7 серпня 2018 року

08:27:38 07.08.2018 Назад

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІДХОДАМИ

Вирішення проблеми утворення відходів наразі є невідкладним завданням державної екологічної політики України. Світовий досвід доводить, що сталому розвитку територій найбільше сприятиме використання таких ефективних інструментів, як ініціатива місцевих громад, їх активна участь у прийнятті та реалізації управлінських рішень, зокрема й щодо забруднення довкілля відходами. Тому в сучасних ринкових умовах набувають особливої вагомості питання адекватного оцінювання економічного збитку внаслідок такого забруднення як визначального у процесі формування сприятливого бізнес-середовища на всіх рівнях господарювання.

Базовим елементом здійснення оцінки економічного збитку, завданого забрудненням навколишнього природного середовища від розміщення відходів, є визначення натурального збитку, величина якого обумовлюється кількісними і якісними характеристиками негативного впливу та його об‘єктів. Так, потужність впливу передусім залежить від небезпечності та обсягу відходів. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує проблема встановлення ступеня їх небезпечності та, відповідно, класифікації для розрахунків завданого збитку. Необхідно зазначити, що низка країн від системи платежів за класами небезпеки перейшла до плати за списковим принципом. У цьому сенсі показовим є досвід Польщі, де вже майже 20 років існує власний перелік відходів (що базується на європейському), який дає змогу врахувати індивідуальні небезпечні властивості відходів, ризики, котрі вони можуть створювати для довкілля, економічну доцільність їх утилізації тощо.

Ключовими характеристиками об'єктів впливу є тип, площа, унікальність, асиміляційний потенціал екосистеми; склад та кількість елементів останньої, що піддаються негативному впливу. Зауважимо, що сьогодні у всьому світі дедалі більшого поширення набуває концепція екосистемного підходу. Із цих позицій у ході визначення збитку, завданого екосистемі внаслідок негативного впливу від розміщення відходів, важливим аспектом є врахування негативних змін у стані не тільки окремих елементів екосистеми, але й синергетичного ефекту від їх взаємодії.

Попри те, що екодеструктивні зміни довкілля призводять до негативних наслідків в економічних системах, їх вартісне відображення дає змогу виявити такі характеристики останніх, як продуктивність економічних елементів; вартість одиниці продукції; питомі витрати на утримання інфраструктури поводження з відходами тощо.

З огляду на вищенаведене, виникає необхідність перегляду традиційних  методологічних підходів до оцінювання економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища з екосистемних позицій за всіма напрямами поводження з відходами, зокрема збиранням, перевезенням, сортуванням, зберіганням, обробленням та переробленням, утилізацією, видаленням, знешкодженням і захороненням, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення тощо. Особливої уваги потребує поводження з відходами, які є об’єктами підвищеної небезпеки. При цьому важливо враховувати екологічний (техногенний) ризик, пов‘язаний з формуванням економічного збитку внаслідок забруднення довкілля відходами.

Отже, формування збитку від розміщення відходів у навколишньому природному середовищі є складним процесом, який потребує повного та адекватного визначення всіх його складових, таких як натуральний збиток, його вартісне вираження, витрати, пов‘язані із поводженням з відходами, врахування екологічного ризику тощо. Таким чином, застосування в управлінській діяльності оцінювання економічного збитку внаслідок забруднення довкілля відходами з позицій екосистемного підходу сприятиме підвищенню екологічної цінності території та її інвестиційної привабливості за рахунок створення сприятливого бізнес-середовища на всіх рівнях господарювання.

Кобзар О. М., к.е.н., с.н.с., старший науковий співробітник

 відділу економічних  проблем екологічної політики та сталого розвитку