У період дії воєнного стану чітке розуміння критеріїв придатності до військової служби за станом здоров’я є критично важливим як для військовозобов’язаних, так і для їхніх родин. Законодавство України передбачає конкретні механізми, за яких людину можуть визнати непридатною до служби та виключити з військового обліку. Основним регуляторним документом залишається Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони.

Рішення ухвалює військово-лікарська комісія після всебічного обстеження. Воно базується не стільки на самому діагнозі, скільки на ступені порушення функцій органів і систем, динаміці захворювання, ефективності лікування та ризиках для здоров’я в умовах служби. Саме тому одна й та сама хвороба у різних людей може призвести до різних висновків комісії.

Актуальні категорії придатності

Чинна система передбачає чотири основні категорії. Перша — придатний до військової служби — означає можливість виконання обов’язків у бойових підрозділах. Друга — придатний до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, вищих військових навчальних закладах та навчальних центрах — дозволяє залучення до тилових і допоміжних ролей. Третя — тимчасово непридатний — передбачає відстрочку для лікування та повторний огляд зазвичай через шість-дванадцять місяців. Четверта — непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку — повністю звільняє від мобілізації.

У 2024 році скасували категорію «обмежено придатний», щоб зробити висновки комісій прозорішими та зменшити неоднозначність тлумачення. Тепер рішення є чіткішим: або людина може служити (з можливими обмеженнями за посадою), або потребує лікування, або повністю непридатна.

Як проходить військово-лікарська експертиза

Процес починається з направлення від територіального центру комплектування. Військовозобов’язаний подає медичні документи: виписки з амбулаторної карти, висновки профільних спеціалістів, результати лабораторних та інструментальних досліджень (аналізи крові, ЕКГ, УЗД, рентген, МРТ або КТ за потреби). Комісія проводить огляд терапевтом, хірургом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом та іншими спеціалістами залежно від наявних скарг і діагнозів.

Висновок оформлюють у формі довідки військово-лікарської комісії. Якщо людина не згодна з рішенням, його можна оскаржити протягом встановленого строку у вищій комісії або в судовому порядку. Для тимчасово непридатних обов’язковим є повторний огляд після завершення курсу лікування.

Основні групи захворювань, що призводять до непридатності

Ключовим критерієм у всіх випадках залишається наявність стійких і значних порушень функцій, які унеможливлюють виконання військових обов’язків або створюють високий ризик погіршення стану здоров’я. Нижче наведено узагальнені приклади на основі чинного Розкладу хвороб.

Ступінь функціональних порушень оцінюють за даними об’єктивних досліджень, а не лише за наявністю діагнозу. Комісія враховує, чи може людина переносити фізичні навантаження, зберігати концентрацію в стресових умовах, швидко реагувати та чи не створює захворювання ризику раптового погіршення під час служби.

Аналогічні підходи застосовують до інших груп. При прогресуючій ВІЛ-інфекції з імунною декомпенсацією, активному туберкульозі легень з бактеріовиділенням або тяжких формах хронічних гепатитів з печінковою недостатністю зазвичай встановлюють непридатність з виключенням з обліку. Ураження опорно-рухового апарату — ампутації кінцівок, анкілози великих суглобів, тяжкі сколіози з порушенням функції легень чи значні деформації після травм — також часто стають підставою для повної непридатності.

Хвороби нирок у стадії хронічної ниркової недостатності IV–V (з низькою швидкістю клубочкової фільтрації або потребою в діалізі), тяжкі форми глаукоми з втратою поля зору, двостороння значна приглухуватість або сліпота на одне чи обидва ока теж розглядаються індивідуально, але при виражених порушеннях призводять до виключення з обліку.

Важливо пам’ятати, що навіть за наявності хронічного захворювання у стадії стійкої компенсації та без значного впливу на функції організму військовозобов’язаного можуть визнати придатним до служби у частинах забезпечення. Багато людей з контрольованим діабетом, стабільною гіпертонією чи астмою легкого ступеня успішно проходять службу в тилових підрозділах.

Висновок військово-лікарської комісії впливає не лише на можливість мобілізації, а й на подальше медичне спостереження, соціальні гарантії та якість життя. Тому підготовка до проходження комісії вимагає ретельного збору актуальних медичних документів та, за потреби, додаткових консультацій у цивільних спеціалістів.

Практичні рекомендації

Щоб підготуватися до військово-лікарської експертизи, варто заздалегідь упорядкувати медичну документацію: актуальні виписки, результати обстежень за останні 6–12 місяців, висновки лікуючих лікарів з оцінкою ступеня компенсації захворювання. Корисно мати при собі оригінали та копії. Якщо діагноз встановлено давно, варто пройти контрольне обстеження безпосередньо перед комісією.

У разі незгоди з висновком комісії його оскаржують у вищій військово-лікарській комісії або через суд. Статистика показує, що значна частина оскаржень призводить до перегляду рішення, особливо коли надані додаткові об’єктивні дані про стан здоров’я.

Законодавство в цій сфері може уточнюватися. Актуальну інформацію завжди варто перевіряти на офіційних ресурсах — зокрема на порталі zakon.rada.gov.ua у розділі наказів Міністерства оборони. Для персональної ситуації найкраще звертатися до кваліфікованого юриста з досвідом у військовому праві та до лікаря, який добре знає історію захворювання.

Кожен випадок залишається індивідуальним. Комісія розглядає не лише діагноз, а й реальну здатність людини виконувати службові обов’язки без шкоди для здоров’я. Саме тому якісна підготовка документів та розуміння критеріїв оцінки функціональних порушень значно підвищують шанси на об’єктивне рішення.