Архів: 2022, 2021, 2020, 2019, 2018, 2017, 2016, 2015, 2014, 2013, 2012, 2011

Круглі столи

ЗАХОДИ, ЩО ПЛАНУЮТЬСЯ:

Інститут повідомляє про проведення у 2018 році наукових заходів:

ЗАХОДИ, ЩО ВІДБУЛИСЯ:

КРУГЛИЙ СТІЛ «СТАЛИЙ РОЗВИТОК І ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО КРІЗЬ ПРИЗМУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ»

29–30 листопада 2018 року ДУ ІЕПСР НАН України спільно з Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (ІПРЕЕД НАН України), Одеською обласною державною адміністрацією й Одеським державним екологічним університетом було проведено круглий стіл на тему «Сталий розвиток і зелена економіка: публічно-приватне партнерство крізь призму децентралізації» в рамках Цільової програми наукових досліджень Відділення економіки НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року». Модераторами заходу виступили директор ДУ ІЕПСР НАН України д.е.н., проф., акад. НААН України М.А. Хвесик і директор ІПРЕЕД НАН України д.е.н., проф., акад. НАН України Б.В. Буркинський.

Серед учасників та активних доповідачів круглого столу були представники керівництва й співробітники МП «Мостобудівельник», ПАТ «Одеського заводу поршневих кілець», Одеського автоскладального заводу, Вознесенської швацької фабрики, об’єднання «Агрогаз», дослідного заводу Одеського національного політехнічного університету, заводу сільськогосподарського машинобудування, ЗАТ «Одеський коньячний завод», міської організації підприємців і промисловців, м. Одеса, Дунайського пароплавства, Одеської торгово-промислової палати, агро-еколого-рекреаційного кластеру «Фрумушика-Нова», Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеського національного політехнічного університету, Одеської національної академії харчових технологій, ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» тощо.

Основні напрями, за якими здійснювалося обговорення:

  • траєкторія сталого розвитку України до 2030 року;
  • публічно-приватне партнерство для цілей сталого розвитку;
  • децентралізація в Україні: стан, проблеми, перспективи;
  • зелена економіка, зелені інвестиції, зелений туризм;
  • публічно-приватні форми регулювання техногенно-екологічної безпеки сталого розвитку: європейський досвід та міжрегіональне співробітництво.

До участі у заході було залучено широке коло провідних науковців, виробничників, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, депутатів, керівників місцевих підприємств, співробітників освітніх закладів Причорноморського регіону.

За результатами круглого столу було одностайно прийнято рекомендації щодо:

  • необхідності розробки принципів стратегічного планування розвитку об’єднаних громад відповідно до програми децентралізації влади;
  • доцільності вивчення й інституціоналізації напрацьованого досвіду створення та функціонування агро-еколого-рекреаційного кластеру «Фрумушика-Нова» як прикладу сталого розвитку та планування стратегічної діяльності громадських об’єднань;
  • необхідності імплементації принципів зеленої економіки та публічно-приватного партнерства, впровадження заходів щодо активізації екологічно чистого виробництва в Україні та практичної реалізації ідеї циркулярної економіки.

МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ»

20 листопада 2018 року в рамках Міжнародного конгресу «Науковий потенціал Західного регіону України у контексті міжнародного співробітництва: сучасний стан і перспективи розвитку», присвяченого 100-річчю створення Національної академії наук України, в ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» відбувся Міжнародний круглий стіл «Проблеми та перспективи сталого розвитку регіонів України в контексті євроінтеграційних процесів».

Мета заходу – представлення та обговорення результатів досліджень, здійснених науковцями академічних установ Києва, Львова та Ужгорода в рамках виконання Цільової програми Відділення економіки НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року».

У роботі круглого столу під головуванням директора цього інституту д.е.н., проф. В.С.Кравціва взяли участь чотири науковці Інституту розвитку села та землеробства Польської академії наук (м. Варшава), а також представники наукової спільноти України. З основною доповіддю на тему «Публічно-приватні форми забезпечення сталого просторового розвитку України» виступив провідний науковий співробітник відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», к.е.н., с.н.с. Д.В.Клиновий, який наголосив на необхідності якнайширшого впровадження в діяльність органів управління економікою сучасних європейських інструментів публічно-приватного партнерства, із застосуванням котрих в умовах організаційної та фінансової неспроможності публічного сектору здійснювати ефективне природокористування можливо забезпечити як інвестиційну складову, так і ефективне управління природними активами територій, що, у свою чергу, сприятиме сталому просторовому розвитку соціально-економічних систем.

Детально про захід можна ознайомитися за посиланням: http://ird.gov.ua/ird02/n3247

КРУГЛИЙ СТІЛ «ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНІ ФОРМИ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ В УКРАЇНІ»

5 жовтня 2018 року Державною установою «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» спільно з Інститутом економіки та менеджменту Івано-Франківського національного технічного університет нафти і газу проведено круглий стіл «Публічно-приватні форми управління природними ресурсами в Україні».

