В умовах розбудови платформної економіки територіальні (регіональні, муніципальні)  бізнес-екосистеми розвиваються на основі певного стратегічного управлінського циклу. Не дивлячись на те, що характерною ознакою бізнес-екосистеми є орієнтація на саморозвиток, стратегічне управління залишається першочерговим завданням, оскільки зачіпає питання загального підвищення ефективності функціонування сучасної економіки. Варто звернути увагу на цикл стратегічного управління розвитком територіальної бізнес-екосистеми, якій має паралельно-послідовний характер, що реалізується як логічно-послідовно, так і одночасно.

На сьогодні необхідно зосереджувати увагу, у першу чергу, на таких важливих аспектах, як оцінка ресурсного потенціалу та визначення ключових конкурентних позицій на ринку, інвестиційно-інноваційна діяльність, активне залучення ресурсів розвитку до господарського обігу, створення драйверів розвитку та точок росту, програмне управління та проектний підхід, сталі фінанси тощо. У цілому, з урахуванням специфіки розвитку просторових економічних систем, доцільно виокремити наступні стадії (етапи) загального алгоритму забезпечення стратегічного управління розвитком сучасної територіальної соціально-економічної системи: 1) оцінка ресурсного потенціалу території; 2) визначення ключових компетенцій та конкурентоспроможності територіального виробництва; 3) ринкове позиціонування території, з визначенням локомотивних виробництв,  галузей і сфер господарювання; 4) створення драйверів розвитку просторових систем; 5) формування точок і зон економічного росту за рахунок реалізації відповідних інвестиційних проектів/програм; 6) міжгалузевий перерозподіл інвестиційних потоків,  з ліквідацією зон занепаду та внутрішнім збалансуванням розвитку територій;  7) створення системи сталих фінансів і забезпечення загальносистемної сталості розвитку територіального утворення.

За вказаним етапами можна провести послідовну декомпозицію бізнес-екосистеми за ознаками формування управлінського циклу сталого розвитку відповідно до сукупності її складових, включаючи природно-ресурсний  потенціал, ключові компетенції та конкурентоспроможність території, локомотивні галузі (сфери), точки росту,  драйвери розвитку та сталі фінанси. При цьому фізичну базу для формування бізнес-екосистеми складає природно-ресурсний потенціал. На його основі, наприклад, регіональне виробництво має можливість формувати ключові компетенції та забезпечувати територіальну конкурентоспроможність. На цієї основі обираються також локомотивні галузі та створюються відповідні драйвери розвитку, що забезпечують сталість зростання, ефективний перерозподіл ренти та інвестиційних ресурсів через систему фінансових відносин, яким забезпечується, у свою чергу, самофінансування просторового розвитку, суверенний добробут територій і безпека господарювання тощо.

У результаті формується комплексне уявлення про ефективний збалансований розвиток територіальних утворень  як сталих еколого-економіко-соціальних просторових систем. Таким чином, використовуючи бізнес-екосистемні механізми, забезпечується ефект сталого самотрансформаційного системного розвитку територіальних утворень.  Відповідний стратегічний механізм розвитку бізнес екосистеми, що відображає її декомпозицію за ознаками формування послідовного управлінського циклу сталого розвитку, представлено на рисунку. За управлінським циклом послідовно формується та здійснюється відповідний вплив на умови, фактори, інституціональну базу, інвестиційну складову, систему сталих фінансів та результативність сталого розвитку у цілому.

Рис. Функціональна декомпозиція бізнес-екосистеми за ознаками формування стратегічного управлінського циклу сталого розвитку

Відділ методології сталого розвитку

д.е.н., проф. І.К. Бистряков, к.е.н., с.н.с. Д.В. Клиновий