25 березня 2020 року

21:52:42 25.03.2020 Назад

ВПЛИВ КОРОНАВІРУСУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ ТА СТАН ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: ІНФОРМАЦІЯ ФАО

I. Базова інформація.

1.1. 16.03.2020 Президент Володимир Зеленський запропонував такі заходи як відповідь на кризу:

• З 17 березня - заборона на роботу закладів культури, торгових центрів, ресторанів, кафе, фітнес-центрів тощо. Ресторани та кафе зможуть продовжувати роботу з доставкою їжі.

• З 12:00 18 березня - зупинка залізничного, повітряного та автобусного міжміського та міжрегіонального обслуговування пасажирів, зупинка метро. Міські перевезення можуть здійснюватися, якщо мікроавтобус менше 10 осіб, а автобус, тролейбус та трамвай - менше 20 осіб.

• Переговори з Міжнародним валютним фондом щодо отримання фінансової підтримки для подолання наслідків коронавірусу.

• Програма кредитних відпусток для малого та середнього бізнесу.

• Перенесення планових операційних операцій у лікарнях. Максимальний перепрофілювання медичних закладів для прийому хворих на COVID-19.

• заборонити масові збори (від 10 осіб), включно з церковними обрядами та обрядами.

• Обмеження експорту продовольства.

• гарантована безперебійна робота продуктових та господарських магазинів, АЗС, аптек, банків, страхових компаній; підприємства критичної інфраструктури, вантажні перевезення.

• Введення надзвичайного режиму 17 березня в районах, де підтверджені випадки коронавірусної хвороби (Чернівці та Житомир).

1.2. 17 березня запроваджено надзвичайний режим у всіх районах, де були підтверджені випадки коронавірусної хвороби (включаючи Донецьку область).

1.3. Засідання Кризового комітету під головуванням Президента проводяться двічі на день. На сьогодні обговорюється два підходи щодо реагування на кризу: (i) Активізація режиму надзвичайного стану (НС) (повний карантин, який контролюється поліцією / військовими - необхідне рішення парламенту) або (ii) посилення заходів існуючого карантинного режиму. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля (24.03.2020), уряд не бачив необхідності активізувати режим ПЗ, отже, він буде дотримуватися другого варіанту. Проте, станом на 25.03.2020 прийнято рішення щодо продовження карантину.

1.4. Після консультацій з діловими та експертними спільнотами було змінено підхід: обмеження експорту продовольства не застосовуватиметься. Навпаки, уряд намагатиметься позиціонувати Україну як гаранта глобальної продовольчої безпеки та просувати країну як ключового надійного експортера сільського господарства та продовольчих товарів.

1.5. Рада національної безпеки і оборони провела зустріч у суботу 21.03.2020 року з представниками державних та приватних медичних лабораторій з питань діагностики коронавірусу. Передбачається, що через брак підрозділів та професійного персоналу уряд рекомендує використовувати підрозділи ветеринарних лабораторій та спеціалізованих фітосанітарних лабораторій (обладнання, яке використовується для тестів на ГМО).

1.6. Уряд змінив підхід від ідентифікації підприємств критичної інфраструктури до визначення підприємств, діяльність яких може бути припинена через карантин.

 

IІ. Основні проблеми уряду.

2.1. Передбачуване зниження котирувань кукурудзи, цукрових буряків та ріпаку. Вважається, що глобальний спад ринку біоетанолу через зменшення потреби в паливі, також спричинений спалахом COVID-19, спричинить збитки для виробників цих культур, тим самим матиме негативний вплив на сільськогосподарський сектор у цілому.

2.2. Диверсифікація глобальних ланцюгів поставок. В умовах післякризової реальності більшість урядів здійснюватиме політику диверсифікації джерел товарів, що може спричинити значне скорочення імпорту сільського господарства та продовольчих товарів з України (на традиційних ринках, де Україна є домінуючим постачальником). Це вимагатиме посиленого просування експорту на інших ринках, що наразі неможливо.

