23 жовтня 2018 року

18:39:50 23.10.2018 Назад

ПОТЕНЦІЙНА РЕНТА У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ І ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Важливим питанням є визначення можливостей збільшення рентних платежів, адже відомо, що, не зважаючи на своє зростання, цей інструмент не повною мірою відображає реальний стан справ.

Одним із шляхів є використання методики Світового банку для вимірювання сталого розвитку в рамках оцінки рівня багатства. В розробці значна увага приділяється питанням економічних та фінансових характеристик використання природних ресурсів (в т.ч. ренти).

Зокрема, зазначається про те, що коли йде мова про сталий розвиток (а не чисто бізнесові проекти), то доцільно говорити про ставку дисконту з врахуванням соціальної норми прибутку. Дисконт розуміється як певна норма доходу на інвестований капітал та норма його повернення в післяпрогнозний період. Дисконт за своїм характером можливо порівняти з рентою за користування природними ресурсами.

Для земель, що обробляються, ставка дисконту дорівнює 4% для того, щоб відобразити поточні та майбутні значення, які пов’язані із раціонально керованими угіддями. 

Як показують проведені розрахунки для рівня держави, поточні величини ставок дисконту є меншими від порогового рівня. Зокрема, для 2010 р. ставка становила 2,57%, 2016 р. – 3,67. Враховуючи такі значення, було визначено показники потенційної ренти.

Розрахунки показали, що існують значні відміни між реальною та потенційною рентою, хоча графік і ілюструє поступове зростання обох величин (рис. 1).

 

 Рисунок 1 – Показники реальної і потенційної ренти землекористування України, млн грн


Також можливо зробити висновок про поступове зменшення розриву між реальними та потенційними показниками ренти протягом періоду аналізу. Причинами цього можуть бути як окремі елементи поліпшення політики рентного регулювання, так і проста дія об’єктивних факторів (інфляційні тенденції, різні динаміки показників впливу тощо). Разом з тим, навіть показник можливого зростання для 2016 р. є таким, що може суттєво збільшити місцеві бюджети.

Для сфери лісокористування також характерні відміни між реальною та потенційною рентою і поступове зростання обох величин (рис. 2).

Рисунок 2 – Показники реальної і потенційної ренти лісокористування України, млн грн

 

Таким чином, як показує проведений аналіз, є вагомі передумови до зростання ренти для сфери землекористування і лісокористування, що актуалізує необхідність практичних кроків у галузі державної політики:

1. Трансформація загальних принципів реалізації рентної політики у сфері земельних і лісових ресурсів, які б орієнтувалися на кращі європейські практики. Хоча, варто зазначити, що для того, щоб ці підходи працювали, необхідний достатньо високий рівень розвитку ринку, а також інституціональне забезпечення.

2. Розвиток і становлення методик, спрямованих на формування передумов до врахування потенційної ренти як орієнтиру адекватності використання земельних і лісових ресурсів і ефективної взаємодії з ринковим середовищем. Розробка системи заходів для підтримки подальшого зближення величин реальної і потенційної ренти.

 3. Посилення кореляції між рентними потоками та фінансовими показниками галузі. Розробка методики і підходів врахування залежності між цими характеристиками.

Анатолій Сундук, д.е.н., с.н.с.

завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів