Історії розвитку спроможних територіальних громад в Україні демонструють, що орієнтація громадян на власні сили у поєднанні з ефективним управлінням, залученням природних, людських ресурсів та інвестиційною привабливістю є шляхом до успіху.

Стратегією розвитку Почаївської ОТГ (Тернопільська область) на період до 2027 року визначено пріоритетні напрями діяльності, створено ресурсний паспорт громади, розроблено генеральні плани населених пунктів, які входять до складу ОТГ. Цей документ дозволяє громаді залучати додаткові земельні ресурси, визначати основні напрями використання та забудови територій, отримати додаткові надходження від сплати земельного податку. Стратегія розвитку громади передбачає реалізацію програми з благоустрою територій та створення рекреаційних об’єктів. За кошти ДФРР та місцевого бюджету реалізовано важливий інфраструктурний проект – реконструкцію очисних споруд у м. Почаєві, що дозволило значно посилити інвестиційну привабливість громади та поліпшити екологічну ситуацію. Загальна вартість робіт з реконструкції очисних споруд сягнула 6 млн грн, включаючи 900 тис. грн. з місцевого бюджету. Для представників громади запроваджено конкурс місцевих ініціатив із загальним фондом близько 70 тис. грн. Представлені до фінансування проекти включають розвиток мережі екологічних стежок, покращення гідрологічного режиму озера, облаштування велосипедного еколого-краєзнавчого маршруту. На сьогодні на території громади реалізується біля 20 таких цільових проектів.

На території Іллінецької територіальної громади (Вінниччина) збудовано сміттєсортувальний комплекс, що дозволяє сортувати до 120 м3 твердих відходів щодоби та надавати відповідні послуги не лише навколишнім селам, але й сусіднім районам. Гроші, отримані від сортування сміття, громада витрачає на озеленення вулиць.

У Покровській ОТГ на Дніпропетровщині організовано молочні кооперативи та сімейні молочні ферми. На розвиток кооперативного руху залучено мільйони гривень внутрішніх та зовнішніх інвестицій; молодим родинам та тим, хто не мав змоги придбати дійних корів, громада передавала їх безкоштовно. Об’єднання сільськогосподарських кооперативів мало змогу придбати комбайни, трактори, косарки, силосопакувальну машину, збудувати демонстраційну ферму та створити єдиний в країні навчальний центр для молочних фермерів. Часті відрядження консультантів з питань освіти, фінансів, молодіжних проектів, візити делегацій з України і зарубіжних країн стимулювало будівництво на території громади міні-готелю.

На території Глибоцької ОТГ на Буковині молочарі також об’єдналися в кооператив, на основі якого збудовано сироварні. Організація підприємств з сироваріння дозволила частково вирішити проблему зайнятості та нівелювати вплив сезонних коливань щодо надоїв молока. Ключовою для розвитку громади стала міжнародна допомога: Австрійська агенція розвитку виділила на придбання апаратури для сироваріння 20 тис. євро; ще 2 тис. євро зібрав кооператив, і стільки ж надала Глибоцька ОТГ. Громада також виділила під сироварню приміщення та відремонтувала його власним коштом.

Слобожанська територіальна громада (Дніпропетровська область) планує створення оптового ринку сільськогосподарської продукції як логістичного та маркетингового центру, спорудження сучасних овочесховищ, холодильників, торговельних павільйонів, інформаційно-розподільчого центру. Це допоможе фермерам вирішити проблеми збуту продукції, а пошуком покупців займатимуться оптові оператори. Організація садових кооперативів з переробки фруктів в перспективі забезпечить робочим місцями понад 50% працездатного населення громади.

Мешканці Кочубеївської об’єднаної громади Херсонської області згідно з розробленою стратегією розвитку планують відкрити медовий кооператив, організовувати тематичні туристичні екскурсії й ознайомчі візити.

На території Царичанської ОТГ, що на Дніпропетровщині, організовано ресурсний центр з підтримки бізнесу з метою створення умов для розробки та реалізації підприємницьких ідей сільської молоді. Основна мета центру − інформувати потенційних туристів про природні та історичні пам‘ятки, розташовані на території громади. Також у центрі формуватиметься інформаційна база щодо місцевих підприємців, які мають міні-готелі, зелені садиби та надають відповідні послуги. Центр виконуватиме й освітню функцію: тут навчатимуть веденню бізнесу, наданню різноманітних послуг (виготовленню сувенірів, проведенню майстер-класів). В центрі громади облаштовано публічний простір, де встановлено сонячні батареї. Передбачено видобуток мінеральних вод та будівництво бювета (водного кафе).

Всі ці приклади демонструють: громади, які, плануючи свій розвиток, орієнтуються на використання власних активів (замість традиційного пошуку шляхів вирішення старих проблем), здатні стати фінансово спроможними, незалежними та досягти успіху в майбутньому.

Підготовлено за матеріалами сайту “Децентралізація влади в Україні”

Ільїна М.В., к.соц.н., с.н.с.

Шпильова Ю.Б., к.е.н., с.н.с.

відділ проблем економіки земельних і лісових ресурсів