Для України на перспективу найважливішим стратегічним орієнтиром розвитку національного господарства є євроінтеграційна траєкторія. Зважаючи на це, варто звернутися до досвіду ЄС у формуванні сталої фінансової системи Євросоюзу та реалізації фінансової політики з метою досягненнязагальноєвропейських цілей Паризької угоди 2015 р., у тому – числі скорочення викидів парникових газів (ПГ) на 40% до 2030 р., а також переходу ЄС до ресурсозберігаючої, низьковуглецевої й інклюзивної економіки. Зокрема, країнам ЄС, за оцінками Єврокомісії, необхідно щорічно додатково залучати до 180 млрд євро інвестицій для забезпечення фінансування в цілях сталого розвитку.

Серед джерел сталого фінансування необхідно насамперед відмітити роль Європейського фонду стратегічних інвестицій (European Fund for Strategic Investments, EFSI), не менше 40% інвестицій котрогоспрямовуються в інфраструктурні й інноваційні проекти і мають сприяти реалізації ЦCР-2030, прийнятих на 21 сесії конференції ООН по клімату (COP21). Окремо варто звернути увагу на провідну роль у фінансовому забезпеченні сталого розвитку структурних та інвестиційних фондів ЄС. Хоча більшість коштів цих фондів надається державам-членам ЄС, існують можливості для отримання фінансування й іншими країнами Європи, включаючи Україну – насамперед, через програми територіального співробітництва «Interreg» та програми фінансової допомоги для країн-кандидатів і потенційних кандидатів на вступ до ЄС (Фонд допомоги країнам перед набуттям членства у ЄС). Ці фонди підтримують соціальні інновації та новітні методи боротьби з соціальними проблемами у державах-членах ЄС; забезпечують обмін досвідом та кооперацію між різними країнами щодо соціальної політики, її проблем та викликів,розвиток масштабних європейських проєктів або масштабування менших задля поліпшення соціальної ситуації у країнах Європи;   рефінансують впливові проєкти, на імплементацію яких не вистачає коштів без підтримки структурних та інвестиційних фондів ЄС тощо.

Структурні та інвестиційні фонди фінансуються безпосередньо з бюджету ЄС, в який роблять внески усі держави-члени. Так, понад 76% бюджету ЄС розподіляються у партнерстві з національними та регіональними органами влади через систему «спільного управління» – тобто, в основному, за допомогою вищевказаних великих структурних та інвестиційних фондів.

Європейський фонд регіонального розвитку у сфері сталого фінансування підтримує малі й середні підприємства, фінансує перехід на низьковуглецеву економіку. Частина фінансування фонду обов’язково має надходити на проєкти з переходу до низьковуглецевої економіки: 20% у більш розвинених регіонах, 15% у перехідних та 12% у менш розвинених. Потенційно Україна може отримувати фінансування з Європейського фонду регіонального розвитку як напряму, так і через участь у вищезгаданих програмах територіальної співпраці «Interreg».

Фонд згуртування спрямований на підтримку держав-членів ЄС, чий ВНП на одного мешканця становить менше 90% від середнього по ЄС та у сфері сталого фінансування підтримує проєкти, спрямовані на сталий розвиток (енергоефективність, використання відновлюваних джерел енергетики, розвиток залізничного та громадського транспорту тощо).

Європейський фонд сприяння і гарантій сільському господарству (Європейський сільськогосподарський фонд) має на меті зокрема, підтримку сталого розвитку сільського господарства, допомогу сільським районам ЄС з широким спектром економічних, екологічних та соціальних викликів 21 сторіччя, включаючи сприяння ефективному використанню ресурсів та підтримку переходу на низьковуглецеву та кліматично стійку економіку у сільському господарстві.

Європейський соціальний фонд  сприяє працевлаштуванню та підтримує трудову мобільність, сприяє соціальній інклюзивності та боротьбі з бідністю; інвестує в освіту й посилення інституційної спроможності та ефективного державного управління, причому щонайменше 20% коштів мають бути використані на сприяння соціальній інклюзивності та боротьбу з бідністю.

Європейський фонд морського та рибного господарства сприяє переходу до сталого рибальства, допомагає прибережним громадам у диверсифікації своєї економіки; фінансує проєкти, що створюють робочі місця та покращують рівень життя вздовж європейських узбережь, підтримує сталий розвиток аквакультури.

Також необхідно відмітити фінансові ініціативи у сфері сталого розвитку, запропоновані в рамках Європейської Зеленої Угоди (англ. The European Green Deal) та її Інвестиційного плану (EU Greendeal Investment Plan), який базується на Механізмі справедливого переходу до 2027 року (Just Transition Mechanism). Вказаний механізм передбачає, зокрема, створення спеціалізованих фінансових установ, призначених для забезпечення «зеленого» переходу: Фонду справедливого переходу (Just Transition Fund) з початковим бюджетом у 17 млрд євро, інвестиційного фонду Invest EU Fund, який мобілізуватиме на перспективу 372 млрд євро державних та приватних інвестицій під гарантії з бюджету ЄС на 26,2 млрд євро, а також Фонду кредитування державного сектору (англ. Public Sector Loan Facility, PSLF), який є змішаним інструментом, що поєднує гранти в розмірі до 1,525 млрд євро з бюджету ЄС із позиками до 10 мільярдів євро від Європейського інвестиційного банку та спрямований на мобілізацію близько 18,5 мільярда євро державних інвестицій на проєкти декарбонізації, економічної диверсифікації регіонів, енергетичної, транспортної та соціальної інфраструктури.

Дуже важливу роль у фінансуванні багатьох заходів із «зеленого» переходу відіграє Європейське агентство з питань клімату, інфраструктури та навколишнього середовища (CINEA), створене рішенням Єврокомісії.  Ця установа функціонує з 1 квітня 2021 року і забезпечує фінансування програм ЄС щодо транспорту, енергетики, кліматичних дій, навколишнього середовища, морського рибальства та аквакультури, допомагає реалізовувати проєкти, що сприяють декарбонізації та сталому зростанню. CINEA здійснює управління програмами загальною вартістю близько 55 млрд євро, серед яких Програма Connecting Europe Facility є ключовим інструментом фінансування ЄС, який підтримує розвиток життєвоважливої, сучасної інфраструктури, сталих та інтегрованих транс’європейських мереж у сферах транспорту, цифрової індустрії, енергетики.

Україні необхідно активно використовувати можливості співпраці із вказаними структурами для забезпечення реконструктивного розвитку національного господарства у воєнному та післявоєнному періодах.

Відділ методології сталого розвитку

Д.В.Клиновий к.е.н., с.н.с., доц.