Круглі столи

КРУГЛИЙ СТІЛ «ЕКОЛОГІЧНІ ЗАГРОЗИ У ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ»

20 листопада 2019 р. відбувся круглий стіл «Екологічні загрози у період глобальних трансформацій», організований відділом природно-техногенної та екологічної безпеки Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України».

Під час заходу обговорено питання глобальних трансформаційних процесів та їх впливу на рівень екологічної та енергетичної безпеки і сталий розвиток, цифрових інновацій, перспективних планів формування територій громад областей у контексті децентралізації та з дотриманням вимог екобезпеки, екологічного контролю у ХХІ столітті, оцінки ризиків у системі безпеки функціонування критичної інфраструктури в Україні, переходу економіки на циркулярну модель як механізму забезпечення структурних змін.

У роботі круглого столу, крім науковців нашої установи, взяли участь представники Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН в Україні, Центру досліджень економічної політики Інституту експертно-аналітичних та наукових досліджень Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Департаменту економічного розвитку і торгівлі Київської обласної державної адміністрації, відділу з питань енергозбереження, енергоефективності та екології Фастівської міської ради, Всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів», громадської організації «Міжнародна екологічна безпека».

Сесія Міжнародної школи-лабораторії сталого розвитку і "зеленої" економіки

23 квітня 2019 року відбулася у м. Мінськ Республіки Білорусь ІІІ сесія Міжнародної школи-лабораторії сталого розвитку і "зеленої" економіки. Провідний науковий співробітник відділу методології сталого розвитку ДУ ІЕПСР НАН України, к.е.н., с.н.с., доцент Клиновий Д.В. взяв участь у проведеній у м. Мінськ Республіки Білорусь ІІІ сесії Міжнародної школи-лабораторії сталого розвитку і "зеленої" економіки (ISLSD), що функціонує як спільний проект Інституту підприємницької діяльності (Республіка Білорусь), ДУ ІЕПСР НАН України, Республіканської науково-технічної бібліотеки Білорусі, кафедри економіки та управління вищої школи Республіканського інституту вищої школи Білоруського державного університету і Фонду імені Фрідріха Еберта (Федеративна Республіка Німеччина). Тема заходу – інтеграція принципів сталого розвитку і зеленої економіки в навчальні програми і курси університетів. Засідання відбувалося на базі Республіканської науково-технічної бібліотеки Білорусі. Модератор – к.е.н., доц. Олег Володимирович Сіваграков, завідувач кафедри економіки та управління Інституту підприємницької діяльності (м. Мінськ, Республіка Білорусь).
У рамках заходу він ознайомив присутніх з Договором про співробітництво між ДУ ІЕПСР НАН України та Установою освіти "Інститут підприємницької діяльності" (м. Мінськ). На сесії виголосили доповіді експерти з питань сталого розвитку і викладачі з Університету Бремена (Німеччина) Томас Ніколас і Мерле Тегелер, які представили навчальні програми зі сталого розвитку в університетах Німеччини та проект HOCH N "Cталість в інститутах вищої школи: розвиток – мережева робота – звітність". К.е.н., с.н.с., доц. Дмитро Клиновий виступив як експерт з доповіддю та презентацією на тему "Імплементація національної парадигми сталого розвитку України у сферу публічного управління та освіти". При цьому він наголосив на необхідності імплементації концептуальних положень розробленої нашою установою національної парадигми сталого розвитку України як складових елементів публічної політики в діяльність органів державного управління економікою, державних органів регіональної влади, органів місцевого самоврядування територіальних громад та як базових положень навчальних програм вищої школи та післядипломної освіти. У доповіді наведено характеристику діяльності ДУ ІЕПСР НАН України як провідного науково-дослідного та науково-навчального центру міжнародного рівня, орієнтованого на організацію, координацію та здійснення досліджень у сфері економіки природокористування та сталого розвитку господарських систем на інноваційних принципах зеленої економіки; презентовано завдання цільової програми наукових досліджень «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року». Розкрито базові позиції національної парадигми сталого розвитку України, включаючи інституціоналізацію природно-ресурсних відносин, економічну оцінку природних ресурсів на всіх просторових рівнях господарювання, їх капіталізацію як економічних активів, децентралізацію в управлінні природними ресурсами як євроінтеграційний тренд, корпоратизацію природокористування та структурне управління природними активами як цілісними територіальними природно-господарськими комплексами, проективний бізнес-екосистемний підхід до організації природокористування; фінансизацію природокористування та сек’юритизацію природних активів, публічно-приватне партнерство як інструмент управління сталим розвитком територіальних соціо-еколого-економічних систем. Презентовано наукові видання – брошури "Національна парадигма сталого розвитку України" та "Природні ресурси у фінансово-економічному забезпеченні об’єднаної територіальної громади".
Також Д. В. Клиновий ознайомив зібрання з результатами впровадження концептуальних положень національної парадигми сталого розвитку в систему освіти як базових для побудови навчальних програм предметів економічного, географічного та інших напрямів діяльності вищої школи в освітніх закладах Міністерства освіти і науки України, Національній академії державного управління при Президентові України, Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів НАДУ, окремих освітніх програмах навчання державних службовців та представників органів місцевого самоврядування. Висвітлено результати застосування наукових розробок ДУ ІЕПСР НАН України в галузі зеленої економіки у програмах підвищення кваліфікації безробітних з направленням Служби занятості України під час розробки слухачами курсів навчальних зелених інвестиційних проектів. Представлено структуру навчального модуля "Управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища", що викладається в межах навчального курсу "Структурно-галузеві механізми управління у публічній сфері" на кафедрі економічної політики та врядування Національної академії державного управління при Президентові України.

