20 липня 2020 року

20:37:26 20.07.2020 Назад

СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ ВОДОКОРИСТУВАЧІВ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЗРОШУВАЛЬНИМИ ТА ДРЕНАЖНИМИ СИСТЕМАМИ – ЗАКОНОДАВЧІ АСПЕКТИ

Відповідно до плану реформ, що визначені у Державній Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, на державному рівні зараз розпочинається активна робота щодо доопрацювання, обговорення та прийняття проекту Закону про організації водокористувачів (ОВК). 

У проекті закону враховані базові засади створення ОВК, що реалізовані  у законодавчих документах багатьох країн світу, де ці організації успішно функціонують та забезпечують стале функціонування меліоративних систем та управлінні водними ресурсами на сільських територіях. Однак, при розробці законодавчих документів та проведенні реформ в управлінні зрошенням та дренажем в Україні важливо врахування загальних соціально-економічних, політичних процесів, що відбуваються у нашій країні, а також вже існуючі інституції та діюче законодавство у сфері водного та сільського господарства, управління земельними ресурсами, різноманіття умов організації водо-землекористування та технічні особливості меліоративних систем, стан їх  функціонування.

При доопрацюванні закону про організації водокористувачів варто звернути  увагу на важливі аспекти управління меліоративними системам та вимоги щодо забезпечення сталого їх  функціонування.

1.      Різноманіття типів та функцій меліоративних систем у різних регіонах. Так, в Україні поряд з великим меліоративними системами, що мають магістральні канали та розгалужену міжгосподарську систему каналів та водогонів, що використовують воду  з головних річкових басейнів для обслуговування великої кількості водокористувачів, існують невеликі меліоративні системи, що використовують воду місцевих річок та ставків, а також системи, що поряд зі зрошувальними системами мають також і дренажні системи для регулювання рівня ґрунтових  вод , гідротехнічні споруди для боротьби с повенями та інфраструктуру  для подачі води для питного та технічного водопостачання. У зоні  надмірного зволоження діють дренажні системи, що також можуть працювати лише на водовідведення або мати ще функцію подвійного регулювання та акумуляції водних ресурсів для здійснення зволоження чи поверхневого зрошення дощуванням та боротьби з пожежами, а також функцію запобігання підтопленню населених пунктів, але за умов забезпечення необхідного водообміну з природними екосистемами, наприклад,  потрібних обсягів екологічних скидів для збереження водно-болотних угідь. Таким чином, у законі про ОВК необхідно означити, що організації водокористувачів можуть брати на себе всі функції пов’язані з управлінням водними ресурсами за допомогою існуючих водогосподарсько-меліоративних комплексів на рівні територій об’єднаних громад у межах басейнів та під басейнів малих річок, що облаштовані шлюзами регуляторами. Тоді членами організацій водокористувачів, крім сільськогосподарських виробників стають також об’єднані громади, природоохоронні організації та інші приватні та громадські організації, що використовують послуги з управління якістю та кількістю водних ресурсів на території. Дані організації також можуть брати на себе обов’язки з  експлуатації місцевих доріг, захисних  дамб, очищення  ставків та ін. При цьому, кожний з видів послуг має свої тарифи, що приймаються  правлінням  ОВК на основі затвердженого плану експлуатаційних заходів та інвестицій. Аналогічна система багатoфункціональних організацій з управління водними ресурсами на рівні сільських територій та басейнів річок існує у Німеччині та Нідерландах.

2.      Забезпечення членства в ОВК всіх землекористувачів, що ведуть сільськогосподарську діяльність у межах цілісних гідротехнічних модулів меліоративних систем, що обслуговуються ОВК. У законі важливо запровадити механізми забезпечення, як можна більшої площу діяльності ОВК (від 1000 до декілька десятків тисяч га) та досягнення обов’язкового членства всіх, хто користується послугами з управління водними ресурсами у зоні діяльності організації. Це дозволить акумулювати достатньо коштів для експлуатації меліоративних систем та для співфінансування інвестиційних проектів модернізації та відновлення водогосподарської інфраструктури. Щоб спонукати всіх землекористувачів у межах зони дії ОВК увійти добровільно до її складу можуть бути вжити інструменти оподаткування, стимулюючі механізми доступу  до дешевих кредитних та інвестиційних ресурсів, організація проектів  консолідації земель. Наприклад, землекористувачі, що на певний момент не мають бажання використовувати зрошення, повинні все рівно сплачувати погектарний податок на підтримку системи зрошення на цій території, або використати інструменти консолідації земель такі, як обмін земельних ділянок, продаж або отримання компенсації у разі отримання менш привабливого розміщення земельної ділянки при обміні та ін. 

3.      Забезпечення для ОВК гарантованого довготривалого права на спеціальне водокористування та доступу до водних ресурсів відповідно до потреб водокористувачів.

4.      Наявність диференційованої  системи оплати послуг зі зрошення, що надає ОВК своїм членам ( погектарний фіксований тариф та оплата по обсягам водо подачі), а також оплати ОВК послуг з водоподачі установам, що експлуатують державні магістральні та розподільні канали. Важливим є забезпечити прозорості та  законодавче підтвердження прав ОВК щодо участі у формуванні цих тарифів.

5.      Визначення правил прийняття рішень радою ОВК при затвердженні річних планів експлуатації меліоративних  систем, інвестицій та обсягів тарифів. Ці правила можуть базуватись на правилі один член – один голос, або враховувати обсяги сплати погектарного податку. При наявності у межах ОВК дуже потужних водо-землекористувачів, що  використовують великі земельні масиви, є небезпека, що права малих землекористувачів   будуть не достатньо враховані. Тому, у законі про ОВК, повинні бути регуляторні механізми, що забезпечать рівні права для всіх членів організації у частині якості надання послуг. Також може бути забезпечене можливість  надання прав потужним господарствам для укладення окремих  договорів для надання послуг групам малих та фермерських господарств за умов передачі великим водокористувачам у концесію  частки міжгосподарської мережі.

6.      Для сталого функціонування ОВК важливим є створення підтримуючих структур на рівні держави. Більш логічним є створення відповідних підтримуючих підрозділів при Міністерстві економіки, торгівлі та сільського господарства та при  Держводагенстві, за умов їх координації та чіткого розподілу обов’язків. Для проведення інвентаризації та передачі внутрігосподарської та частки міжгосподарської мережі для довгострокового  використання ОВК у законі повинно бути передбачено розробку відповідних  нормативних документів та створення комісій з фахівців Держводагентства та  представників об’єднаних територіальних громад для проведення інвентаризації.

7.      Для уникнення ризиків недобросовісного управління та неефективного використання меліоративної інфраструктури держава повинна забезпечувати  технічний та незалежний фінансовий контроль ( аудит ) функціонування ОВК, для цього необхідними є також створення відповідних структур на рівні Мінекономіки та Державодагентства.

8.      Важливим є визначення  динаміки поступової передачі повноважень від держави до ОВК у частині експлуатації міжгосподарських меліоративних мереж, НС та інших ГТС. У період передачі можуть бути частково  залишено державне фінансування та технічні послуги з експлуатації, що будуть надаватись ОВК на контрактній чи тендерній основі організаціями Держводагентства чи приватними інженерними будівельними організаціями.

9.      У законі повинно бути зазначено про розробку спеціальної державної програми для утворення та розвитку ОВК, забезпечення умов та варіантів залучення державних та приватних інвестицій у відновлення та модернізацію меліоративних систем.

10.    При скороченні штату працівників районних управлінь водного господарства у наслідок впровадження реформи трансформації управління меліоративними системами необхідно передбачити соціальний захист працівників або надання  їм роботи у виконавчому підрозділі складі ОВК.

При розробці законодавства та для подальшого успішного проведення реформи важливим є створення сприятливого середовища. Для цього на всіх рівнях  прийняття рішень  необхідно забезпечити стандарти належного управління, а саме: прозорість, залучення зацікавлених сторін, ефективність, звітності та координацію всіх процесів реформування, зв'язок з іншими реформами у сільському та водному господарстві та розвитку сільських територій.


Відділ економічних проблем водокористування

О.І. Жовтоног, д.с.-г.н., проф.,

К. І. Рижова, к.е.н., с.н.с.