Актуальним питанням сьогодення є поводження з відходами, що утворилися в результаті руйнації об’єктів інфраструктури внаслідок воєнних дій на території України. Значна їх частина не підлягає відновленню та має бути демонтована, а відходи, що утворилися, мають бути утилізовані. Світ уже накопичив чималий досвід відновлення будівель після військових дій, глобальних катастроф і природних катаклізмів. Так, у Польщі одним з кроків, що прискорив відбудову Варшави, стало застосування матеріалів, які залишилися після війни. Наприклад, неушкоджену цеглу використовували повторно, а будівельне сміття подрібнювали на бетон. Також із руїн були врятовані такі речі, як ванни, дверні ручки, поручні та багато іншого для встановлення в реконструйованих будівлях. В Австрії переробляється близько 87% відходів будівництва та зносу. Збір відходів зазвичай виконується безпосередньо на місці через контейнери, цю роботу провадять оператори з утилізації та знесення. Найрадикальніші заходи боротьби із захороненням будівельних відходів вжито у Фландрії, де діють прямі заборони на звалища для вторинної переробки фракцій будівельних відходів. Такий підхід пояснюється високою щільністю населення Фландрії та дефіцитом вільних ділянок на наявних полігонах. У Нідерландах вже близько 10 років діє закон, який забороняє звозити на полігони будівельні відходи, які можна переробити. У деяких інших країнах при прийманні відходів на полігон потрібні офіційні докази того, що ці відходи не піддаються переробці.

З огляду на руйнування, спричинені війною в Україні, перелік держав, де глобально страждала інфраструктура міст, поповниться. За словами міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, російські війська знищили в Україні близько 6800 житлових будинків. Скільки часу ще триватиме війна й яку кількість будівель загалом знищать чи пошкодять російські військові в Україні, спрогнозувати важко. Крім цього пошкоджено інші об’єкти цивільної, промислової та транспортної інфраструктури. Обсяги будівельних відходів, які утворилися і продовжують наразі утворюватися, фактично немає куди дівати, адже полігони в Україні не розраховані на таку кількість відходів. Роботи ускладнюються внаслідок необхідності попереднього розмінування об’єктів та очищення території від боєприпасів, що не розірвалися.

Будівельні відходи, що утворилися внаслідок руйнувань від вибухів та обстрілів, складаються із залишків різних за структурою й походженням матеріалів, і це ускладнює їх перероблення. Зазначені відходи потребують сортування та визначення можливості їх подальшої утилізації за кожним складником. Це буде достатньо складно організувати внаслідок значних обсягів утворення таких відходів. Приблизний морфологічний склад відходів руйнувань

      цегляні та залізобетонні фрагменти та блоки промислових та житлових будівель;

      деревина (вікна двері помальовані або полаковані, паркет, елементи покрівлі);

      трубопроводи (газ, вода, каналізація);

      дроти та кабелі від мереж (електричних, комп’ютерних, телефонних);

      металопластик, скло, кераміка (сантехніка, плитка);

      чорні та кольорові метали;

      тканини, штори, килимові покриття;

      стінові матеріали та ізоляція (мінеральна вата, пінопласт), гіпсокартон (часто обгорілі);

      предмети побуту;

      азбестовий шифер;

      побутова техніка, тощо.

Визначення технології використання для кожної з груп відходів можливо потребуватиме залучення профільних підприємств (дослідити матеріал на дробимість, визначити їх фізико-механічні властивості, параметри токсичності, виконати радіаційно-гігієнічну оцінку тощо).

Для організації процесу сортування та подальшої утилізації відходів після руйнації будинків потрібно виконати цілий комплекс заходів: врегулювати правові відносини із власниками зруйнованого майна; визначити місця спеціалізованих полігонів/тимчасових майданчиків, розташованих неподалік від місць найбільших руйнувань, для організації попереднього сортування, складування, накопичення вихідної сировини; визначити технологію утилізації, правильно обрати дробильно-сортувальне й допоміжне обладнання, знайти виробників і постачальників, ринки збуту отриманої сировини, сформувати логістику тощо.

Наразі Мінрегіон України спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Конфедерацією будівельників України вже працюють над розробленням механізму утилізації та повторного використання будівельних відходів, що утворилися внаслідок масових руйнувань інфраструктури. Оперативно виділити кошти на побудову нових полігонів у місцевих органів влади навряд чи вийде, адже така процедура на законодавчому рівні непроста. Один із способів вийти із цієї ситуації – відвозити відходи на наявні звалища для твердих побутових відходів або на тимчасові майданчики для збереження.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки,

кандидат економічних наук,

докторант Ю.М. Маковецька