30 вересня 2020 року

10:50:08 30.09.2020 Назад

МОЖЛИВОСТІ ІНКОРПОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ДО ЗОНИ ВПЛИВУ РИНКУ

За умови поступового зближення земельних ресурсів і ринку формується ряд системних характеристик. Важливою системною характеристикою є інкорпорація земельних ресурсів. Питання інкорпорації земельних ресурсів є актуальними, адже вони забезпечують рух ресурсів до ринкового середовища. Якщо припустити, що цей етап не буде реалізованим, то рух природного ресурсу до зони впливу ринку і проходження інших етапів теж буде під питанням. Природний ресурс так і залишиться в зоні впливу сировинних позицій. Таким чином, проходження цього етапу виступає як передумова до “запуску” інших етапів.

Логічно припустити, що питання інкорпорації в умовах сучасної України є проблемними, враховуючи вплив цілого ряду процесів. Крім цілого ряду інституціональних пасток, можливо виокремити і низький рівень розвитку ринку та ринкових механізмів, мінімальний потенціал державної підтримки тощо. Але, разом з тим, є вагомий запит зі сторони бізнесу для проведення цих процедур. Крім того, позитивний зарубіжний досвід показує, що процеси інкорпорації є перспективними і держави вже проходили і вирішували ці питання.

Якщо говорити загалом, то метою інкорпорації природних ресурсів (і земельних як важливої складової) є підтримка руху природного ресурсу до зони впливу ринку, його входження до ринкового середовища з метою формування нових рис і властивостей. Цілями, що доповнюють мету, можуть бути становлення платформи взаємодій, розвиток процесів економізації для природного ресурсу та ін.

В розробленому алгоритмі (схемі) інкорпорації земельних ресурсів до зони впливу ринку передбачено виділення ендогенного і екзогенного середовища щодо земельних ресурсів. Особливостями, що характеризують зовнішнє середовище (і формують можливості для інтеграції), є загальна характеристика середовища, інституції, засоби інтеграції та ін. Внутрішнє середовище – це середовище, в якому локалізовані земельні ресурси з сировинними і ринковими позиціями. Передбачається виокремлення мети і цілей інтеграції, засобів для її проходження. Важливою складовою є характеристика економізації ресурсу, що обумовлюється і вагомо пов’язується з ринковими позиціями.

При інкорпорації (інтеграції) земельних ресурсів до ринкового середовища постає етап пошуку вільних ніш ринку. За умови реалізації цієї процедури, позиціювання земельного ресурсу може розвиватися різними шляхами: зміни пропорцій ринку, формування нових видів діяльності та ін.

Акцентуємо увагу, що земельні ресурси з хорошими характеристиками економізації, можуть вагомо змінювати і корегувати екосистемне середовище ринку. Як новий актив, вони формують нові середовища з прибутковістю, що є задовільною для інтересу бізнес-структур і приватних гравців. Крім того, за умови інтеграції земельних ресурсів до ринку формуються публічно-приватні проекти. Важливо зауважити, що успішність подібної інтеграції обумовлюється рівнем розвитку середовища, що формує базис для подібних взаємодій. Разом з тим, за умови не реформованого середовища, ситуацію може покращити застосування цифрових технологій і інформаційних мереж, що “перекривають” вказані проблеми і забезпечують віртуальний супровід інтеграційних процесів.

Для поліпшення ситуації в галузі інкорпорації земельних ресурсів до зони впливу ринку важливим є формування зі сторони держави умов і можливостей для цих процесів. Держава формує сприятливе середовище, започатковує ініціативи. З питаннями державної підтримки пов’язуються і можливості інституціонального забезпечення процесів інкорпорації природних ресурсів до зони впливу ринку. Необхідними є певні інститути, щоб цей процес проходив гармонійно і враховував можливості інкорпорації природних ресурсів. Першими кроками є розроблення системи правового забезпечення – нових актів і правок для вже існуючих документів. Важливими інститутами є організації з метою забезпечення супроводу процесів інкорпорації природних ресурсів до зони впливу ринку. Ефективні практики діяльності цих інституцій забезпечать можливість подолання інституціональних пасток, що можуть формуватися.

 

Анатолій Сундук, д.е.н., с.н.с.

завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів