3 червня 2020 року

20:24:13 03.06.2020 Назад

НАНОЕКОНОМІЧНІ ПЛАТФОРМИ УПРАВЛІНСЬКИХ ВЗАЄМОДІЙ В МУНІЦИПАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Децентралізації та об’єднання громад по всій території країни, на тлі розповсюдження інформаційних технологій електронного врядування, в якості пріоритетного ставить питання переформатування мікро- та нано- рівней просторового управління. Головною ознакою цих рівнів стає – динамізм. Мікро-рівень охоплюватиме територіальні громади, які наразі збільшуються у розмірі через об’єднання. Нано-рівень, пов'язаний із низовою поселенською мережею, яка включатиме кондомініуми, окремі домогосподарства, а також низових економічних агентів, які знаходяться у постійному русі.

Важливим є те, що розвиток інформаційних технологій призводить до того, що суб’єктом врядування може стати фактично кожен громадянин, який має доступ до управлінських платформ, включаючи платформи управління територіальними активами. У перспективі розвиток інформаційних технологій та функціоналів систем дистанційного доступу дозволить кожному члену громади, за допомогою цифрових мереж, приймати участь у громадських зборах на відстані. Тобто, на низовому рівні динамічний процес ухвалення колективних рішень, обговорення, фінансування та реалізація інвестиційних проектів, набування прав власності на активи, слідкування за станом довкілля та оперативне реагування на екологічні порушення тощо, стає таким, що різко зменшує транзакційні витрати. Крім того процедурні питання щодо отримання дозволів та сплати платежів за використання природних ресурсів (вилов риби, лісокористування, відпочинок на природі та ін.), а також вирішення багато інших питань, пов’язаних із управлінням активами та природокористуванням – все це відбувається на фоні зміни просторового управлінського фракталу. Трансформація йде у напрямі, коли поряд із державними органами влади і органами місцевого самоврядування, все більшу роль починають відігравати самі елементи самоврядної організації населення. Зокрема, це торкається зборів громадян частини територіальної громади, кондомініумів, неурядових організацій громадянського суспільства тощо.

Підкреслимо, що територіальний нано-рівень – це той, на якому діють переважно нано-економічні агенти. На відміну від мікро-економічного рівня, на якому діють в основному великі і середні фірми-товаровиробники, на нано-рівні «кишенькового світу», діють, за вдалим виразом Г.Б.Клейнера, «частково ірраціональні агенти, що мають як раціональну, так і творчу, тобто ірраціональну поведінкову природу і схильні не тільки до формально-математичних розрахунків найкращого результату, але й до позалогічного пошуку економічної істини». Отже, до нано-економічних відносин в системі територіальної господарської системи варто віднести ті, які формуються на рівні первинної поселенської мережі, де базовими акторами є окремі домогосподарства, громадяни, фізичні-особи-підприємці, невеликі фірми, що орієнтовані на місцеві ринки та основна економічна активність котрих пов’язана з місцем проживання і не виходить загалом за рамки поселень.

На цьому рівні переважним форматом організації інтерактивних платформ стає їх самоорганізація, а найбільш важливими елементами, які на сьогодні фактично є базовими, виступають соціальні мережі та месенджери, де створюються групи користувачів, поєднаних взаємними інтересами та уподобаннями, місцем проживання, професійною діяльністю тощо.

Потенціал соціальних мереж та інтерактивних сервіс-месенджерів не можна переоцінити, оскільки вони стають фактично безкоштовними платформами первинних соціальних та економічних взаємин та несуть в собі все більш розгалужений функціонал, включаючи фінансові елементи. Все це відображає загальну тенденцію щодо високоефективної організації господарських взаємодій між первинними економічними агентами. 

Важливою складовою соціальних мереж є й інтернет-сайти місцевих органів влади. Проте, на нано-економічному рівні все частіше спостерігається присутність органів місцевого самоврядування не тільки на власних офіційних порталах, але і в соціальних мережах та месенджерах, які виступають дієвими форматами організації партнерських відносин між місцевою владою та населенням, публічними структурами та бізнесом тощо. 

До базових складових інформаційно-технологічних платформ нано-рівня відносяться також ті, що організовуються керуючими компаніями у сфері комунальних та інших послуг та дозволяють окремим економічним агентам через систему особистих кабінетів для фізичних і юридичних осіб ефективно і швидко вирішувати оперативні завдання функціонуванням місцевої інфраструктури. Такі платформи можуть створюватися як для окремого кондомініуму, так і на консолідованій основі, для населеного пункту у цілому.

Також слід відмітити значущість тих складових, що відіграють все більш важливу роль в нано-економічних відносинах, а саме електронно-інформаційних порталів і платформ окремих виробників і ритейлерів, постачальників послуг комунальної інфраструктури, крафтових виробників, а на перспективу – універсальних виробничо-логістичних  платформи,  побудованих  на принципі самоорганізації консолідованої економічної діяльності у взаємних інтересах тощо. До цього процесу варто також широко залучати громадські організації, використовувати для створення платформ механізми краудфандингу, спільнокошту, або ж місцевого самооподаткування. Кошти, зібрані за допомогою таких інструментів, можуть використовуватися як для проведення разових заходів із цифровізації населеного пункту та запровадження там платформних технологій типу Smart Community, так і для підтримки її функціонування, а також для реалізації  інших місцевих проектів.

У цілому, із подальшим розвитком форм децентралізації влади, через платформні механізми на нано-економічному рівні формуватимуться життєво-необхідні для громади процеси сталого розвитку. Зокрема це торкається екологічної складової, що включає екологічний контроль і нагляд за допомогою інтерактивних технологій за станом довкілля та екологічною ситуацією у цілому, забезпечення екологічного страхування, сталого природокористування тощо. У цьому відношенні широке розповсюдження на нано-рівні мають отримати встановлення приєднаних до локальної та глобальної мережі інтернет постійно діючих датчиків контролю повітря, температури та ін., камер інтерактивного слідкування за місцями збору та розміщення відходів, громадськими місцями, природоохоронними об’єктами, розташованими на території громади, земельними та лісовими масивами, водними об’єктами, пам’ятками природи тощо.

 

Відділ методології сталого розвитку

Бистряков І.К., д.е.н., проф.,

Клиновий Д.В., к.е.н., с.н.с., доц.