13 травня 2020 року

13:01:58 13.05.2020 Назад

ПОВОДЖЕННЯ З МЕДИЧНИМИ ВІДХОДАМИ У СКЛАДІ ПОБУТОВИХ В КОНТЕКСТІ ЕПІДЕМІЇ COVID-19

В Україні тривають карантинні заходи у зв’язку зі спалахом COVID-19. В засобах масової інформації розповсюджується протокол дій в разі виявлення симптомів коронавірусу. Проте, майже не приділяється увага проблемі поводження з певними категоріями відходів. Через епідемію такі відходи як медичні маски, захисні рукавички, серветки, предмети користування і гігієни співгромадян, що знаходяться на самоізоляції або амбулаторному лікуванні, потенційно можуть бути джерелом розповсюдження інфекції. Кількість таких відходів невпинно зростає.

Зазначені відходи поділяються на медичні відходи, що утворюються внаслідок медичного обслуговування у закладах, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, і небезпечні відходи у складі побутових. Перші належать до категорії В – епідемічно небезпечні медичні відходи – і поводження з ними регламентується Наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» від 08 червня 2015 року № 325.

«Небезпечні відходи у складі побутових відходів – відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках і мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища або здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними».

Відповідно до Закону України «Про відходи» від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «… небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами». Тобто, по-перше вони мають збиратися окремо, а по-друге передаватися спеціалізованим підприємствам!

Проте, як ми бачимо на практиці, сьогодні не створено жодних умов для виконання як першого, так і другого положення. Навіть у тих населених пунктах, де виявлено хворих на COVID-19, не створено умов для роздільного збирання таких відходів: немає окремих контейнерів, не проводиться роз’яснювальна робота серед населення, і, загальна біда всієї системи поводження з відходами в Україні, – немає інфраструктури утилізації й видалення небезпечних відходів.

В рекомендаціях Мінрегіону України щодо поводження з побутовими відходами під час карантину зазначено, що згідно рекомендацій ВООЗ ніяких спеціальних заходів поводження з побутовими відходами з будинку де є хворі на  COVID-19 не потрібно крім їх герметичного упакування. Проте на сайті ВООЗ зазначено, що «відходи, які утворюються в результаті надання допомоги пацієнтам з підозрою на інфекцію COVID-19 або з підтвердженою інфекцією COVID-19 на дому або в лікувальному закладі, повинні утилізуватися відповідно до звичайних процедур утилізації інфекційних відходів». Тобто ВООЗ їх прирівнює до інфекційних відходів, тобто небезпечних.

Наразі експертами детально проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо поводження з такими відходами та розроблено рекомендації для органів місцевого самоврядування, операторів ринку, зацікавлених сторін.

Екосвідомі громадяни вже декілька років піднімають питання щодо відкриття майданчиків для приймання медичних відходів від населення. Зокрема, це питання обговорювалося на Громадському бюджеті Києва 2018 року. Але пункти досі не відкрито. У березні 2020 р. зареєстровано петицію №9526 щодо відкриття пунктів приймання медичних відходів населення м. Київ (не тільки масок та засобів індивідуального захисту, а й прострочених медикаментів, використаних шприців тощо). До такої ініціативи долучились Житомир та Полтава. Адже медичні відходи у складі побутових – не лише в час епідемії, вони утворюються постійно і, як правило, в кінцевому підсумку опиняються на звалищі. Наразі це питання набуло актуальності як один з потенційних шляхів розповсюдження інфекції.

За ініціативи депутатів Київради планується відкрити 10 пунктів приймання засобів індивідуального захисту – у  кожному районі Києва. Але, по-перше, цього замало в масштабах міста. По-друге, громадяни мають вже наразі збирати такі відходи окремо, дезінфікувати їх та, відповідно, запаковувати, проте інформаційна компанія з цього приводу не проводиться і, до того ж, в умовах обмеження руху транспорту, не всі зможуть дістатися цих пунктів. По-третє, якщо такі відходи і будуть зібрані, – в країні не вистачить потужностей для їх безпечної утилізації й видалення. За словами голови правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами, існуючі потужності зі знешкодження здатні прийняти лише 15-20% всього обсягу медичних відходів, але це без медичних відходів у складі побутових.

При цьому немає жодної реакції на проблему з боку Міністерства енергетики та захисту довкілля України, котре має опікуватися проблемою в цілому, а Міністерство розвитку громад та територій України, як відповідальне за поводження з побутовими відходами, видало лише зазначені рекомендації, в котрих жодним чином не розв’язується проблема поводження з медичними відходами, що утворюються у населення (шприци, ліки, що вийшли з вжитку і т. ін.).

Таким чином, актуалізація питання поводження з медичними відходами, у зв’язку зі спалахом коронавірусної інфекції COVID-19, ще раз підкреслила  недосконалість сучасної системи поводження з відходами в Україні. Попри наявність відповідних законодавчих норм щодо управління медичними відходами дієвої системи збирання й оброблення таких відходів не існує. Серед ключових моментів слід відмітити необхідність створення системи роздільного збирання небезпечних відходів у складі побутових (не лише на час карантину!) та створення потужностей з утилізації й видалення таких відходів. Особливої уваги в цьому відношенні потребує перевірка ліцензіатів на наявність відповідної технічної бази для утилізації небезпечних відходів. І окремо стоїть питання активної просвітницької роботи з населенням.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки

Ю.М. Маковецька, к.е.н., с.н.с.