи із зазначеного вище, можна стверджувати, що вдосконалення й оптимізація організаційно-економічних заходів у сфері охорони атмосферного повітря України, передусім потребує:

·                 створення новітньої системи моніторингу за станом атмосферного повітря, яка б включала розгалужену систему постів спостереження в абсолютній більшості міських агломерацій України. Відділом природно-техногенної та екологічної безпеки за основними показниками забруднень виділено близько тридцяти таких агломерацій, серед яких Київська, Харківська, Дніпровська, Одеська, Запорізька, Львівська, Криворізька та ін.;

·                   заснування онлайн-ресурсу, де в режимі реального часу можливо відображати інформацію про забруднення атмосфери у великих населених пунктах, та розробки Програми охорони атмосферного повітря у містах; (її пілотний варіант був розроблений та направлений до Київської міської державної адміністрації, лист-підтвердження про впровадження № 064-621 від 24.01.2017);

·                   налагодження ефективної співпраці між різними науково-дослідними установами стосовно вивчення впливу забруднення атмосферного повітря на розвиток економіки, здоров’я населення, соціальну напруженість тощо. Наразі співпраця зводиться до звичайного обміну статистичною інформацією за ключовими джерелами забруднень, ареалом їх розповсюдження, даними щодо впливу на живі організми та компоненти навколишнього природного середовища. 

 Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки

д.е.н., с.н.с. Г.О. Обиход, 

 м.н.с. В.В. Бойко