Не секрет, що рівень споживання природних ресурсів постійно збільшується, як і негативний вплив на навколишнє середовище. Але під час пандемії COVID-19 стався різкий спад економічної активності, скоротилося споживання електроенергії, рекордно знизилося транспортне сполучення. Вимушена ізоляція привела до поліпшення якості повітря в великих промислових містах, які особливо відрізняються високим рівнем забруднення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, дев'ять з десяти осіб на планеті дихають повітрям з високою концентрацією забруднюючих речовин: це щорічно призводить до смерті близько 7 мільйонів людей.

За даними Колумбійського університету, рівень транспортної завантаженості у Нью-Йорку в березні 2020 року скоротився на 35% в порівнянні з даними 2019 року. В цей же період в місті було зафіксовано зниження викидів чадного газу (CO) на 50%. Також за останні два тижні в Нью-Йорку збільшилася кількість користувачів системи прокату велосипедів, адже в громадському транспорті є небезпека заразитися новим вірусом. Ці фактори можуть і вже призвели не тільки до поліпшення якості повітря, але і до скорочення викидів СО2, які прискорюють зміну клімату, наслідками чого можуть бути проблеми, що матимуть негативний вплив більш небезпечний, ніж коронавірус.

В агентстві NASA зменшення забруднення NO2 спочатку помітили навколо м. Ухань, де вперше виявили коронавірус і ввели карантин. Згодом така сама ситуація відбулася і в Італії (рис. 1 і 2).

У Китаї в лютому 2020 року викиди СО₂ скоротилися на 25% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Це сталося через зменшення на 10% кількості авіаперельотів і спаду виробництва – в ключових галузях воно знизилося на 15-40%, що викликало зниження споживання вугілля на 36%. Повітря стало чистішим: рівень діоксиду азоту (NO2) став нижче на 37%. Вчені з Cicero – центру міжнародних досліджень клімату в Осло вважають, що якщо в Китаї цей спад триватиме ще рік, то через забруднення повітря помре на 50-100 тисяч осіб менше, ніж минулого року.

Вчені зазначають, що коли обсяг парникових газів знижується у такої країни як Китай, це має серйозний глобальний ефект: за оцінками експертів, через коронавірус в атмосферу потрапило на 200 млн тонн вуглекислого газу менше – 0,6% річних світових викидів CO2 в секторі енергетики. Це результати впливу пандемії тільки на одну країну і всього за кілька тижнів. Якщо кількість парникових газів продовжить знижуватися, це може привести до першого помітного падіння світових викидів після фінансової кризи 2008-2009 років.

Рис. 1. Зменшення забруднення повітря у Китаї в період з 01.01.2020 по 25.02.2020

Рис. 2. Зменшення забруднення повітря в Італії за березень 2020 року

Уповільнення ритму життя зменшує і локальні забруднення. Наприклад, ЗМІ передають, що в венеціанських каналах помітно зросла чистота води. А за даними Міністерства екології та навколишнього середовища Китаю, кількість днів з гарною якістю повітря збільшилася в лютому на 21,5% в порівнянні з тим же періодом минулого року.

Таким чином, на перший погляд здається, що може виникнути парадокс, коли коронавірус стане більше «рятівником» ніж «вбивцею». Насправді це не зовсім так, адже чистота повітря швидше за все явище тимчасове, а ситуація, що відбувається може мати приховані екологічні наслідки негативного характеру.

До прикладу, на сьогодні медична маска є обов'язковим атрибутом не тільки для медперсоналу, а й тим, кому необхідно потрапити в громадський транспорт, продуктовий магазин, аптеку або лікарню. Значна частина захисних масок виготовлена з синтетичних полімерів. З них же виготовляють респіратори і медичні костюми. Такі вироби використовуються переважно одноразово і їх не можна переробити, тому екологічний слід їх широкого використання має досить високу вірогідність.

Іншим прикладом може слугувати дедалі ширше використання пластику як засобу захисту (наприклад у вигляді захисних екранів для обличчя), а також посуду (для зменшення вірогідності захворіти) і тари (адже значно зросло виготовлення антисептиків, які переважно зберігаються у виробах з поліетилентерефталату).

Окрім цього може послабитись і діяльність природоохоронних організацій. Так, уряд Великобританії оголосив про перенесення на наступний рік конференції ООН зі зміни клімату (СОР26) через пандемію коронавірусу.

Проте, в нинішній ситуації, все ж таки слід відзначити низку переваг. Наприклад, глобальна пандемія може сприяти людству переосмислити власні пріоритети розвитку. Наслідком цього стане виникнення нових сфер діяльності та трансформація існуючих. Так, з розвитком інформаційних технологій, дедалі більшу частку робіт можна здійснювати без безпосереднього використання робочого місця, тобто з дому, онлайн. Насамперед це стосується проведення відеоконференцій чи електронного спілкування замість реальних зустрічей. Це дозволить значно скоротити використання енергетичних ресурсів і викиди шкідливих речовин, наприклад шляхом зниження навантаження на транспортну систему.  

Іншим наслідком може стати швидке зростання зацікавленості з боку наукових кіл до міждисциплінарних наук, зокрема екології людини. Людству необхідно переглянути власне місце і роль у системі «людина-природа». Майбутнім поколінням доведеться більш відповідально використовувати досягнення науково-технічного прогресу, не лише для спілкування і розваг (споживання контенту), як це відбувається сьогодні, а й для вирішення перспективних загроз для суспільства, зокрема й екологічних. У суспільства, повинно виникнути стійке розуміння того, що глобальні проблеми не можливо вирішити «лайками» і «репостами».

Наразі більшість смартфонів використовуються для таких програм як Facebook, Instagram, Youtube, онлайн ігри, браузинг і т.п. При цьому сфера застосування додатків переважно носить виключно розважально-спілкувальний характер, тобто вони не працюють для досягнення певного суспільного результату чи блага.

Хоча, вченими вже розробляється програмне забезпечення та інфраструктура, яка за допомогою гаджетів буде здатна здійснювати велику кількість обчислень, необхідних для науки, наприклад моніторинг стану довкілля чи поширення хвороб.

Таким чином у людства з’явилася реальна причина переглянути шляхи свого розвитку, адже глобальна пандемія COVID-19 показала, що сучасні наукові досягнення не гарантують людству сталого зростання, а безтурботне, на перший погляд, життя, яке уявляє собі більша частина населення планети – лише ширма.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки

Бойко В.В., к.е.н.