24 квітня 1961 року в селі Голодьки Хмільницького району Вінницької області народився Володимир Степанович Алексєєв. Хлопець з української глибинки обрав військову кар’єру й через десятиліття опинився на одній із найвпливовіших посад у російській системі — першому заступнику начальника Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, відомого як ГРУ.

Сьогодні генерал-лейтенант Алексєєв безпосередньо відповідає за розвідувальне забезпечення повномасштабної агресії Росії проти України. Його підрозділи готують дані для ракетних і авіаційних ударів по українських містах, інфраструктурі та цивільних об’єктах. Іронія долі вражає: людина, яка народилася на українській землі, стала одним із ключових архітекторів її руйнування.

6 лютого 2026 року в Москві на генерала скоїли замах. Невідомий кілька разів вистрілив у нього в під’їзді житлового будинку на Волоколамському шосе. Алексєєв отримав поранення й опинився в реанімації. Цей інцидент став черговим у низці атак на російських генералів після початку повномасштабного вторгнення.

Ранні роки та вибір шляху

Село Голодьки на Вінниччині в 1960-х було типовим радянським населеним пунктом. Тут пройшло дитинство майбутнього генерала. Після школи Алексєєв вступив до Рязанського вищого повітрянодесантного командного училища імені В.Ф. Маргелова, яке закінчив у 1984 році. Це був свідомий вибір: десантні війська вважалися елітними, а служба обіцяла швидке зростання.

Після училища розпочався рух службовими сходами. Алексєєв проходив службу на посадах у розвідувальних підрозділах Московського та Далекосхідного військових округів. Робота з інформацією, аналіз противника, координація спеціальних операцій — усе це формувало навички, які згодом стали в пригоді на вищих щаблях.

Зліт у структурі ГРУ

Головне управління Генерального штабу — одна з найзакритіших і найпотужніших структур російської армії. Воно займається не лише класичною розвідкою, а й спеціальними операціями, диверсіями, кібератаками та гібридними діями. До 2011 року Алексєєв очолював 14-те управління ГРУ. Потім його призначили начальником штабу — першим заступником начальника Головного управління. На цій посаді він залишається вже понад 15 років.

Перший заступник начальника ГРУ координує оперативну роботу всієї структури, відповідає за підготовку розвідданих для бойових дій і безпосередньо впливає на планування ударів по противнику.

Довге перебування на посаді свідчить про високу довіру з боку керівництва. Алексєєв пережив кілька реорганізацій і кадрових чисток, зберігши вплив навіть після гучних скандалів навколо російської розвідки.

Роль у повномасштабній війні проти України

З 2022 року діяльність генерала Алексєєва набула особливої ваги для України. Згідно з інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, він відповідає за розвідувальне забезпечення агресії, зокрема за підготовку вихідних даних для ракетно-авіаційних ударів по українській території. Це стосується як військових, так і цивільних об’єктів.

Його підрозділи аналізують супутникові знімки, дані агентів, перехоплення зв’язку та результати роботи дронів-розвідників. На основі цієї інформації формуються цілі для крилатих ракет «Калібр», балістичних комплексів та авіації. Удари по енергетичній інфраструктурі, житлових кварталах і лікарнях у 2022–2025 роках — результат роботи в тому числі й тих механізмів, які курирує Алексєєв.

Окремий напрям — організація так званих референдумів на окупованих територіях. Генерал брав участь у підготовці та проведенні фальшивих голосувань, зокрема в Херсонській області, що мало легітимізувати російську присутність в очах міжнародної спільноти та власного населення.

Сирія як випробувальний майданчик

До України була Сирія. Алексєєв забезпечував розвідувальну підтримку російського угруповання, яке воювало на боці режиму Асада. Операції призвели до масової загибелі цивільного населення, включаючи жінок і дітей. Міжнародна спільнота кваліфікувала низку цих дій як воєнні злочини.

У 2017 році таємним указом президента Росії Алексєєву присвоїли звання Героя Росії саме за участь у сирійській кампанії. Ця нагорода стала визнанням його внеску в методи, які пізніше застосували проти України: поєднання авіаційних ударів, артилерії та спеціальних операцій проти мирного населення.

Народжений в українському селі генерал отримав найвищу російську нагороду за дії, що призвели до загибелі тисяч мирних людей у Сирії, а згодом — за організацію ударів по рідній землі.

Замах у Москві: хроніка подій

6 лютого 2026 року вранці невідомий напав на Алексєєва біля його будинку на Волоколамському шосе в Москві. За даними російських джерел, нападник вистрілив генералу в спину, а потім у руку, ногу та груди, коли той намагався чинити опір. Пораненого доставили до реанімації в тяжкому стані.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтями про замах на вбивство та незаконний обіг зброї. Деякі ЗМІ припускали, що нападниця могла чекати генерала в під’їзді, видаючи себе за доставника. Алексєєв вижив, однак інцидент вкотре показав вразливість навіть високопоставлених російських силовиків.

Це вже не перший замах на російських генералів після 2022 року. Серія атак свідчить про системні проблеми з безпекою в тилу та можливі внутрішні конфлікти всередині силових структур.

Особисте життя та сліди лояльності

Алексєєв живе в Московській області, у місті Реутов. У 2019 році придбав елітну квартиру кадастровою вартістю понад 10 мільйонів рублів і дорогий позашляховик Toyota Land Cruiser. Такі придбання типові для високопоставлених російських чиновників, які демонструють лояльність режиму.

Генерал також потрапив під американські санкції за участь у втручанні в президентські вибори США 2016 року — кібератаки на Демократичну партію та спроби дискредитації виборчої системи. Це додає ще один штрих до портрета людини, яка десятиліттями працювала на дестабілізацію демократичних інститутів.

Хронологія основних етапів кар’єри

Таблиця демонструє, як кар’єра людини з українського села перетворилася на інструмент великомасштабної війни. Кожен етап — це сходинка, що наближала Алексєєва до можливості впливати на долі тисяч людей.

Діяльність генерала Алексєєва — це не лише біографія окремої людини. Це приклад того, як радянська система виховувала кадри, готові служити будь-якому режиму, навіть якщо він воює проти їхньої історичної батьківщини. Його знання українських реалій, отримані в дитинстві, можливо, використовуються сьогодні для більш точного планування ударів.

Для України постать Алексєєва залишається важливою мішенню в інформаційному та оперативному сенсі. Розуміння механізмів, які він курирує, допомагає краще захищати небо, інфраструктуру та цивільне населення. Замах у Москві показав, що навіть у російському тилу такі фігури не застраховані від наслідків власних рішень.

Історія генерала Алексєєва — це нагадування про те, як особисті вибори перетворюються на колективну трагедію цілої країни. Народжений на Вінниччині, він обрав служити тій силі, яка намагається стерти Україну з мапи. І доки ця сила діє, постать першого заступника ГРУ залишатиметься однією з ключових у розумінні російської військової машини.