19 липня 2023 року в будівлі Президії НАН України відбулося третє засідання Робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. У ньому взяли участь провідні фахівці науково-дослідних установ Національної академії наук України – Інституту економіки природокористування та сталого розвитку, Інституту економіки та прогнозування, Українського гідрометеорологічного інституту, Інституту гідробіології, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, Інституту проблем математичних машин і систем, Інституту електрофізики і радіаційних технологій, Центру проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення.

З початку створення Робоча група:

-        надає Раді національної безпеки і оборони України актуальні інформаційні матеріали, бере участь у нарадах з обговорення прогнозів розвитку епідемічної ситуації, що виникла внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС;

-        подає тематичні матеріали до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Штабу з ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС, Офісу Генерального прокурора України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної служби України із надзвичайних ситуацій, ПрАТ «Укргідроенерго», Державної інспекції ядерного регулювання України, ДП «НАЕК «Енергоатом»», Державної екологічної інспекції України.

Члени академічної Робочої групи беруть участь у діяльності інших робочих груп із подолання наслідків руйнування Каховської ГЕС:

-        міжвідомчої робочої групи, яка аналізує придатність сільськогосподарських земель у постраждалих унаслідок Каховської катастрофи регіонах до використання за цільовим призначенням;

-        експертної групи, науково-технічної ради, групи експертів з розроблення пропозицій щодо відновлення Каховської ГЕС Міндовкілля України.

Під час засідання з доповіддю про кількісну оцінку й динаміку осушення Каховського водосховища, сучасні морфометричні характеристики р. Дніпро й озер колишнього Каховського водосховища, стан його радіоактивного і хімічного забруднення виступив член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий. Серед іншого він поінформував, що за даними інформації з супутника Sentinel-5P (проєкт «Copernicus») у регіоні катастрофи зросли значення аерозольного індексу, який характеризує підвищення рівня аерозолів (пилу) в атмосфері, через розвіювання донних відкладень із ложа водосховища.

Директор Інституту гідробіології НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Афанасьєв доповів про вторинне забруднення води нижче греблі Каховської ГЕС, навів динамічні характеристики показників якості води і надав прогнози щодо виживання гідробіонтів у залишкових водоймах колишнього Каховського водосховища.

Директор Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України академік НААН України Михайло Хвесик ознайомив учасників засідання з розробленим в очолюваному ним Інституті Планом першочергових заходів з відновлення стану довкілля територій, які постраждали внаслідок підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС. Також було представлено пропозиції до Плану заходів з відновлення територій, постраждалих внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС, який було запропоновано Міністерством інфраструктури України для обговорення.

         Більш докладно з інформацією про захід можна ознайомитися за посиланням: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10343.