Регіональний семінар на тему «Публічно-приватне партнерство у сфері природокористування: проблеми та перспективи» в рамках Цільової програми наукових досліджень Відділення економіки НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року»

16 вересня 2019 року відбувся регіональний семінар на тему «Публічно-приватне партнерство у сфері природокористування: проблеми та перспективи» в рамках Цільової програми наукових досліджень Відділення економіки НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року», організований ДУ ІЕПСР НАН України спільно з Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв).
Захід проведено на базі кафедри менеджменту названого університету. Його модераторами були завідувач кафедри д.е.н., проф. І. О. Іртищева, а також засновник Громадської організації «Асоціація лідерів туристичного бізнесу у Миколаївській області» к.е.н., доц. Т. О. Чичкалюк.
У роботі семінару взяли участь представники органів державної влади у природоохоронній сфері, місцевого самоврядування, освіти і науки, аграрного бізнесу Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова к.т.н., проф. Є. І. Трушляков. Із доповідями та презентаціями виступили завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів ДУ ІЕПСР НАН України д.е.н., с.н.с. А. М. Сундук та старший співробітник цього відділу д.е.н., с.н.с. О. В. Сакаль.
А. М. Сундук у доповіді на тему «Природні ресурси як фактор розвитку публічно-приватного партнерства в системі сталого функціонування» констатував про необхідність розширення традиційного підходу до залучення характеристик природних ресурсів у зону ринкової активності, визначення базових особливостей та параметрів цих процесів. Формування механізму регулювання важливо здійснювати за новітнім системним підходом із дотриманням принципу компліментарності, що замість природокористування як сфери інтересів природних ресурсів передбачає широку інтеграцію галузі в ринкові процеси. Акцентовано увагу, що важливим є включення потенціалу діючих і введення до переліку засобів державної політики потенційних інструментів регулювання з метою посилення її характеристик. Необхідно використовувати весь спектр інструментів регулювання, основаних на вартісних характеристиках (реальних і потенційних), та досягти комплексного ефекту з позицій методів природокористування.
Євроінтегративні публічно-приватні механізми управління сталим просторовим розвитком сфери природокористування – дієвий засіб управління сталим розвитком, участь в якому приватного сектору через проекти публічно-приватного партнерства розглядається як найважливіший компонент досягнення комплексних систем, зокрема систем управління природними ресурсами. Застосування публічно-приватного партнерства є більш ефективним засобом реалізації проектів, ніж залучення приватного бізнесу в рамках державних закупівель. Доповідачем запропоновано такі заходи щодо поліпшення системи публічно-приватного співробітництва:
 удосконалити чинне законодавство, законодавчі та інші правові акти у сфері використання природних ресурсів, доповнивши їх положеннями про застосування і впровадження нових інструментів регулювання економічних відносин;
 розробити шляхи врахування вартісних характеристиках (реальних та потенційних) для побудови платформи системних взаємодій у контексті політики регулювання;
 сформувати систему імплементації окремих форм державно-приватного партнерства в галузі використання природних ресурсів, що є важливим елементом упровадження інструментів регулювання;
 здійснити інституційне забезпечення впровадження нових підходів у сферу публічно-приватного партнерства, які мають позитивний вплив на сферу природокористування, визначаються сприятливими ринковими характеристиками.
О. В. Сакаль у доповіді на тему «Дорожня карта формування моделі публічно-приватного партнерства у сфері природокористування для забезпечення сталого просторового розвитку» розповіла про сутність концепту запровадження євроорієнтованих форм і механізмів публічно-приватного партнерства у сферу природокористування в Україні, наголосивши на ролі об’єднаних територіальних громад у цьому процесі. Висвітила складові концепту управління сталим розвитком просторових утворень, що охоплюють, зокрема, публічно-приватне партнерство, децентралізацію управління природокористуванням і платформний підхід до організації економічних відносин. Особливий акцент доповідач зробила на точках гальмування використання інструментарію публічно-приватного партнерства в управлінні розвитком у нашій країні, що характерні для кожної форми такого співробітництва. Представлено детальний аналіз таких точок у розвитку відносин публічно-приватного партнерства у сфері природокористування, зокрема водо-, земле- та лісокористуванні. Окреслено основні напрями вирішення проблем імплементації публічно-приватного партнерства в практику управління просторовим розвитком, виділено роль інформаційно-технологічних платформ взаємодії влади і бізнесу на бізнес-екосистемних засадах. Учасникам семінару після заслуховування доповідей запропоновано для обговорення низку проблемних питань, зокрема:
1. Природні ресурси та їх роль в економічному розвитку.
2. Точки гальмування імплементації форм публічно-приватного партнерства.
3. Інструментарій забезпечення місцевого розвитку та система механізмів реалізації моделі публічно-приватного партнерства.
4. Проектне забезпечення публічно-приватного співробітництва.
5. Правове забезпечення розвитку публічно-приватного партнерства.
Особливий інтерес аудиторії викликали питання точок гальмування імплементації форм публічно-приватного партнерства. В активному обговоренні цього проблемного аспекту партнерства брали участь представники об’єктів і територій природно-заповідного фонду України. Порушувались питання актуалізації кількісної та якісної оцінки природних ресурсів, оподаткування, особливого статусу населених пунктів, які розташовані на територіях природно-заповідного фонду, можливостей формування платформи взаємодії територіальних громад із природоохоронними установами і багато інших.
У рамках семінару також відбулася зустріч з представниками Коблівської об’єднаної територіальної громади (Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Одеська, 4), на якій окреслено точки гальмування розвитку громади, обговорено можливості формування платфо
* * *
20 листопада 2019 року відбувся круглий стіл «Екологічні загрози у період глобальних трансформацій», організований відділом природно-техногенної та екологічної безпеки Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України».
Під час заходу обговорено питання глобальних трансформаційних процесів та їх впливу на рівень екологічної та енергетичної безпеки і сталий розвиток, цифрових інновацій, перспективних планів формування територій громад областей у контексті децентралізації та з дотриманням вимог екобезпеки, екологічного контролю у ХХІ столітті, оцінки ризиків у системі безпеки функціонування критичної інфраструктури в Україні, переходу економіки на циркулярну модель як механізму забезпечення структурних змін. У роботі круглого столу, крім науковців нашої установи, взяли участь представники Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН в Україні, Центру досліджень економічної політики Інституту експертно-аналітичних та наукових досліджень Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Департаменту економічного розвитку і торгівлі Київської обласної державної адміністрації, відділу з питань енергозбереження, енергоефективності та екології Фастівської міської ради, Всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів», громадської організації «Міжнародна екологічна безпека».
* * *
29 листопада 2019 року в м. Києві (бульвар Т. Шевченка, 60) ініціативою відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» було проведено круглий стіл «Оцінювання екоcистемних послуг: наслідки детеріорації». Мета круглого столу – узагальнення результатів досліджень з теоретичних, методологічних і практичних підходів до формування в державному управлінні та місцевому самоврядуванні інноваційних організаційних, економічно-фінансових механізмів екосистемного оцінювання збитків від детеріорації екосистемних послуг відповідно до вимог європейської нормативно-правової бази; обмін думками та науковою інформацією з окресленої проблематики. Під час засідання заслухано доповіді, присвячені актуальним питанням стосовно оцінювання екоcистемних послуг із позиції забезпечення сталого природогосподарювання. Учасники круглого столу акцентували увагу на методологічних особливостях оцінки збитків від забруднення екосистем; інноваційних підходах до формування компенсаційного механізму їх відшкодування; ролі екосистемного фактору в забезпеченні децентралізованого управління природно-ресурсними активами в рамках розвитку публічно-приватного партнерства; європейському векторі інституціоналізації процесу екосистемного визначення заподіяних та попереджених збитків від забруднення екосистем; оцінці природно-ресурсних активів та екосистемних послуг на місцевому рівні. Головна ідея, що супроводжувала доповіді, пов’язана з питаннями формування сучасних механізмів та інструментів оцінювання збитків від забруднення навколишнього природного середовища, зокрема втрат екосистемних послуг через порушення, деградацію чи знищення якості екосистем, визначення механізмів відповідальності та компенсаційних заходів щодо їх порушення. У доповідях і виступах учасників заходу з різних позицій висвітлено результати сучасних досліджень у сферах економіки, екології та державного управління стосовно оцінювання збитків від забруднення екосистем з акцентом на забезпеченні сталого просторового розвитку територій та об’єктів різного ієрархічного рівня. Зазначено, що екологічна політика України має розвиватися на засадах системності, прозорості, відповідальності та послідовності, з реальним упровадженням принципів сталого використання природних ресурсів на основі екосистемного підходу, що враховує кращі зразки міжнародного досвіду та євроінтеграційні перспективи України. За результатами обговорення прийнято резолюцію, яку рекомендовано направити до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Відділення економіки Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України з метою розгортання подальших досліджень у сфері розробки екосистемних засад оцінювання збитків від забруднення навколишнього природного середовища.