11 жовтня 2019 року

13:41:58 11.10.2019 Назад

ЛОГІСТИЗАЦІЯ АГЛОМЕРАЦІЙ УРБОРУРАЛЬНОГО ТИПУ: ВЕКТОРИ ФОРМУВАННЯ АГРЕГОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ МАТРИЦІ

Агломерація урборурального типу є динамічною логістичною системою, розвиток якої визначається використанням та відтворенням соціо-еколого-економічних ресурсів. Під розвитком розуміють позитивні, прогресивні, кількісні, якісні, спрямовані та незворотні зміни, які дають змогу адаптуватися до пливу ендо- й екзогенних чинників, досягати рівноваги, розширеного відтворення з одночасним збереженням безпеки у процесі організації логістичних потоків у підсистемах агломерації для потреб населення. Дотичною до цього є і сталість розвитку, мірилом якого вважається глибина інтеграції підсистем окремих складових агломерацій урборурального типу, що її утворюють, наявність ефективних агломеративних зв'язків при формуванні логістичних потоків.

Оскільки агломерації – це відкриті, динамічні системи, спроможні розвиватися, відповідно й характеризувати їх можна за показниками раціонального використання та відтворення соціо-еколого-економічних ресурсів. Поряд з цим важливо досліджувати рівень логістизації агломерацій урборурального типу. У низці досліджень з урбаністики логістизація визначається як процес, котрий сприяє зменшенню кількості використання і втрат зазначених ресурсів під час обслуговування потоків і загалом зменшення навантаження на навколишнє природне середовище. Тому із функціонального погляду можна стверджувати, що розвиток агломерації корелюється із перерозподілом потоків у підсистемах, оптимізуючи власне логістику.

Перерозподіл дає змогу уникнути втрат ресурсів під час перероблення, скоротити за можливості кількість ступенів оброблення сировини і забезпечуватиме процес відтворення в агломерації. Таким чином передбачається залучення потоків у сфери певної території, які можуть бути найбільш вигідними та забезпечувати відтворювальні процеси.

Рівень логістизації прийнято оцінювати за комплексом критеріїв, серед яких оптимальність, інтенсивність, навантаження, екологічність тощо. Так, відповідно до першого критерію розміщення підприємств та інфраструктури в агломераціях повинно сприяти прибутковості, раціональному використанню простору, адекватній доступності для жителів, а також оптимізації матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, що переміщуються та формують підсистеми управління у вигляді потоків, котрі застосовує урборуральний простір у процесі реалізації своїх цілей щодо забезпечення стійкого розвитку. Інтенсивність – це параметр, яким описують переміщення потоків за одиницю часу; і він залежить від розміщення логістичної інфраструктури міста. У площині посилення ефективності логістизації виникає необхідність оцінювання впливу вантажо- і пасажирообороту та інших результуючих показників через призму ефективності їхнього використання. Виокремлення критерію навантаження зумовлене потребою споживання ресурсів загалом і перероблення екологічних ресурсів зокрема, переміщення та перероблення більшої кількості субстанцій, що часто призводить до змін зовнішнього середовища та додаткового навантаження на простір. Екологічність є кількісною характеристикою негативного навантаження потоків на систему агломерації, а відтак передбачає з'ясування пріоритетних напрямів усунення останнього. Оскільки однією із основних системопідтримуючих категорій для агломерації є транспортна, що також відзначається тісною взаємодією з аналогічною підсистемою поряд розташованих населених пунктів, то важливо оцінити вплив потоків, переміщуваних у межах транспортної підсистеми, на навколишнє природне середовище території. Традиційно, до алгоритму такої оцінки входять показники викидів шкідливих речовин пересувними джерелами, втрати води під час транспортування, окремі показники сфери поводження із відходами тощо.

З огляду на те, що досліджувана підсистема може охоплювати простір усередині міста та між населеними пунктами агломерації, оцінювати рівень логістизації можна і за агломеративними зв'язками, які виражаються високою концентрацією та спряженістю виробництва, тісними виробничими та техніко-технологічними процесами, забезпеченням комплексного перероблення сировини, поширенням масових комунікацій та об'єктів соціального спрямування тощо. Орієнтовно їх сукупність можна розподілити між вказаними вище критеріями, сформувавши агреговану інформаційну матрицю індикаторів логістизації агломерацій урборурального типу (рис.).

Рис. Агрегована інформаційна матриця індикаторів логістизації агломерацій урборурального типу

 

Варто зауважити, що більшість із них не обліковуються, тому рівень логістизації сьогодні визначається методом експертних оцінок. Набір показників є дискусійним питанням, оскільки він не відображає таку важливу складову, як відстань від головного міста до центрів інших частин агломерації. Останнє увиразнює оптимальність створення такої агломерації, що припускає вплив на забезпечення її розвитку шляхом економії важливого ресурсу - часу. Крім того, варто звернути увагу на можливість утворення агломерації, зважаючи на такий момент, як статус сировинного центру, а також на ґрунті сфери обслуговування, тобто внаслідок формування горизонтальних і вертикальних зв'язків. Утворення агломерації можливе й за наявності певного центру у вигляді ринку праці, попит на якому не може задовольнятися за рахунок населення адміністративно-територіальної одиниці (територіальної громади міста). Тоді до складу індикаторів увійдуть показники маятникової міграції населення.

Специфіка індикативного підходу до дослідження розвитку агломерацій урборурального типу детермінована ще й динамікою показників кожного населеного пункту, що належить до суб’єкта досліджень. Проте навіть експертні оцінки дають змогу визначити вплив позитивних і негативних тенденцій, а відтак зрозуміти модель розвитку агломерації та окреслити його пріоритетні напрями.

 

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки