20 квітня 2020 року

23:35:58 20.04.2020 Назад

РЕФОРМА В УПРАВЛІННІ ЗРОШЕННЯМ ТА ДРЕНАЖЕМ - ЗАПОРУКА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇАГРАРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ

Кліматичні зміни в Україні відбуваються більш  стрімко ніж в інших регіонах світу. Особливо це  відчувають аграрії на Півдні країни. Тривалі посушливі періоди з вкрай високими температурами повітря стають все більш загрозливими для урожаю. На фоні зростання дефіциту природного зволоження зростають  екологічні проблеми, що пов’язані з опустелюванням та засоленням ґрунтів, що веде до їх деградації та подальшого збільшення  посушливості клімату у регіоні. Теж саме стосується  й дренажних систем на заході та у центральних регіонах, які повинні бути модернізовані щоб  не тільки  відводити надлишкову воду навесні, але й надавати послуги зі  зволоження у посушливі періоди, які стають все більш тривалими та небезпечними для урожаю протягом літа. Крім того, у західних регіонах на торфових ґрунтах мова йде також про ренатуралізацію частки меліорованих земель, тобто  їх підтоплення для зменшення  викидів СО2 та ризиків розповсюдження пожеж.

Всі названі екологічні проблеми обумовлюють зростання ролі відновлення та сталого використання зрошення та дренажу, як основного фактору сталого сільськогосподарського виробництва, економічної та соціальної стабільності у регіонах та країні  в цілому.  Відсутність реформи обмежує доступ інвестицій у відновлення та модернізацію систем зрошення, призводить  до зростання витрат на ведення зрошуваного землеробства для водокористувачів внаслідок  росту тарифів на воду та електроенергію.

На сьогодні необхідність інституційної реформи в управлінні зрошенням та дренажем  в Україні  обумовлюється наступними чинниками:

- потенціал сільського господарства в Україні неможливо реалізувати без відновлення та модернізації систем зрошення (принаймні на 3 млн. га на півдні, а також у багатьох інших напівсухих сільських районах). Вирощування високо цінних сільськогосподарських культур при зрошенні сприяє збільшенню норми прибутку до 1000 доларів США / га;

- в умовах зміни клімату не можна забезпечити стійке землеробство у більшості регіонів України без сталого використання меліорованих  земель;

- внаслідок руйнування внутрігосподарських систем та інших причин, площі фактичного поливу зрошуваних земель не перевищують зараз 25% від площі, яка  може обслуговуватись наявними зрошувальними системами. У 2018 році зрошувалось лише 500 000 га, а  двостороннє водорегулювання здійснювали на площі близько 250 000 га.

- реформа зрошення в поєднанні з відкриттям ринку землі стимулюватиме приватні та державні інвестиції в сільське господарство та водну інфраструктуру одночасно;

- реформа в зрошенні вплине на підвищення цін на придбання та оренду зрошуваних земель, що підтримуватиме власників земель та громади, а отже, загалом буде сприяти розвитку сільських територій.

Основні засади та перелік стратегічних інституційних реформ для залучення інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток водогосподарської інфраструктури викладені у Державній Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року, що була затверджена Кабінетом Міністрів України у 2019 році. Ключові напрямки реформ, що викладені у Стратегії, включають: (i) вдосконалення управління національними водними ресурсами; (ii) поліпшення якості  послуг з транспортування та подачі води ; (iii) передачу  управління внутрігосподарських та частки міжгосподарських систем зрошення та дренажу організаціям водокористувачів; (iv) забезпечення фінансової стійкості для покриття витрат на експлуатацію систем; (v) стимулювання вигідних інвестицій. Реалізація Стратегії дозволить забезпечити до 2030 року стале сільськогосподарське  виробництва додатково на площі до 1,5–1,8 млн га земель на зрошенні у Південних регіонах та до 1.9 млн га на меліорованих землях  з подвійним регулюванням вологості ґрунту у Поліському регіоні. 

Запровадження цілісної державної політики відновлення водогосподарсько - меліоративного комплексу  стає все більш актуальним для підтримки економіки держави на фоні глобальної економічної кризи та кризових явищ в економіці, що пов’язані з пандемією. Реформи в управлінні зрошенням та дренажем та подальше залучення  інвестицій у  відновлення та модернізацію державної водогосподарської інфраструктури значно  покращить  якість послуг зі зрошення та дренажу  для водокористувачів, буде стимулювати їх до власних інвестицій у внутрігосподарські зрошувальні системи  та впровадження ресурсоефективних технологій у зрошуваному землеробстві.

 Для успішного здійснення реформ в управлінні  зрошенням та дренажем, крім організаційних заходів, потрібні чисельні зміни у процесі формування та впровадження державної водогосподарської політки, розробка нових механізмів фінансування галузі, зміни у правах та обов’язків державних інституцій на різних рівнях управління, забезпечення  навчання та перерозподілу  кадрового потенціалу, а також вирішення  соціальних питань. Всі ці складові  реформування вимагають системного підходу  та експертної підтримки цього процесу  з боку наукової спільноти.

Впровадження політики трансформації повинно  засновуватись  на  вивченні міжнародного досвіду та оцінці імовірних інституційних моделей із огляду на особливості загальних соціально - економічних , політичних процесів, що відбуваються в Україні, а також враховуючи існуюче інституційне середовище, умови водо-землекористування, технічні особливості меліоративних систем та стан їх функціонування. У ході впровадження реформи на всіх рівнях прийняття рішень важливі також  неструктурні заходи з запровадження належного управління,  а саме: забезпечення прозорості, залучення зацікавлених сторін, оцінка ефективності, звітність та координація всіх процесів реформування, їх зв'язок з іншими реформами у сільському та водному господарстві, розвитку сільських територій.

 

Відділ економічних проблем водокористування