12 жовтня 2021 року

21:26:03 12.10.2021 Назад

СИСТЕМНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ГАРМОНІЗАЦІЇ ІНТЕРЕСІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

     На сьогодні, зміст економічної категорії інтересу об’єктивно потребує оновленої інтерпретації. Саме сучасний погляд на трактування цього поняття дає можливість упорядкувати і сам процес гармонізації управління інтересами різних суб’єктів ринкових відносин. Розглядаючи поняття «інтерес суб’єкта господарської діяльності» з позицій деталізації його змістовних ознак, у першу чергу, слід зазначити: їх гармонізація, у площині сталого господарювання, орієнтує на забезпечення стійкості господарських систем і реалізується завдяки використанню специфічних методів, технологій, механізмів та інструментів їх зближення. У свою чергу, останнє – сприяє підвищенню рівня досконалості вирішення багатогранних проблем із забезпечення сталого господарювання за кожним етапом їх розв’язання.

Слід вказати і на те, що більшість  вітчизняних і зарубіжних науковців до останнього часу продовжують орієнтуватись на дослідження процесів гармонізації, винятково, економічних інтересів усіх можливих суб’єктів ринкових стосунків, не враховуючи, при цьому, існування та впливу інших за природою інтересів, потреб, мотивів і стимулів. Це торкається питань протидії зростаючій загрозі глобальної енергетичної, соціальної та екологічної кризи. Тут головним стає врахування взаємозв’язків між різними аспектами людського життя – соціального, суспільно-політичного, морального, культурного, економічного тощо. З теоретико-методологічних позиції, виникає нагальна потреба у пошуку методів одночасного синхронного їх врахування, що передбачає гармонізацію різних теоретичних підходів щодо погодження й узгодження інтересів різних груп територіальних господарських утворень.

Пропонується до використання інноваційну інтерпретацію поняття «економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес у контексті забезпечення сталого господарювання» у вигляді геометричної моделі. Зазначена модель є комбінацією чотирьох лінійних континуумів (за форматом номограми) можливих варіантів їх задоволення. Останні мають бути позиційовані між двома точками: «економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсним егоїзмом» основних груп інтересів суб’єктів управління та стейкхолдерів господарської системи та – «економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсним альтруїзмом», між якими, на перетині, має знаходитися збалансоване значення комбінації багатовимірного інтересу. Синхронне управління інтересом (чи інтересами) окремого суб’єкта з позиції економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних оцінок проводиться в координатах «економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсний егоїзм – економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсний альтруїзм», на базі  визначення відповідного лінійного континууму. Враховуючи те, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім окремих випадків, то гармонізація – має передбачати забезпечення збалансованості інтересів усіх суб’єктів і стейкхолдерів, які інкорпоровані до процесів сталого господарювання. Тобто, метою розв’язання даного науково-прикладного завдання є досягнення точки збалансованості економіко-соцієтально-виробничо-природно-ресурсного інтересу (що знаходиться на перетині чотирьох, базових, для сталого розвитку певної природи системи, площин).

Пропонується для використання лінійний формат процесу збалансування багатопросторового континууму диференціації варіантів узгодження від координат «егоїзму» – до «альтруїзму» економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсного інтересів у просторі, фінансовому забезпеченні («гроші») та часі, за прикладом, який приведено у тестовому режимі на рис. 1. Номограма спроектована у тривимірній площині «час – простір охоплення – гроші», що відтворює масштаби зусиль та необхідні обсяги використання відповідного типу потенціалів у необхідному просторі охоплення суб’єктів господарювання з метою забезпечення їх сталого розвитку у певному часовому інтервалі.

Рисунок 1 – Приклад побудови тривимірної номограми визначення перетину площин економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів (за І циклом гармонізації) при реалізації процесів їх збалансування за форматом загального положення за двома групами за координатами «час – простір охоплення – гроші» (І – економічні та виробничі інтереси; ІІ – соцієтальні та природно-ресурсні інтереси)


Виходячи з можливості використання у практиці управління пропонованої тривимірної номограми можна визнати наступне:

- враховуючи передбачені розробниками терміни досягнення гармонізації чотирьох інтересів, кожен варіант матиме просторовий «трикутник» часу, обсяг необхідних фінансових витрат і визначену області охоплення процесами гармонізації й узгодження. Змінити один із них так, що б зміни не торкнулися хоча б одного з інших, неможливо. При цьому, ключовим завданням суб’єктів управління – є стеження за тим, щоб «трикутник» не розпадався;

-        на І-му етапі гармонізації інтересів (економічних, виробничих, соцієтальних, природно-ресурсних) за першим циклом – найбільші фінансові й часові витрати й зусилля слід зосередити на узгодженні, у першу чергу, соцієтальних інтересів партнерів, передбачаючи перманентний розрахунок (уточнення) необхідних витрат на підготовку до реалізації процесів гармонізації економічних, виробничих та природно-ресурсних інтересів;

-        на етапі ІІ – зменшуючи соцієтально спрямовані зусилля, необхідною є увага й масштабна фінансово-просторова діяльність по гармонізації економічних, виробничих та природно-ресурсних інтересів до моменту їх повномасштабної системної гармонізації;

-        на етапі ІІІ (стабілізації) – зусилля й витрати залишаються, майже, однаковими з масштабами, які були залучені на етапі ІІ, при певному паритеті на економічні й соцієтальні інтереси партнерів;

-        етап ІV (за І циклом гармонізації) – є підготовчим до, пріоритетним завданням на цим етапом – є визначення імовірним проблем гармонізації інтересів, які можуть виникнути про провадженні процесів та застосуванні технологій під час другого циклу (рис. 2).

а прикладом побудови тривимірної номограми гармонізації інтересів партнерів за другим циклом (рис. 2) – маємо враховувати наступне:

-        досягти гармонізації інтересів за І-м циклом (див. рис. 1) – на практиці буде простіше, оскільки, усі учасники й суб’єкти мають найвищий рівень зацікавленості та будуть поступатися певними з них;



Рисунок 2 – Приклад побудови тривимірної номограми визначення перетину площин економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів (за ІІ циклом гармонізації) при реалізації процесів їх збалансування за форматом загального положення за двома групами за координатами «час – простір охоплення – гроші» (І – економічні та виробничі інтереси; ІІ – соцієтальні та природно-ресурсні інтереси)


-        маючи потрійне обмеження (у просторових координатах: час – простір охоплення – гроші), неможливо трансформувати обмежуючі виміри витрати, скоротити або збільшити час на гармонізацію або змінити простір охоплення під час реалізації процесів узгодження за другим циклом, не прикладаючи суттєвих зусиль чи суттєво впливаючи на зміну хоча б на одну з інших двох обмежуючих координат;

-        для того, щоб зміни дату закінчення (часу) певного етапу гармонізації (одного з чотирьох, збільшити/зменшити), необхідно: а) витратити більше фінансових ресурсів (грошей); б) швидше завершити роботу по гармонізації інтересів або урізати функції (область охоплення); в) менше/ більше проводити діяльності по гармонізації до нового «крайнього» терміну;

-        для того, щоб додати нових функції по управлінню сталим господарюванням, збільшуючи простір охоплення новими суб’єктами господарювання чи територіями, слід визначити крайній термін за другим етапом до повномасштабної гармонізації усіх чотирьох інтересів;

-        за другим циклом гармонізації передбачено: на першому етапі – а) збільшити  зусилля та витрати на гармонізацію виробничих інтересів і, майже однакові – на узгодження природно-ресурсних та економічних інтересів усіх партнерів; б) суттєві зміни в технологіях управління задля реалізації другого етапу гармонізації для досягнення повномасштабного узгодження усіх чотирьох інтересів; в) різнозначний коефіцієнт вагомості впливу економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів на процес їхньої гармонізації;

-        тривимірна просторова концепція «час – простір охоплення – гроші» у процесах гармонізації інтересів свідчить про те, що сьогоднішній грошовий дохід внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі. Тобто, має місце значення «тимчасова» цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі.

Тестове використання спроектованих номограм за просторовими координатами «час – простір охоплення – гроші» у практиці управління сталим господарювання дозволяє можливість стверджувати, що забезпечення збалансованості економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб’єктів й стейкхолдерів лежить у площині синхронної реалізації процесів взаємодії, балансування, сполучення, погодження й узгодження між ними та вимагають застосування специфічних технологій і засобів коригування, що мають бути доповнені окремими вимогами.

 

Відділ методології сталого розвитку

Микитенко В.В., д.е.н., проф.

Заслужений діяч науки і техніки України