Тривалі бойові дії на території України посилюють екологічні загрози та збільшують економічні втрати, завдані внаслідок забруднення та руйнування довкілля. За даними ДСНС України, щонайменше третина території країни забруднена різними видами боєприпасів та вибухових пристроїв. Пошкоджено або зруйновано понад половину житлових будівель Маріуполя, Харкова, Чернігова, Бучі, Лисичанська, Сєвєродонецька. Це не лише призводить до накопичення великих обсягів будівельного сміття, але й означає необхідність вилучення з навколишнього середовища значних обсягів природних ресурсів для відбудови у післявоєнний період. Масштабні пожежі на інфраструктурних і промислових об’єктах призводять до викидів особливо небезпечних речовин, здатних мігрувати на великі відстані. Останнім часом до переліку екологічних загроз додалася небезпека руйнування об’єктів атомних електростанцій, що може завдати непоправної шкоди всьому європейському континентові на невизначений час.

         У цих умовах особливого значення для збереження середовища існування людей та біологічних видів набувають території, ресурси та об’єкти природно-заповідного фонду. Їх збереження є вимогою не лише вітчизняного законодавства, але й міжнародного та європейського – наприклад, Бернської конвенції, Конвенції про біорізноманіття, Карпатської конвенції, а також умовою забезпечення цілісності Смарагдової мережі Європи.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України через військові дії небезпека загрожує 900 заповідним територіям, що складає 1,2 млн га або близько 30% площі всіх природоохоронних територій країни. Внаслідок бойових дій кількість лісових пожеж зросла майже втричі, а площа пожеж – у 90 разів. Під особливою загрозою перебувають території та об’єкти природно-заповідного фонду вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та східного і північного кордонів України. На сьогодні Херсонська область втратила вже понад 5 тисяч гектарів лісу, що є справжньою екологічною катастрофою для регіону, де природне відтворення лісів майже неможливе. Протягом останнього тижня вирувала пожежа неподалік Олешок; 5 та 9 серпня ц.р. внаслідок обстрілу Галицинівського лісового урочища у Миколаївській області виникла пожежа на площі 10 га; 10 серпня ц.р. від вибухів постраждали території ПЗФ на Сумщині. Пожеж зазнали Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, Кінбурнська коса, що входить до Чорноморського біосферного заповідника, природний заповідник «Древлянський» на Житомирщині.

         Основними проблемами для територій природно-заповідного фонду, спричиненими воєнними діями, є загибель та розлякування тварин, знищення рослинного покриву і втрата біорізноманіття. Масова загибель тварин відбувається насамперед через обстріли, пожежі, підрив мін. Так, після де окупації території заповідника «Древлянський» було виявлено велику кількість мін, снарядів,розтяжок, а також ознак підриву на них диких звірів. Все це посилює терміновість робіт з розмінування територій ПЗФ – особливо з огляду на пожежонебезпечний період. Розмінування та налагодження управління заповідниками ускладнює практично повна зруйнованість доріг і транспортної інфраструктури. Частина окупованих територій, що мають природоохоронний статус, не мають необхідного фінансування для свого утримання. Це становить особливу загрозу для територій, що є середовищем існування великого поголів’я диких тварин –біосферного заповідника «Асканія-Нова», національних природних парків «Азово-Сиваський» та «Джарилгацький», природного заповідника «Єланецький степ».

Бойові дії порушують регулярний спосіб життя диких тварин, спричиняють стреси та, як наслідок, депопуляцію і масову міграцію видів. Припиняють гніздування птахи, натомість на їх місце прилітають чужорідні види. За свідченнями орнітологів, після створення національного природного парку «Меотида» у Донецькій області та налагодження на Кривій косі природоохоронного режиму, на узбережжі почали масово гніздитися мартини каспійські (вид, занесений до Червоної книги України), кучерявий пелікан, кулик-сорока, рябодзьобі крячки. Однак у 2015 році, коли Криву косу почали використовувати війська країни-агресора для висадки десанту, усі сімейства птахів відразу мігрували. Оскільки природоохоронний режим території не відновився й донині, тваринне біорізноманіття Кривої коси може виявитися втраченим безповоротно.

Внаслідок вибухів, пожеж, будівництва фортифікаційних споруд, переміщення важкої техніки, виливу паливно-мастильних матеріалів знищується рослинність, руйнується верхній шар ґрунтів. Так, у заповідній зоні національного природного парку «Великий Луг» (Запорізька область) ворожою технікою знищено значні площі брандушки різнобарвної (вид, занесений до Червоної книги України). Керівництву парку знадобилося 16 років, аби розширити площу цього виду на територію Маячанської балки, де в результаті колосальних зусиль популяція рослин збільшилася до 2 га. За свідченнями фахівців, подальше відновлення брандушки різнобарвної потребуватиме десятків років, і позитивний результат цих зусиль не є певним. Війна завдає шкоди біологічному різноманіттю ще й тому, що внаслідок знищення місцевих видів збільшується чисельність чужорідних. Тому є загроза заселення навколишнього природного середовища України більш агресивними інвазійними видами рослин – наприклад, амброзією, борщівником Сосновського, акацією білою або робінією.

Враховуючи зазначене, пріоритетними завданнями для наукового забезпечення управління природно-заповідним фондому цих умовах є подальша систематизація і розширення переліку показників впливу воєнних дій на об’єкти природо-заповідного фонду,  поліпшення моніторингу стану цих об’єктів на основі даних дистанційного зондування Землі, а також регулярне оновлення розрахованих сум збитків, завданих ПЗФ внаслідок збройної агресії.

Завідувач відділу екосистемного оцінювання

природно-ресурсного потенціалуд.е.н., с.н.с. Ільїна М.В.,

старший науковий співробітник відділу, к.е.н., с.н.с. Кобзар О.М.