27 січня 2021 року

15:59:31 27.01.2021 Назад

Фінансові ініціативисталості в рамках Європейської Зеленої угоди

В сучасному світі сталі  фінанси, які включають в себе, зокрема, такі потужні напрями як сталий банкінг та сталі інвестиції і страхування,  виступають одними із ключових драйверів трансформації міжнародної й національних фінансових систем в напрямі орієнтації їх на потреби сталого розвитку, згідно з окресленими самітом Ріо-2012 його економічними, екологічними, соціальними та управлінськими домінантами. Наразі у різні сектори національного господарства мають активно імплементуватися елементи системи сталих фінансів, які  забезпечуватимуть фінансування сталого розвитку відповідно до задекларованих у  Дохінській декларації про фінансування розвитку  (Doha Declaration on Financing for Development)  прагнень  до створення диверсифікованих, ефективно регульованих, інклюзивних фінансових систем, що сприяють збільшенню заощаджень, і спрямованих на здійснення проектів, що генерують стійкий ріст економіки та екологізацію господарства.

Одне з головних завдань системи сталих фінансів – це фінансування заходів, які покликані забезпечити сталий розвиток національного господарства, включаючи природоохоронну діяльність, боротьбу зі змінами клімату, впровадження екологічних управлінських та інших інновацій, екологізацію діяльності підприємств усіх форм власності, ресурсо- та енергозбереження й перехід на безвуглецеву економіку тощо. У цьому контексті однією з найважливіших проблем є фінансове забезпечення реструктуризації господарства відповідно до вимог «зеленої економіки», включаючи т.з. «справедливий перехід» до інноваційних виробничих технологій за умов компенсації  втрат групам стейкхолдерів, які постраждають в результаті технологічних та інших змін. Насамперед, це стосується видобувної промисловості та галузей з високими викидами парникових газів й іншим шкідливим впливом на довкілля, що в результаті такої реструктуризації мають суттєво зменшити  екологічне навантаження на навколишнє природне середовище і нестимуть відповідні значні фінансові втрати.

У цьому контексті дуже корисним для України може бути європейський досвід. Так, необхідно відмітити ряд урядових ініціатив ЄС зі сталого фінансування, запропонованих в рамках Європейської Зеленої Угоди  – головного документу, що визначатиме засади економічного майбутнього Європейського Союзу та впливатиме на формування й реалізацію економічної політики ЄС вже в найближчій перспективі.  Реалізація заходів на шляху до кліматичного нейтралітету в ЄС потребує відповідних фінансових ресурсів та інноваційних механізмів з метою мобілізації та забезпечення необхідних коштів для проектів, пов'язаних із кліматом. З метою формування фінансового механізму забезпечення реалізації заходів в рамках Європейської Зеленої Угоди у лютому 2020 року було презентовано відповідний Інвестиційний план (EU Green deal Investment Plan). Даний план базується на Механізмі справедливого переходу до 2027 року (Just Transition Mechanism), який складається з трьох основних джерелах фінансування:

По-перше: Фонд справедливого переходу (Just Transition Fund): новий фонд одержить 7,5 млрд євро коштів ЄС, додатково до пропозиції Комісії щодо наступного довгострокового бюджету ЄС. Для Фонду підготовлена нова законодавча пропозиція, представлена разом з Інвестиційним планом «Європейська зелена угода». Кожна держава-член поєднувати кожен євро з Фонду справедливого переходу з коштами від 1,5 євро до 3 євро з Європейського фонду регіонального розвитку та Європейського соціального фонду. Ці кошти з бюджету ЄС будуть також доповнені національним співфінансуванням відповідно до правил політики згуртованості. У сукупності це забезпечить фінансування у розмірі від 30 до 50 млрд євро на період 2021-2027 років. Фонд переважно надаватиме гранти регіонам, де багато людей працюють у секторі видобутку вугілля, нафтового сланцю і торфу, або регіонам з високими викидами парникових газів.

По-друге: спеціальна схема справедливого переходу в рамках InvestEU, яка дозволить мобілізувати до 45 млрд євро інвестицій. Вона залучатиме приватні інвестиції, які принесуть користь регіонам і допоможуть їх економікам знайти нові джерела зростання. Наприклад, сюди можуть відноситися проекти декарбонізації, економічної диверсифікації регіонів, енергетичної, транспортної та соціальної інфраструктури. Схема функціонуватиме відповідно до принципів, які визначають InvestEU, і частина фінансування в рамках InvestEU буде спрямована на цілі справедливого переходу. Ціль інвестицій у розмірі 45 млрд євро відповідає забезпеченню близько 1,8 млрд євро з бюджету ЄС для програми InvestEU.

По-третє: кредитування державного сектору Європейським інвестиційним банком (Public Sector Loan Facility), що фінансується з бюджету ЄС, для мобілізації інвестицій у розмірі від 25 до 30 млрд євро. Воно буде використовуватися для пільгових позик державному сектору, наприклад, для інвестицій в енергетичну і транспортну інфраструктуру, мережі централізованого теплопостачання та ремонт будівель. Кредитування покладатиметься на внесок у розмірі 1,5 млрд євро з бюджету ЄС, а також на кредитування ЄІБ у розмірі 10 млрд євро на власний ризик. Комісія надала законодавчу пропозицію щодо створення цього нового виду кредитування державного сектору у березні 2020 року.

Такий механізм повинен до 2027 року сприяти акумуляції майже 100 млрд євро на щорічній основі. Решту від необхідної суми кліматичних та зелених фінансів планується мобілізувати на фінансовому ринку. За прикладом ЄС, в Україні, з метою побудови ефективної «зеленої економіки» також може бути запроваджено подібні заходи (пільгове «зелене» кредитування, консолідоване проектне фінансування за участю бізнесу і влади, створення фінансових фондів сталого розвитку тощо). Зокрема дуже ефективним було б створення в країні фонду «Зеленої економіки» за прикладом європейського Фонду справедливого переходу. Основу для такого фонду могли б скласти бюджетні кошти, зокрема – рентні платежі та частина екологічного податку, кошти міжнародних фінансових організацій, отримувані за цільовим екологічним призначенням, інші надходження, включаючи кошти, отримані від емісії таким фондом цінних паперів (інвестиційних сертифікатів, облігацій тощо) для фінансування прибуткових «зелених» проектів. Такі фінансові ініціативи мають бути вже у найближчий час розглянуті органами влади для прийняття відповідних управлінських рішень, які прискорять інтеграцію України у європейський економічний простір.

 

Клиновий Д.В., к.е.н., с.н.с.

провідний науковий співробітник 

відділу методології сталого розвитку,

ДУ «Інститут економіки природокористування

та сталого розвитку НАН України»

 

Дима В.В., аспірант кафедри

економічної політики та врядування

Національної академії державного управління

при Президентові України,

Громадська організація

"Цифрова агенція "е-Екологія"

 

Повідомлення підготовлено в рамках Угоди про співробітництво між відділом методології сталого розвитку Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» та Громадською організацією  «Цифрова агенція е-Екологія» від 20 лютого 2020 р.