Коли на паркеті зустрічаються збірні України та Чехії з футзалу, завжди виходить гаряча, динамічна історія. Ці дві команди вже більше двадцяти років влаштовують справжні баталії — від півфіналів чемпіонатів Європи до товариських спарингів і вирішальних матчів групового етапу. Остання зустріч у січні 2026 року в Ризі стала особливо яскравою: «синьо-жовті» розгромили суперника 5:3 і вийшли до чвертьфіналу Євро.

Футзал в Україні та Чехії розвивався різними шляхами, але обидві країни стабільно тримаються в європейській еліті. Українці після бронзи чемпіонату світу-2024 приїхали на Євро-2026 з амбіціями, а чехи традиційно показують жорсткий, організований стиль. Їхнє протистояння — це завжди швидкі атаки, боротьба за кожен метр і голи майже в кожному таймі.

Розберемо, як складалася ця футзальна сага, що сталося в Ризі та чому українська команда зараз виглядає сильнішою.

Історія протистоянь: від півфіналу 2003-го до сьогодення

Перша серйозна зустріч відбулася ще в 2003 році. На чемпіонаті Європи в Італії українці в півфіналі розгромили чехів 5:1. Тоді на паркеті сяяли Олександр Косенко, Сергій Москвичов і компанія. Через два роки в Остраві чехи взяли реванш у групі — 2:1.

Далі пішли товариські матчі. У 2006-му в Чехії команди обмінялися результативними поєдинками: 2:3 і 4:4. У 2008-му на турнірі в Бразилії Україна виграла в додатковий час 3:0. У 2015-му у Львові «синьо-жовті» спочатку розгромили суперника 5:1, а наступного дня поступилися 3:4. У 2019-му в Чехії знову розділили перемоги — 0:4 і 4:2.

У листопаді 2024 року після бронзи чемпіонату світу українці двічі переграли чехів у товариських матчах — 3:2 і 6:2. А вже в січні 2026-го настала черга офіційного поєдинку.

Загалом у дванадцяти офіційних і товариських матчах Україна має відчутну перевагу: вісім перемог, одна нічия і лише три поразки.

Дані зібрані на основі офіційних протоколів УАФ та УЄФА. Повна статистика показує, що українці забивають чехам у середньому більше трьох м’ячів за гру.

Євро-2026: як Україна здолала Чехію 5:3

28 січня 2026 року на «Арені Рига» збірна України під керівництвом Олександра Косенка вийшла на матч третього туру групи В. Після поразки від Вірменії (1:2) і впевненої перемоги над Литвою (4:1) українцям потрібна була хоча б нічия. Але команда вирішила все з запасом.

Уже до перерви рахунок був 2:0. Ігор Чернявський відкрив рахунок на 15-й хвилині, а Євгеній Жук майже одразу подвоїв перевагу. У другому таймі Даниїл Абакшин оформив дубль (23 і 28 хвилини), а Микита Швед поставив крапку 5:2. Чехи відповіли трьома голами — Павло Дрозд, Адам Кноблох і Радім Заруба — але наздогнати не змогли.

Після фінального свистка Україна посіла друге місце в групі з шістьма очками і вийшла до чвертьфіналу, де в овертаймі поступилася Франції 2:4. Чехи завершили турнір на останньому місці групи.

Цей матч став яскравим підтвердженням: український футзал зараз на висоті, а команда Косенка вміє грати на результат навіть під тиском.

Порівняння двох збірних у 2026 році

Збірна України після чемпіонату світу-2024 міцно закріпилася в топ-5 рейтингу УЄФА і входить у світову десятку. Тренерський штаб робить ставку на швидкий перехід від оборони до атаки, індивідуальну майстерність і глибоку ротацію. У складі регулярно з’являються гравці з «Урагану», ХІТ та легіонери з Казахстану й Польщі.

Чеська команда традиційно сильна фізично і дисциплінована. Вони двічі брали бронзу Євро (2003 і 2010), регулярно виходять на фінальні турніри. У 2026-му чехи посідали десяту-одинадцяту сходинку в європейському рейтингу. Їхній стиль — щільна оборона і швидкі контратаки через фланги.

Ключова різниця — в атакувальній потужності. Українці в останніх зустрічах стабільно забивають чехам чотири-п’ять м’ячів. Це говорить про кращу реалізацію моментів і вищий індивідуальний рівень.

Хто зараз задає тон у збірних

У складі України на Євро-2026 особливо виділялися Даниїл Абакшин (два голи чехам), Ігор Чернявський, Євгеній Жук і Микита Швед. У воротах надійно стояв Олександр Сухов. Тренер Олександр Косенко, сам колишній гравець збірної, вміє готувати команду до конкретних суперників.

У чехів лідерами залишалися брати Дрозди, Радім Заруба, Адам Кноблох і капітан Карел Сейдлер. Вони вміють створювати гостроту, але в матчі з Україною не змогли втримати рахунок після швидкого пропуску двох м’ячів.

Цікаво, що багато хто з нинішніх лідерів обох команд уже грав один проти одного в 2019 і 2024 роках. Досвід цих зустрічей явно пішов на користь українцям.

Чому протистояння України і Чехії завжди цікаве

Обидві команди рідко грають «нульові» матчі. У дванадцяти зустрічах лише один раз рахунок був сухим (4:0 на користь Чехії в 2019-му). В середньому за гру забивається майже шість м’ячів. Це робить кожен поєдинок видовищним.

Крім того, суперники добре знають один одного. Українські клуби регулярно грають із чеськими в єврокубках, а гравці часто перетинаються на клубному рівні. Тому тактичних сюрпризів менше, ніж емоцій і боротьби.

Після Євро-2026 обидві збірні вже думають про кваліфікацію до наступного чемпіонату світу. Для України завдання — закріпитися в топ-8 світу, для Чехії — повернутися до стабільного виходу в плей-оф великих турнірів.

Футзална історія України і Чехії триває. І кожна нова зустріч додає яскравих сторінок. Остання перемога 5:3 у Ризі стала ще одним доказом: коли українська команда входить у ритм, зупинити її дуже складно. А чехи, навіть програючи, завжди залишають на полі максимум сил і характеру. Саме тому ці матчі варто дивитися кожному, хто любить швидкий, технічний і емоційний футзал.