Угорщина як член НАТО з 1999 року послідовно розбудовує свої Збройні сили, перетворюючи їх із пострадянської спадщини на сучасне, технічно оснащене формування. Останні роки стали періодом інтенсивних змін: країна не лише виконала ціль Альянсу щодо оборонних витрат, а й реалізувала масштабну програму закупівель західної техніки.

Сьогодні активний особовий склад угорської армії налічує понад 41 600 військовослужбовців, а резерв — близько 20 000 осіб. Це професійна армія без призову, з акцентом на високу підготовку та сумісність із союзниками.

Ключовим інструментом трансформації стала державна програма Zrínyi 2026, яка охопила переозброєння, структурні реформи та розвиток оборонної промисловості. Результат — поява важких бронетанкових підрозділів, сучасної авіації та нових можливостей у логістиці та підтримці.

Історичний шлях до сучасної армії

Коріння угорських Збройних сил сягають 1848 року, коли під час революції виникла армія Honvéd. У складі Австро-Угорської імперії угорські частини відігравали помітну роль. Після Тріанонського договору 1920 року армія була обмежена, а в роки Другої світової війни Угорщина воювала на боці Осі.

Після 1945 року країна опинилася в радянській сфері впливу. Народна армія Угорщини отримала радянське озброєння — танки Т-72, бойові машини піхоти БМП-1/2, винищувачі МіГ. Події 1956 року продемонстрували межі тогочасної системи.

Після падіння комунізму у 1989–1990 роках почалася глибока реформа. Угорщина скасувала призов, перейшла на професійну модель і 1999 року вступила до НАТО. Перші десятиліття після вступу пройшли під знаком скорочень і обмеженого фінансування. Лише з середини 2010-х років держава взяла курс на системне відновлення боєздатності.

Організаційна структура та чисельність

Сучасні Збройні сили Угорщини (Magyar Honvédség) об’єднані під єдиним командуванням з 2007 року. Головний орган — Генеральний штаб. Безпосереднє управління здійснюють окремі командування:

• Сухопутне командування (Land Command)
• Командування повітряних сил (Air Force Command)
• Командування спеціальних операцій
• Кібернетичне командування
• Командування логістичної підтримки
• Командування територіальної оборони
• Командування модернізації та трансформації

Сухопутні війська організовані за бригадним принципом: важка бригада на базі танків Leopard, середня механізована та легкі/спеціальні підрозділи. Повітряні сили зосереджені навколо винищувачів Gripen та вертольотів. Територіальна оборона спирається на резервістів і добровольчі формування.

Чисельність — приблизно 41 600 активних військовослужбовців і 20 000 резервістів станом на 2026 рік. Це дозволяє формувати боєздатні підрозділи для національної оборони та участі в операціях Альянсу.

Оборонний бюджет та програма Zrínyi 2026

Угорщина досягла і утримує рівень оборонних витрат не менше 2 % від ВВП — вимогу НАТО. У 2025 році бюджет на оборонні завдання становив близько 1 752 млрд форинтів (приблизно 4,2 млрд євро). Значна частка коштів спрямовується на закупівлю та модернізацію техніки.

Програма Zrínyi 2026, запущена у 2016–2017 роках, стала головним механізмом змін. Її цілі включали збільшення чисельності, повну заміну застарілого радянського озброєння, розвиток національної оборонної промисловості та підвищення сумісності з НАТО.

Хоча початковий термін завершення — 2026 рік, низку проєктів продовжено до 2030–2032 років. Уже реалізовані ключові закупівлі: танки, самохідна артилерія, бойові машини піхоти, вертольоти, транспортна авіація та стрілецька зброя місцевого виробництва. Програма також передбачає створення навчальних центрів, симуляторів та інфраструктури для нової техніки.

Угорщина стабільно виконує зобов’язання перед НАТО щодо оборонних витрат і демонструє один з найвищих відсотків витрат на закупівлю нової техніки серед союзників.

Сухопутні війська: важка броня та механізація

Найпомітнішим досягненням модернізації стали сухопутні війська. Головним символом оновлення стали 44 основні бойові танки Leopard 2A7HU. Повна поставка завершилася наприкінці 2025 року. Ці 72-тонні машини оснащені 120-мм гладкоствольною гарматою, сучасною системою управління вогнем, комбінованою бронею та цифровими засобами зв’язку. Вони повністю сумісні з німецькими та нідерландськими підрозділами.

