У червні 2020 року РНБО України в число пріоритетних безпекових питань для найближчого розгляду та вжиття заходів винесло підготовку матеріалів стосовно підвищення рівня хімічної безпеки на території України (лист РНБО України № 1506/14-05/2- 20 від 15.06.2020). Ключовим зазначеного питання є вдосконалення правового забезпечення контролю обігу на території держави пестицидів, застосування яких в Україні з кожним роком збільшується. Для розв’язання цієї проблеми в Україні, актуальним є вивчення і використання міжнародного досвіду, спрямованого на розробку нової компоненти як правової, так і адміністративно-організаційної протидії загрозам всього спектра хімічного характеру національній безпеці держави, що й стало підставою підготовки зазначеного практичного порадника. Так, за даними ВООЗ у світі щорічно нараховується понад 1,5 млн випадків отруєнь людей пестицидами.

За даними Agrarheute.com у Німеччині з 2020 року заборонено використання трьох діючих речовин, які є складовими 18 препаратів. За даними Федерального управління у справах захисту прав споживачів та безпеки харчових продуктів (BVL), це головним чином препарати, які використовують для посівів ріпаку, на картоплі та на інших овочах. До них належить «піметрозин», «тірам» і «дикват». Тож насіння, оброблене пестицидами, що містять зазначені діючі речовини, більше не можна використовувати або розміщувати на ринку ЄС з 31 січня 2020 року. Проблеми застосування зазначених речовин є вкрай актуальними і для України. У 2018 році з 2000 т атразину, який постачається виробником у Казахстан, Китай і Україну, найбільше було ввезено в Україну.

Масштаби застосування інших пестицидів в Україні змінюються з року в рік, науковці нараховують на даний час таку їх кількість: понад 300 діючих речовин, близько 400 препаративних форм на площах понад 40 млн га в кількостях понад 36 тис. тонн.

За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в країнах, які розвиваються, обсяги виробництва продовольства будуть тільки збільшуватися для забезпечення їжею населення, кількість якого зростатиме. Це збільшення на 80% буде забезпечуватися за рахунок підвищення врожайності і за рахунок повторних посівів сільськогосподарських культур на одному й тому ж полі, і лише на 20% це зростання виробництва продовольства буде забезпечено за рахунок розширення посівних площ. При цьому застосування пестицидів для збереження врожаю цих культур залишатиметься значним навантаженням на навколишнє природне середовище і продовжуватиме негативно впливати на здоров’я людей. Це стосується сертифікованої оригінальної продукції пестицидів. Проте особливу загрозу для екології країн, що розвиваються, становлять контрафактні і контрабандні пестициди, нелегальний обсяг виробництва та використання яких щорічно збільшується.

За різними експертними оцінками, частка контрафактної продукції (контрафактний пестицид – нестандартний / підроблений / помилково маркований / фальсифікований пестицид) на світовому ринку пестицидів становить близько 25%. Цей кримінальний бізнес входить у десятку лідерів за рівнем прибутковості (згідно даних Europol). Європейська спільнота в особі ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі) має напрацьований досвід надання підтримки країнам у безпечному вивезенні непридатних пестицидів та утилізації. Як приклад в рамках проєкту ENVSEC, більше 100 т застарілих пестицидів було вивезено з Придністров’я (Республіка Молдова) для безпечного знищення.

Контрафактна продукція пестицидів – один з видів хімічної загрози національній безпеці України. Головною метою сучасного управління життєвим циклом пестицидів є захист здоров’я і життя людини. Як зазначалося вище за різними оцінками частка контрафактної продукції на світовому ринку пестицидів становить близько 25%. В абсолютних величинах можна порівняти цей кримінальний бізнес з капіталомісткістю світових ринків нелегального обігу відходів (10-12 мільярдів доларів на рік) або торгівлею рідкісними і зникаючими видами тварин (7–23 мільярди доларів на рік) та насіння ГМО, рідкісних рослин та деревини (30-100 мільярдів доларів на рік). З метою отримання надприбутків міжнародні злочинні угруповання все частіше використовують складні схеми поставок, які в тому числі включають в себе операції з перезатарювання або зміни маркування. З огляду на глобальну тенденцію збільшення обсягу виробництва і споживання пестицидів, оборот контрафактних пестицидів є новою глобальною загрозою. Методологія протидії поширенню контрафактної і контрабандної продукції пестицидів ґрунтується на європейському підході, що включає запобігання, підготовку та реагування на вже вчинені злочини. Так, комплекс заходів з протидії торгівлі контрафактними пестицидами включає незалежну систему реєстрації препаратів, застосування системи аналізу митних ризиків, знищення відходів та тари з-під пестицидів, постійну інформаційну кампанію серед широких верств населення про загрози застосування контрафактних пестицидів, проведення рейдів щодо виявлення і вилучення контрафактної продукції, створення карантинних складів. Ефективність протидії контрафакту і контрабанди безпосередньо залежить від міжвідомчого і міжурядового співробітництва (особливо митниць різних країн), роботи з бізнесом, громадськими та міжнародними організаціями. Серед останніх: Всесвітня митна організація Інтерпол, Європол, Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), секретаріати Стокгольмської, Роттердамської та Базельської конвенцій, ініціатива «Зелена митниця», Міжнародна спільна аналітична рада з пестицидів тощо.

Відділ екологічної та природно-техногенної безпеки

Малков М.В, аспірант