Сьогодні у багатьох країнах світу з метою збереження навколишнього природного середовища набуває поширення біобанкінг. Його метою є запобігання втратам біорізноманіття внаслідок економічної діяльності за допомогою інструментів компенсації. У схемах біобанкінгу зобов'язання суб’єктів економічної діяльності в частині компенсації втрат біорізноманіття називаються кредитними зобов'язаннями. Останні відображають очікування щодо поліпшення стану біорізноманіття (зростання екосистемних благ). Кредитні зобов’язання, які беруть на себе землевласники перед органами влади, стосуються захисту екосистем, поліпшення їх стану або створення нових чи аналогічних втраченим. Більше того, розробники економічних проектів можуть купувати кредити біорізноманіття у землевласників або посередників (брокерів).

Прикладом успішного застосування схем біобанкінгу є проекти, реалізовані в Австралії. Схему компенсації біорізноманіття у Новому Південному Уельсі було створено відповідно до Закону про збереження біорізноманіття від 2016 року. Схеми регулюються місцевим департаментом планування, промисловості та навколишнього середовища. За даними сайту Фонду збереження біорізноманіття Нового Південного Уельсу, на сьогодні придбано вже 11 476 кредитів, понад 59 186 га перебувають під угодами про збереження біорізноманіття.

Центральним компонентом схеми біобанкінгу є вимога, аби під час продажу кредитів землевласник вніс певні кошти у Фонд збереження біорізноманіттям. Укладання угоди можливе, якщо землевласник не порушував вимог природоохоронного законодавства раніше та є фінансово спроможним для виконання зобов'язань за схемами біобанкінгу. Угода про біобанкінг визначає зобов'язання та права землевласника щодо управління біорізноманіттям на належній йому ділянці – заходи, які землевласник повинен реалізовувати для покращення біорізноманіття, кількість та тип кредитів, вимоги щодо звітності, розміри платежів до Фонду управління біорізноманіттям, інші умови.

Земельна ділянка, залучена до схем біобанкінгу, має бути належного для виконання задач збереження біорізноманіття розміру та конфігурації. Ізольовані, фрагментовані, невеликі або вузькі лінійні ділянки зазвичай передбачають надмірний контроль за станом біорізноманіття, що так чи інакше впливатиме на ефективність схеми біобанкінгу. Крім того, реалізація схем на земельній ділянці неможлива, якщо ділянка забруднена та не може бути рекультивована, зазнає негативного впливу, не перебуває в межах одноосібного контролю землевласника, що може перешкодити управлінню або поліпшенню стану біорізноманіття (наприклад, наявність ліній електропередач).

Оцінити придатність земельної ділянки для реалізації схеми біобанкінгу можуть лише акредитовані експерти-оцінювачі. Сайт Департаменту планування, промисловості та навколишнього середовища містить їхній перелік, інформацію про ділянки з «кредитами», які можна придбати, аналіз попиту на «кредити» (частоту запитів на їх придбання), дані щодо транзакцій (виплати за кредитними зобов’язаннями) тощо.

Старший науковий співробітник відділу

екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу

к.е.н., с.н.с. Кобзар О.М.