Незважаючи на кризову соціально-економічну ситуацію в країні і світі, пов’язану з епідемією коронавірусу Covid-2019, науковою спільнотою України продовжується широко обговорюватися проблематика регіональної політики, просторового розвитку та міжрегіональних відносин. При цьому, на особливу увагу заслуговують дослідження, пов’язані з діджиталізацією управління територіальними активами, яка здатна значним чином підвищити ефективність врядування в теперішніх умовах.

У рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Адміністративно-територіальні vs економічно-просторові кордони регіонів», організатором якої є кафедра регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, підготовлено збірник матеріалів конференції, у якому висвітлено положення сучасних фундаментальних та прикладних досліджень щодо регіональних студій, які відображають гострі кути актуального економічно-просторового, соціального та екологічного розвитку регіонів різних рівнів.

Співробітники Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» завідуючий  відділом методології сталого розвитку д.е.н., проф. Бистряков І.К. та провідний науковий співробітник цього ж відділу к.е.н., с.н.с. Клиновий Д.В. представили широкому загалу тези доповіді «Екстериторіальні платформи управління природними активами просторових утворень».  В них  розглянуто концептуальні засади розбудови сучасних територіальних бізнес-екосистем на основі природних активів з використанням засобів електронного врядування та механізмів платформної економіки. Зокрема,  визначено сутність бізнес-екосистемного підходу до організації взаємодій влади, бізнесу і населення на базі інформаційно-технологічних платформ мережевої колаборації економічних суб’єктів у сфері використання природних активів,  окреслено коло потенційних учасників бізнес-екосистем та запропоновано базові публічно-приватні формати управління сталим просторовим розвитком. Особливий акцент зроблено на тому, що в сучасних умовах діджиталізація відкриває широкі можливості залучення через екстериторіальні платформи управління активами різноманітних учасників проектів просторового розвитку, включаючи структури бізнесу, публічного управління та громадського сектору, за рахунок чого створюватиметься високоефективна полісуб’єктна система просторового управління природно-ресурсними активами.  Такий управлінський підхід організовуватиме публічно-приватні взаємодії у два базові формати – контрактний та спільної діяльності, якими реалізовуватимуться проекти сталого розвитку територій.

Відділ методології сталого розвитку