У роботі заходу взяли участь представники державних органів влади та місцевого самоврядування, вітчизняних наукових установ, закладів вищої освіти й громадських організацій.

Для обговорення на круглому столі представлені доповіді акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика, д.е.н., проф. Л.Т. Гораль, голови Витвицької ОТГ М.Я. Шикора, д.е.н., проф. І.К. Бистрякова, д.е.н., проф. О.Г. Дзьоби, д.е.н., проф. І.М. Лицура, д.е.н., проф. Я.С. Витвицького, к.е.н., доц. Д.В. Клинового, к.е.н., доц. Т.В. Савчук, к.е.н., доц. І.З. Савчин, к.е.н., доц. І.В. Андрійчука, к.е.н., доц. У.З. Костюк, к.е.н., доц. С.А. Побігуна, к.е.н., доц. С.В. Король, к.е.н., доц. Л.С. Тараєвської, к.е.н., доц. Н.О. Крихівської.

Розглядалося широке коло актуальних питань щодо пріоритетних сфер публічно-приватного партнерства у забезпеченні сталого просторового розвитку країни та її територій, форм такого партнерства у використанні природних ресурсів в умовах децентралізації влади, європейський досвід розвитку природно-господарських відносин на основі механізмів публічно-приватного партнерства для України, його перспектив у процесі освоєння ресурсів сланцевого газу в нашій державі, напрямів реформування українського екологічного оподаткування в контексті світового досвіду, а також публічно-приватного партнерства, як запоруки децентралізації управління природними ресурсами в Україні.

За результатами заходу ухвалено резолюцію, яку рекомендовано направити до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Відділення економіки Національної академії наук України з метою розгортання подальших досліджень з розроблення й упровадження форм публічно-приватного партнерства у сферу використання природних ресурсів з метою забезпечення сталого просторового розвитку держави.

КРУГЛИЙ СТІЛ «ІННОВАЦІЙНИЙ КОНЦЕПТ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»

18 вересня 2018 року Державною установою «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» проведено круглий стіл «Інноваційний концепт фінансово-економічного регулювання природокористування».

У роботі заходу взяли участь представники державних органів влади, вітчизняних наукових установ, закладів вищої освіти і громадських організацій, зокрема, Верховної Ради України, Державної установи «Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України», Інституту водних проблем і меліорації НААН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного авіаційного університету, Української аграрної конфедерації.

Під час роботи круглого столу виступили із доповідями акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесик, д.е.н., с.н.с. А.М. Сундук, д.е.н., проф. Й.М. Дорош, д.е.н. І.О. Новаковська, д.е.н., проф. І.М. Лицур, д.е.н., с.н.с. М.В. Ільїна, к.е.н., с.н.с. О.В.Сакаль, к.е.н. П.В. Коваль, к.е.н. Я.Д. Яровий.

Обговорювалося широке коло актуальних питань щодо оцінки характеристик використання природних ресурсів України, системного конструкту фінансово-економічного регулювання у сфері природокористування та його особливостей, формування базових оціночних комплексів використання природних ресурсів у контексті економічних трансформацій держави, перспектив залучення характеристик природних ресурсів до зони ринкової активності та можливостей використання потенційних інструментів фінансово-економічного регулювання, партнерства держави і бізнесу у контексті політики регулювання та її ролі у зростанні місцевих громад.

За результатами заходу прийнято резолюцію, яку рекомендовано направити до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Відділення економіки Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України з метою розгортання подальших досліджень у сфері розроблення й упровадження заходів фінансово-економічного регулювання у сфері використання природних ресурсів України.

КРУГЛИЙ СТІЛ «ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ УКРАЇНИ»

10 липня 2018 року за ініціативою Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» проведено круглий стіл «Формування системи інтегрованого управління водними ресурсами України».

У роботі заходу взяли участь представники різних державних органів влади, вітчизняних наукових установ і громадських організацій, зокрема ВГО «Клуб мерів», Комісії з питань місцевого самоврядування, децентралізації і адмінустрою, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, ННЦ “Інститут аграрної економіки” НААН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Мукачівського державного університету, Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет».

На круглому столі виступили із доповідями акад. НААН, д.е.н., проф. М.А. Хвесик, д.е.н., с.н.с. Л.В. Левковська, к.г.н. М.В. Яцюк, д.е.н., проф. Ю.О. Лупенко, д.е.н., проф. О.М. Бородіна, д.е.н., проф. І.К. Бистряков, д.е.н., доц. Т.О. Євсюков, д.е.н., проф. І.О. Іртищева, д.е.н., с.н.с. А.М. Сундук, д.е.н., с.н.с. Г.О. Обиход, к.е.н., с.н.с. В.М. Колмакова, д.е.н., доц. Г.Б. Тітаренко.

Під час проведення круглого столу обговорювалося широке коло актуальних питань стосовно формування нового підходу до визначення шляхів ефективного економічного розвитку в контексті євроінтеграційних змін, зокрема його інституційного та інвестиційного забезпечення. Інституційні моделі системи інтегрованого забезпечення управління водними ресурсами в умовах імплементації вимог ЄС щодо екологічної безпеки повинні враховувати концепти зеленої та синьої економік, принципи корпоратизації, фінансизації та капіталізації природно-ресурсних відносин з метою досягнення цільових орієнтирів високоефективного корпоративного керування у зазначеній сфері.

За результатами заходу прийнято резолюцію, яку рекомендовано направити до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України, Відділення економіки Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, Міністерства фінансів України з метою розгортання подальших досліджень у сфері розроблення й упровадження стратегії інтегрованого управління водними ресурсами України.

КРУГЛИЙ СТІЛ «ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ І ПОЛІТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ»

17 квітня 2018 року у залі засідань ДУ ІЕПСР НАН України відбувся круглий стіл на тему «Досвід Німеччини щодо охорони земель і політики застосування добрив» за участі представників Федеративної Республіки Німеччини: менеджера міжнародних проектів Товариства з управління та реалізації землі (BVVG) пана К. К. Ґільґена; першого заступника голови району Штендаль, керівника відомства екології д-ра Д. Грубера; співробітника реферату 511, відділ рослинництва, луків і пасовищ Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL, Бонн) д-ра У. Шультгайс; співробітника відділу добрив та осаду стічних вод Відомства охорони довкілля району Штендаль д-ра К. Візе.

ДУ ІЕПСР НАН України представляли директор академік НААН України д.е.н., проф. М.А. Хвесик; заступник директора з наукової роботи, д.е.н., проф. І.К. Бистряков; учений секретар к.е.н., с.н.с. А.О. Коваленко; завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів д.е.н., с.н.с. А.М. Сундук; докторант к.е.н., с.н.с. О.В. Сакаль; співробітники відділу економічних проблем водокористування к.е.н., с.н.с. В.М. Мандзик і к.е.н. Г.С. Штогрин; аспірант І.І. Бегаль,

Директор інституту академік НААН України М.А. Хвесик та заступник директора з наукової роботи д.е.н., проф. І.К. Бистряков виступили із вітальним словом, відзначивши наукові напрацювання співробітників установи за темою круглого столу, а також підкреслили значення закордонного досвіду для забезпечення еколого-економічної і соціальної ефективності сільськогосподарського землекористування в Україні.

У своїй доповіді проф. М.А. Хвесик акцентував увагу на процесах децентралізації влади в Україні, аргументував, що саме місцеві громади як власники і розпорядники земель сільськогосподарського призначення виступають основним гарантом сталого використання земель, особливо в умовах загострення дефіциту продуктивних земель для ведення сільського господарства.

Доповідь проф. І.К. Бистрякова була присвячена аналізу рушійних сил інституціональних змін у землекористуванні та історичних передумов таких змін. Він зазначив, що у новітній період суттєву роль у формуванні розміру землекористувань в Україні та світі відіграватимуть техніко-технологічні фактори.

Пан К.К. Ґільґен у своїй промові у загальних рисах окреслив засади охорони земель у Німеччині, роль якості земельних ресурсів у забезпеченні дохідності земель державної власності, наголосивши на пріоритетах охорони земель сільськогосподарського призначення у земельній політиці Німеччини, прокоментувавши тенденції використання земель під об’єктами альтернативних джерел енергії.

Д-р Д. Грубер у своїй доповіді поділився досвідом Німеччини щодо структури адміністративних органів і їх повноважень при контролі охорони землі на рівнях Федерація – федеральні землі – райони. Він також висвітлив етапи і зміст реформи структури адміністративних органів на рівні районів та їхній вплив на розподіл повноважень у царині охорони землі, деталізувавши установи, фаховий нагляд і компетенції у федеральній землі Саксонія-Ангальт.

У своєму виступі д-р У. Шультгайс проаналізувала правові приписи у сфері охорони земель та застосування добрив у Німеччині. Вона розповіла про законодавче забезпечення охорони земель різного рівня, новітні тенденції в інституціональному забезпеченні землеохоронних заходів, підходи до сталого використання рілля та пасовищ. Експерт також описала правові приписи застосування добрив у Німеччині, моніторингову мережу, продемонструвавши динаміку вмісту нітратів у ґрунтових водах і новітні тенденції змін до законодавства про добрива.

Доповідь д-ра К. Візе на тему «Застосування актуального німецького законодавства про добрива з огляду на профілактичну охорону землі» була присвячена аналізу наявної ситуації в районі Штендаль, застосуванню законодавства про добрива в сільському господарстві та місцевими органами влади, контролю і нагляду використання осаду стічних вод та біовідходів у якості добрив у сільському господарстві, а також профілактичній охороні землі у сільському господарстві і місцевими органами влади з огляду на збереження родючості земель завдяки добривам.

Доповіді німецьких експертів викликали жваву дискусію та низку уточнюючих запитань.

Учасники зустрічі уточнили напрями подальшої співпраці та наукового обміну.