Можливості реалізації державної політики вагомо обумовлюються тією сукупністю факторів та обставин, що локалізовані в межах конкретної території. Ці характеристики або стимулюють перебіг політики, чи формують несприятливий вплив.

Як показують проведені дослідження, у сфері використання засобів фінансово-економічного регулювання природокористування економічний ландшафт характеризується процесами трансформації, з вагомими варіаціями та проявами кризи. Разом з тим, варто зазначити, що такий проблемний фон містить свої переваги та недоліки і потенціал зростання. Ці особливості економічного ландшафту формують коридори для використання засобів регулювання.

Дослідження характеристик засобів фінансово-економічного регулювання у сфері використання земельних ресурсів показує, що в Україні державна політика у цій сфері залишається недосконалою. Протягом років незалежності України закладено основи політики регулювання, яка є консервативна та не повною мірою реагує на поточні потреби.

Для оцінки базових характеристик засобів регулювання у сфері використання земельних ресурсів проведено аналіз основних показників, які ілюструють особливості регулювання. Щодо окремих показників, то є тенденція зростання. Аналіз співвідношення окремих показників регулювання сфери землекористування до значення держави показує, що існує дефіцит інвестицій, недостатнє фінансування поточних витрат.

Рисунок – Оцінка окремих показників регулювання сфери землекористування до значення держави

Разом з тим, формується вагомий потенційний рівень капіталізації для сфери земельних ресурсів (18% при загальному рівні капіталізації активів в Україні – 14,5%).

Досліджено регіональні характеристики використання засобів регулювання у сфері  землекористування, які показали, що регіони держави суттєво диференційовані за коефіцієнтами концентрації активності. Для регіонів з низькими показниками одним з інструментів поліпшення параметрів є активізація інноваційних інструментів регулювання.

Проведено оцінку базових характеристик засобів фінансово-економічного регулювання у сфері використання лісових ресурсів. Досліджено динаміку основних показників, співвідношення значень галузі до рівня держави. Компарація показала, що протягом періоду оцінки криві ВДВ, ренти та іноземних інвестицій визначалися змінними тенденціями. Не зважаючи на окремі зростання (точка 2016 р.), однак, вони не забезпечують адекватний рівень «насиченості» сфери необхідними ресурсами. Потенційний рівень капіталізації для сфери лісових ресурсів становить 4,4%.

Рисунок – Оцінка окремих показників регулювання сфери лісокористування до значення держави

Проведено аналіз регіональних характеристик засобів фінансово-економічного регулювання у сфері використання лісових ресурсів. Як показали проведені розрахунки, значення коефіцієнта концентрації активності за регіонами України (областями) в цілому співставне із актуальним значенням того чи іншого регіону як складової частини загальнодержавної системи використання лісових ресурсів. Найвищий показник коефіцієнта концентрації активності регулювання сфери лісокористування характерний для тих областей України, які традиційно відзначалися високими показниками розвитку галузі.

Таким чином, характеристики використання засобів регулювання визначаються такими рисами, як консервативність політики, незадовільне реагування на поточні потреби, значний вплив позаекономічних факторів, вагомі варіації розвитку показників, територіальні диференціації тощо. Разом з тим, можливо виділити і позитивні риси, до переліку яких можливо зарахувати тенденції зростання за окремими показниками, вагомий потенційний рівень капіталізації для сфери земельних ресурсів, система регіонів-лідерів за активністю регулювання, які показують хороші результати. Ключовим завданням є пролонгація цих процесів та формування передумов для прояву нових, стимулюючих за своїм характером.

Відділ проблем економіки земельних і лісових ресурсів