2.3. Стійкість малих та сімейних господарств у випадку карантину. Викликають стурбованість можливі наслідки здійснення карантинних заходів у сімейних та малих господарствах з обмеженою кількістю працівників, особливо це стосується тваринництва.

2.4. Можливе зниження працездатності ветеринарних лабораторій та спеціалізованих фітосанітарних карантинних лабораторій. Хоча Держпродспоживслужба підтримує ідею використання підрозділів ветеринарної медицини для тестування на COVID-19, у разі спалаху захворювань тварин спроможність Служби реагувати буде значно нижчою, ніж зараз. Можливе використання обладнання, розташованого в карантинних фітосанітарних лабораторіях, може спричинити повідомлення країн-імпортерів через неналежну якість сільськогосподарської продукції, що завдасть шкоди репутації України як надійного експортера. Як превентивний захід Держпродспоживслужба просуває принцип ФАО біологічної безпеки в умовах COVID-19 спалаху: (http://www.consumer.gov.ua/News/5787/Rozrobleno_printsipi_biozakhistu_pidpriemstv_ta_gospodarstv_v_umovakh_zhorstkogo_karantinu?fbclid=IwAR33dF24rYYPeCkVSlZ0Or6eWbcWj0h4NS0WHdvZXG-NjsXluFykIFrGtmc).

 

ІІI. Регіональні проблеми.

3.1. Закриття насіннєвих цехів (Донецька, Кіровоградська області). Оскільки посівна кампанія вже розпочалася і в багатьох регіонах необхідно пересівати озимі культури через кліматичні умови взимку 2019-2020, дефіцит насіння через закриття насіннєвих магазинів та дрібних дистриб'юторів може мати серйозний вплив на малих виробників сільськогосподарських культур.

3.2. Складність руху персоналу (по всій країні). Сільськогосподарським працівникам, особливо зайнятим у тваринництві, дуже важко організувати транспортування критично важливого персоналу до робочих місць відповідно до діючих надзвичайних санітарних правил.

3.3. Неможливість пошуку альтернативних ключових спеціалістів у випадку карантину (Черкаська та Тернопільська область). Нестача кваліфікованого персоналу очевидна навіть у звичайних умовах, але це може стати критичним пунктом для виробників, особливо зайнятих у тваринництві, через несподіваний карантин ключового фахівця (наприклад, ветеринар).

3.4. Можливе обмеження перевезення сільськогосподарської техніки у разі карантину (Херсонська область). Ця проблема пов'язана з можливими затримками поставок запчастин до техніки під час проведення сільськогосподарських робіт. Жодна з регіональних влад не визначила брак палива як існуючу проблему.

3.5. Можливі затримки доставки пестицидів (Київська область). Хоча на ринку немає дефіциту пестицидів (всі поставки до основних дистриб'юторів в Україні були здійснені до середини лютого), можливе обмеження діяльності складських дистриб'юторів у поєднанні з можливим обмеженням руху може спричинити значні затримки поставок на склади або поля. Незрозуміло також, чи будуть дозволи для сільськогосподарської авіації щодо обприскування.

3.6. Можливі спалахи COVID-19 у регіонах через одночасне повернення мігрантів з ЄС у сільські райони (Закарпатська та Львівська область). Ця специфічна стурбованість актуальна для всієї країни, але для Західної України вона дійсно критична (приклад – повний карантин у певних районах Чернівецької області з нульовою сільськогосподарською діяльністю).

3.7. Величезні проблеми фермерського господарства (місто Київ). Більшість міського населення України мають невеликі земельні ділянки в сільській місцевості (дачі). Домашнє господарство на цих ділянках є вагомим внеском у продовольчий кошик (переважно фрукти та овочі) міського населення з низьким рівнем доходу, особливо пенсіонерів. Регіональна заборона на перевезення та специфічний ризик COVID-19 для старшого населення робить поїздки на дачі дуже складними, отже, ставлять пенсіонерів перед жахливою дилемою – або подорожувати і ризикувати через вірус, або зіткнутися з реальним голодом починаючи з осені.

 

Михайло Малков,

координатор програм розвитку

Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО,

аспірант відділу природно-техногенної та екологічної безпеки