10 вересня 2018 року

21:14:06 10.09.2018 Назад

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗРОШЕННЯ: ПЕРЕВАГИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

Характерною особливістю XXІ ст. є  швидке зростання об’ємів  водоспоживання в різних галузях економіки.

У доповіді ООН «Вода для сталого миру» про світовий розвиток і стан водних ресурсів наголошується на тому, що при незмінному річковому стоці гігантськими темпами збільшується споживання води. І незважаючи, на те, що в Україні водні запаси і рівень водозабезпечення перебувають у допустимих межах, у майбутньому держава може зіткнуться з проблемами забезпечення водою.

Сьогодні у світі середнє споживання прісної води становить близько 630 м3 на одну людину в рік, з них 420  витрачається в сільському господарстві на виробництво продуктів харчування, 125 – на комунально-побутові потреби, а 65 м3 – на виробництво промислової продукції. Майже весь обсяг спожитої сільським господарством води використовується на полив зрошуваних угідь і тільки 2% на водопостачання тваринництва. При цьому більше ніж 50% води, що застосована для зрошення, повертається в річки і підземні води, а також випаровується.

У своїй статті «Як Ізраїль кидає виклик засусі» Кріст Кейс Брайнт зазначає, що найбільш перспективною допомогою для всього світу щодо економного витрачання водних ресурсів є зменшення водоспоживання в сільському господарстві, на яке припадає близько 70% усього світового використання води. Оскільки в результаті зміни клімату створюються несприятливі погодні умови, включаючи особливо руйнівні посухи, ізраїльські технології та ідеї набувають усе більшого практичного застосовування.

На думку Наті Барака, директора компанії «Нетафім», технологія якого була спочатку випробувана на посушливих ізраїльських фермерських господарствах, краплинне зрошення  перетворило пустелю на квітучий куточок, а потім експортувалася по всьому світу.  Сьогодні площі  краплинного зрошення постійно зростають і перевищують12,5 млн га. Така система  дала можливість зменшити водоспоживання та збільшити  урожайність в чотири рази. Серед переваг цього методу зрошення –  використання  нерівних ділянок  землі та  скорочення водоспоживання, адже  при найбільш поширеному методі поливу затопленням необхідна рівнинна місцевість і величезні обсяги води, значна  частина якої втрачається. У процесі краплинного зрошення невелика кількість води надходить безпосередньо до рослин, що дає змогу досягти економії поливної води – основного показника ефективності цього методу.

Зазначимо, що проблеми, пов’язані зі зрошуваним землеробством, існують і в Україні,  зокрема у південних регіонах,  де зосереджено 1,28 млн га (без АРК) земель, які потребують зрошення. За даними Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в нашій державі зрошується менше ніж 1% орних земель, тоді як у США – 5,5, а Франції – близько 5 %. Проте потенціал цих угідь використовується лише на одну третину через  те, що інженерна інфраструктура меліоративних систем потребує реконструкції та модернізації. У зв’язку із зазначеним протягом 2016 р. на потреби зрошення  використано лише 1211млн.м3 води, або 18,3 %, на виробничі – 61,0, питні – 18,8, сільгоспводопостачання – 1,3 та інші – 0,6 %.

В Україні одночасно із традиційними способами поливу також застосовують краплинне зрошення. Завдяки  високій економічній ефективності та екологічній безпеці воно набуває все більшого поширення для поливу сільськогосподарських культур   і  зросло із 6,5 (2000 р.) до 68,4 тис. га (2015 р.) (без урахування АР). За цим показником наша держава посідає 18-те місце у світі серед 112 країн .

Найбільші площі краплинного зрошення розташовані у Херсонській області – 34,55 тис. га. Застосовується воно переважно у південному регіоні, де на нього припадає більше ніж 70 % усіх площ краплинного зрошення. Проте  останнім часом спостерігається тенденція  його використання і в інших областях, зокрема Київській, Черкаській, Полтавській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській та інших. Витрати води при краплинному зрошенні на 25-50% нижчі порівняно з поверхневим поливом, а електроенергії – на 60%, що  істотно послаблює техногенне навантаження на довкілля та підвищує економічну ефективність землеробства на меліорованих землях.

Таким чином, у зрошуваному землеробстві необхідно активно здійснювати пошук різних шляхів економії прісних водних ресурсів і способів їх раціонального використання, адже це зумовлено багатьма чинниками: необхідністю збільшення продуктивності сільського господарства, несприятливими агрокліматичними умовами у багатьох сільськогосподарських районах, диспропорціями  співвідношення земельного потенціалу і можливостей його забезпечення водними ресурсами тощо.

У перспективі, на нашу думку, застосування краплинного зрошення  буде зростати. По-перше, воно дає можливість зрошувати сільськогосподарські культури на землях, які  мають складний рельєф, а також освоювати малопродуктивні землі. По-друге,  ефективність використання поливної води при цьому може сягати 98%, оскільки вона подається безпосередньо до кореневої системи рослини.