9 серпня 2017 року

17:03:51 09.08.2017 Назад

ІННОВАЦІЙНІ РИСИ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ТЕМОЮ «ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА І ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНІ»

У четвертій промисловій революції ХХІ ст. стратегічними імперативами розвитку держав стають економіка, екологія й енергетика. Втім вихід екології на друге місце в цій тріаді обумовлений значним погіршенням екологічної ситуації, і зокрема в Україні. Так, у нашій державі антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище у кілька разів перевищує відповідні показники розвинених країн світу. Незадовільний стан довкілля значною мірою впливає на тривалість життя населення, що становить у середньому в Україні71 рік, у Швеції та Німеччині – 81, Франції – 82 роки. Крім того, вона суттєво залежить в Україні від високого рівня екологічної небезпеки. Слід також наголосити, що внаслідок стрімкого розвитку сучасних технологій відбувається активне знищення навколишнього природного середовища, але при цьому знайти спосіб виживання в разі катастрофи стає все складніше. Через зміну клімату у світі щороку гине майже 400 тис населення, а світова економіка недоотримує1,2 трлн дол. США. До 2030 р. у зв’язку із зміною клімату та забрудненням повітря втрати зростуть до 3,2 % світового ВВП, а в найменш розвинених країнах – до 11 % від їх ВВП.

Прогнозується, що глобальне потепління призведе до збільшення кількості природних катаклізмів. Торнадо, землетруси, потужні шторми та лісові пожежі стають звичайним явищем. В окремих регіонах уже спостерігаються постійні посухи, у результаті чого їх ландшафтний простір набуває ознак непридатності для життя, що провокує появу численних біженців, які переміщаються в місця з більш сприятливими умовами для проживання. Підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері Землі також суттєво змінює океанські екосистеми.

Четверта промислова революція розвивається не з лінійною швидкістю, а в геометричній прогресії, одночасно підриваючи функціонування майже кожної галузі економіки. Нові технології загострюють проблеми безпеки техносфери, а різноманіття втручання людини у природні процеси призводить до появи нових форм, а також видозміну старих. Так, значну небезпеку становить пластикове забруднення як процес накопичення продуктів із пластмас у навколишньому природному середовищі, що негативно впливає на дику природу як середовище перебування тварин і людей. Наночастинки, наноматеріали і нанотехнології також являють собою значну екологічну небезпеку для довкілля й населення.

Вчені розкрили одну із можливих причин масової непогоди, яка спостерігалася навесні 2017 р. у багатьох регіонах світу. Не виключено, що подібні явища могли спровокувати орбітальні супутники квантового зв’язку, тому що на борту космічних апаратів є техніка, яка впливає на планетарні погодні умови.

Слід нагадати, що світ скоро зіткнеться з новим видом тероризму, що використовує штучно створені віруси як зброю масового ураження. Засновник Microsoft Білл Гейтс заявив, що близько 30 млн осіб в усьому світі можуть стати жертвами наступної епідемії, що, на його думку, буде спричинена новим різновидом вірусу віспи або грипу, уже в найближчі 10-15 років. Значну небезпеку для планети становлять космічні тіла (астероїди, метеорити та інші небесні утворення). Так, імовірне зіткнення планети Земля з астероїдом діаметром близько 40 м із планетою Нібіру.

Таким чином, актуальність зазначених питань обумовлюється високим рівнем надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та збільшення збитків від них, зміною клімату, глобалізацією екологічних проблем. Розуміння складників сформованої ситуації передбачає необхідність змін стратегій, форм і методів  реалізації екологічної політики та екологічного менеджменту, що торкається, наприклад, питань децентралізації, яка надає більший простір для самоорганізації і саморегулювання еколого-економічних систем. Екологічний менеджмент набуває форм превентивності, тобто спрямування на запобігання появі небезпечних для навколишнього природного середовища субстанцій виробничих процесів, а не уловлювання вже вироблених забруднень шляхом використання дороговартісних очисних систем. Доцільно зосередити увагу на процесах еволюції природно-техногенної та екологічної безпеки в умовах економічних трансформацій. Нагальним стає також завдання визначення тенденцій економічних трансформацій, їх впливу на екологічну і техногенну безпеку,удосконалення структури базових принципів формування техносфери в контексті природно-техногенної та екологічної безпеки.

Вже зараз можна говорити про те, що принципи формування техносфери з позицій четвертої промислової революції повинні орієнтувати на обґрунтування напрямів пошуку безпечних рішень,налагодження взаємозв’язків і відносин між окремими етапами процесу безпеки,а також раціональної організації праці і зонування територій, технічні – використання конкретних технічних рішень для підвищення безпеки.

У практику управління екологічною і природно-техногенною безпекою необхідно впроваджувати стратегічне планування в міністерствах і відомствах  з одночасним визначенням заходів щодо створенням дієвого інституціонального базису ефективної реалізації екологічної політики як інструмента екологізації господарської діяльності та розвитку «зеленої» економіки. Потребують суттєвого вдосконалення підходи до формування системи економічного стимулювання збереження та розширеного відтворення природних ресурсів довкілля на засадах відповідної апроксимації законодавства України до права Європейського Союзу.

Існує об’єктивна необхідність вивчення особливостей, методів та прийомів управління екологічною і природно-техногенною безпекою з урахуванням економічних трансформацій та вимог забезпечення сталого розвитку. У цьому зв’язку ключовими стають питання розкриття сутності формування системи управління екологічною безпекою в умовах економічних трансформацій. Проблеми управління слід розглядати не лише з позицій антропоцентризму, в якому світ людей протиставлений світу природи, але й екоцентризму, згідно з яким вищу цінність становить гармонійний розвиток людини і природи, а власне розвиток природи і людини розуміють як процес коеволюції, взаємовигідної єдності. При цьому характер взаємодії з природою визначається екологічним імперативом: правильно і дозволено тільки те, що не порушує екологічну рівновагу навколишнього природного середовища. Наукове обґрунтування вирішення означених проблем належить до пріоритетних завдань екологічної політики і національної безпеки.

 

А.В. Степаненко,

зав. відділом природно-техногенної та екологічної безпеки, д.г.н., проф.