Протягом січня–березня 2018 року провідні інформаційні агенції світу, в тому числі й України, спостерігали за перебігом масштабної національної водної кризи, яка розгорталась у законодавчій столиці Південно-Африканської Республіки – Кейптауні. Користуючись нагодою привернути увагу до загальнопланетарних водних проблем, пропонуємо розглянути причини її виникнення, заходи, вжиті місцевою владою з метою подолання її наслідків, та уроки, які має засвоїти Україна з тим, аби уникнути аналогічної ситуації на  власних урбанізованих територіях.

Для Кейптауна, зважаючи на його територіальне положення, характерні  постійні посухи та повені. Проте в січні 2018 року рівень води у водосховищах, які живлять мегаполіс, досяг критичної межі – нижче 30%. Показник 13,5% означатиме так званий «день зеро», коли місцева влада змушена буде відімкнути  централізоване  водопостачання  міста (крім  лікарень).

Водна криза Кейптауна виникла внаслідок трирічної посухи на тлі  зростання кількості населення і збільшення об’єму споживання води. За даними місцевих метеорологів, протягом 2017 року зафіксована найменша кількість опадів за весь період спостережень. Аварійність мереж водопостачання мегаполіса стала одним з  основних чинників погіршення водозабезпечення міста, оскільки через витоки втрачається 36%  води.

З метою  стимулювати економію  місцевий муніципалітет відразу підвищив тарифи – до  2,5 дол. США за 1 м3 води  (в Україні – до 0,57 дол. США) та ввів  жорсткі норми її використання однією особою – 87 л на добу  (у нашій державі – до 466 л).  Фермери прилеглих територій утричі знизили споживання ресурсу завдяки жорсткому урядовому регулюванню та контролю. До того ж муніципалітет Кейптауна виділив кошти на  будівництво заводу із переробки стічних вод, установлення  додаткових опріснювальних систем на узбережжі та буріння нових підземних свердловин. На сьогодні згідно з інформацією,  розміщеною на офіційному сайті міської адміністрації, «день зеро»  відтерміновано до 2019 року.

Аналіз причин та наслідків національної водної кризи в Кейптауні дає змогу зробити  три важливі висновки.

Чітке усвідомлення водних ризиків для  міст України, адже  зміна клімату і, як наслідок, гідрологічного циклу може призвести до  перерозподілу опадів.

Постійний контроль за водним бюджетом населених пунктів, який передбачає розробку та запровадження інтегрованої міської стратегії управління водними ресурсами. Такий  документ міститиме комплексний аналіз систем водопостачання й водовідведення мегаполісу  та сформує цілісний погляд на джерела й способи використання водної екосистеми території, акцентуючи увагу на тому, що дії кожного користувача впливають на інших учасників цього процесу.

Активізація інвестиційного забезпечення інфраструктурних проектів.  Адже згідно з останнім звітом Міжурядової комісії із кліматичних змін (IPCC) у міських районах зростуть  ризики, пов’язані зі скороченням кількості водних ресурсів, для тих поселень, які не мають базової інфраструктури. Загалом такі проекти створюють додаткові  робочі місця в країні, пом’якшують  наслідки  зміни клімату та заощаджують кошти на очищенні води.

Наостанок зазначимо, що чітке усвідомлення водних ризиків мегаполісів, інтегроване управління ними та підвищення стійкості водних  екосистем населених пунктів мінімізують імовірність настання  «дня зеро» в Україні.

Відділ економічних проблем водокористування