На заміну старим БМП-1/2 прийшли бойові машини піхоти Lynx KF41 виробництва Rheinmetall. Угорщина замовила 218 одиниць — одну з найбільших партій у Європі останніх років. Частина машин виробляється локально на заводі в Залаегерсег. Lynx відрізняється високим рівнем захисту від мін та IED, модульною конструкцією та можливістю встановлення різних бойових модулів (у тому числі з 30-мм гарматою). Угорщина стала першою країною НАТО, яка почала експлуатацію цієї машини.

Артилерійський компонент посилено 24 самохідними гаубицями PzH 2000 калібру 155 мм. Ці системи забезпечують високу скорострільність і точність на великій відстані. Додатково закуплено мостоукладачі Leguan, ремонтно-евакуаційні машини Wisent 2 та протитанкові комплекси Spike LR2.

Стрілецька зброя також оновлена: на озброєння надійшли автомати CZ BREN 2 угорського виробництва, гранатомети Carl Gustaf M4 та модернізовані зенітні комплекси Mistral.

Ці зміни дозволяють формувати важкі та середні бригади, здатні діяти в складі багатонаціональних сил НАТО. Старе радянське озброєння вимагало складного обслуговування та не відповідало сучасним стандартам захисту й точності.

Повітряні сили: Gripen, вертольоти та транспортна авіація

Повітряний компонент також зазнав суттєвого оновлення. Основу винищувальної авіації становлять літаки Saab JAS 39 Gripen C/D. Початкова партія з 14 машин, орендованих у Швеції, успішно експлуатується понад 20 років. У 2024 році Угорщина замовила ще чотири літаки — поставки очікуються у 2026 році. Проводиться модернізація до стандарту MS20 Block 2, що включає нові можливості зв’язку, озброєння та сумісності. На озброєнні з’явилися ракети IRIS-T, планується інтеграція Meteor.

Вертолітний парк складається з 20 легких багатоцільових H145M (всі поставлені до 2021 року) та 16 важчих H225M (поставки завершувалися у 2023–2024 роках). Ці машини використовуються для транспортування, пошуково-рятувальних операцій, медичної евакуації та підтримки наземних військ.

Особливої уваги заслуговує поява двох транспортних літаків Embraer C-390 Millennium (варіант KC-390 з можливістю дозаправки в повітрі). Угорщина стала першою країною у світі, яка повністю завершила поставки за контрактом на ці машини (друга поставка — листопад 2025 року). C-390 здатний перевозити до 26 тонн вантажу, виконувати десантні завдання та дозаправляти винищувачі Gripen у повітрі — це суттєво підвищує автономність угорської авіації.

Спеціальні можливості та територіальна оборона

Окреме місце посідає Командування спеціальних операцій — високопідготовлені підрозділи для виконання завдань у складних умовах. Кібернетичне командування відповідає за захист критичної інфраструктури та ведення операцій у цифровому просторі — напрям, що набуває все більшого значення.

Територіальна оборона спирається на систему резервістів та добровольчі формування. Це дозволяє швидко нарощувати сили у разі кризи та забезпечувати охорону об’єктів на всій території країни. Резервісти проходять регулярну підготовку та беруть участь у спільних навчаннях з регулярними частинами.

Роль у НАТО та перспективи

Угорська армія активно інтегрується в структуру Альянсу. Країна бере участь у багатонаціональних навчаннях, ротаціях сил швидкого реагування та наданні можливостей для спільної оборони східного флангу. Спільні проєкти з Німеччиною (техніка Leopard та PzH 2000) забезпечують високий рівень оперативної сумісності.

Програма модернізації не завершується у 2026 році. Угорщина продовжує інвестувати в підготовку особового складу, розвиток оборонної промисловості та впровадження нових технологій — від безпілотників до систем зв’язку.

Завершення поставок 44 танків Leopard 2A7HU та запуск локального виробництва бойових машин піхоти Lynx стали найважливішими етапами відновлення важких можливостей угорської армії.

Сьогодні армія Угорщини — це не просто оновлений інструмент національної безпеки. Це формування, здатне ефективно діяти в складі колективної оборони НАТО, з сучасною технікою, підготовленим особовим складом та чітким розумінням сучасних викликів. Подальший розвиток залежатиме від послідовності фінансування та адаптації до нових технологічних реалій, але фундамент для регіонально значущої сили вже закладено.

Угорщина демонструє, як системна робота над озброєнням, структурою та промисловістю може за відносно короткий час суттєво підвищити обороноздатність країни.