Згідно з результатами проведених досліджень, форми публічно-приватного партнерства у сфері землекористування в Україні характеризуються такими змістовними ознаками, як відсутність інституціональної бази стосовно комплексу питань, що значно порушує баланс публічних та приватних інтересів. Зокрема, спостерігається  зміщення акцентів у напрямі домінування держави над приватним партнером усупереч фундаментальним принципам ППП.

Практика у зарубіжних країнах, застосування ППП є більш ефективним засобом реалізації певного ряду територіальних проектів, ніж просто залучення приватного бізнесу в рамках державних закупівель.

Підтриманню розвитку проектів такого партнерства сприятимуть програмний підхід та бізнес-екосистемні механізми. Так створюються вигоди як для приватних підприємств, так і суспільства в цілому на різних рівнях. При реалізації цієї моделі головною вимогою повинно бути застосовування  найкращих доступних технологій, або інноваційних концепцій, які відповідають світовим стандартам та пріоритетам.

Отже, реальними пріоритетами розвитку ППП у сфері використання земельних ресурсів є:

– здійснення первинних практичних змін законодавчого врегулювання ППП для формування нового сучасного інституціонального середовища;

– розробка логістичних схем економіко-інституціонального ландшафту ППП, що передбачає його цифровий платформений розвиток, розподіл і збільшення джерел фінансування таких проектів;

–       використання індикаторів оцінки ефективності реалізації проектів ППП у територіальній громаді, шляхом порівняння допроектного та нинішнього стану, а також прогнозування тенденцій розвитку, що забезпечить  можливість конструктивного порівняння готових кейсів та перспектив поліпшення ринку проектів ППП.

Цифровим пріоритетом є платформізація розвитку ППП щодо сфери землекористування.

Відомомо, що реальна економіка землекористування відображається законодавчо відповідно по договорам – консолідації, кооперації, оренді, спільній діяльності. А сфера обслуговування не є дотичною до земельного ресурсу.

Платформена ж економіка реалізується саме в договорі обслуговування і дає цифрові можливості для продажу послуг через посередника.

Сьогодні всі ми дотичні до Аlibaba, Uber, Amazon і т.п – глобальних  монстрів  продажу логістики, послуг, товарів, перевезення; до соціальних мереж – Facebook, Linkedin – послуг спілкування; до ЦНАПів, електронної черги до лікарів, id banking, цифрового підпису – послуг обслуговування населення

Зазначене сформовано по запиту людини, смарт-технології забезпечили вирішення проблем обслуговування  та комфортності, – це сьогодення.

І саме в цій сфері реалізовується сьогоднішній капітал відносин. Що стосується земельних ресурсів, то наповнити цифрові платформи необхідно переліком екосистемних послугі алгоритмом іх включення в економічнй обіг громади.

Пріоритетом наших подальших досліджень є розробка методологічних рекомендацій для територіальних громад, а саме щодо формування запиту на рекламу своїх екосистемних послуг і наповнення цих платформ реальною економікою земельних ресурсів (капіталізованими активами) територіальних громад, реєстром відкритих даних під аутсорсинг (ППП), можливостями регіональної крафтової економіки і  тощо.  

Економічний архетип країни змінюється. Перед нами стоїть завдання  відстежувати тренди розвитку, аналізу та прогнозування сучасної траєкторії розвитку сфери земельних ресурсів.

Людмила Шашула

Провідний науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.

Відділ проблем економіки земельних і лісових ресурсів