На плечах однієї людини лежить відповідальність за мільйони життів, тисячі кілометрів фронту і щоденні рішення, від яких залежить майбутнє країни. Головнокомандувач ЗСУ — це не просто висока посада з гучною назвою. Це людина, яка щодня тримає руку на пульсі війни, координує дії всіх родів військ і перетворює стратегічні плани на конкретні операції.

Сьогодні цю посаду обіймає генерал Олександр Сирський. Він прийшов у найважчий момент, коли армія вже пройшла через найжорсткіші випробування повномасштабного вторгнення. Його досвід, спокій і вміння працювати в умовах постійного тиску роблять цю фігуру однією з ключових у сучасній українській історії.

Розуміння того, хто такий головнокомандувач ЗСУ і як влаштована ця вертикаль, допомагає краще бачити, як насправді працює система оборони України.

Що таке посада головнокомандувача ЗСУ

Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за Конституцією є Президент. Саме він визначає стратегічні цілі, оголошує мобілізацію, вводить воєнний стан і очолює Ставку Верховного Головнокомандувача. А ось безпосереднє військове керівництво армією здійснює головнокомандувач ЗСУ.

Ця посада з’явилася у сучасному вигляді 28 березня 2020 року. До того моменту функції головнокомандувача виконував начальник Генерального штабу. Розділення посад дозволило чіткіше розділити стратегічне планування і оперативне управління військами.

Головнокомандувач ЗСУ підпорядковується Президенту і міністру оборони. Він призначається Президентом за поданням міністра оборони. Саме він відповідає за боєздатність військ, застосування сил і засобів, контроль готовності підрозділів і звітність про досягнення військово-стратегічних цілей.

Головнокомандувач ЗСУ здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними Силами та переданими йому силами інших складових сил оборони.

Короткий шлях посади: від створення до сьогодення

Першим окремим головнокомандувачем став генерал-полковник Руслан Хомчак. Він очолював армію з березня 2020 до липня 2021 року. Після нього посаду обійняв генерал Валерій Залужний — людина, яка стала символом першого року великої війни. Саме під його керівництвом українські війська зупинили наступ на Київ, провели Харківський контрнаступ і тримали оборону в найскладніших умовах.

8 лютого 2024 року Президент призначив новим головнокомандувачем ЗСУ генерала Олександра Сирського. Це рішення стало частиною оновлення військового керівництва в умовах затяжної війни.

Дані зібрані на основі офіційних указів Президента та інформації з сайту Збройних Сил України.

Олександр Сирський: шлях до вершини військової кар’єри

Олександр Станіславович Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області. Батько був військовим, і вже в дитинстві сім’я переїхала до Харкова. Там майбутній генерал закінчив школу із золотою медаллю.

У 1986 році він закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. Далі була Академія Збройних Сил України та Національна академія оборони. Сирський пройшов усі щаблі — від командира мотострілецького взводу до командувача Сухопутних військ.

У 2014–2016 роках він працював начальником штабу АТО і саме під його керівництвом вдалося вивести війська з оточення під Дебальцевим. У 2017–2018 роках очолював Антитерористичну операцію. З серпня 2019 до лютого 2024 року командував Сухопутними військами — найбільшим видом ЗСУ.

Після 24 лютого 2022 року Сирський організував оборону Києва. Саме тоді з’явилися два кільця оборони столиці, які зіграли вирішальну роль. Пізніше він керував Слобожанським контрнаступом і операціями на сході. У квітні 2022 року отримав звання Героя України.

Сирський відомий тим, що цінує життя солдатів і намагається уникати рішень, які ведуть до невиправданих втрат.

Повноваження і реальна робота головнокомандувача

Головнокомандувач ЗСУ не сидить у кабінеті й не роздає красиві накази. Він постійно працює з оперативною обстановкою, проводить наради з командирами корпусів і бригад, відвідує передові позиції, контролює підготовку особового складу і стан забезпечення.

Серед ключових повноважень:

• безпосереднє військове керівництво Збройними Силами;
• управління застосуванням військ і переданих йому сил інших складових оборони;
• визначення комплектів сил для оперативних угруповань;
• контроль готовності військ і стану забезпечення;
• розробка стратегічних замислів і планів застосування;
• звітність перед Президентом і міністром оборони.

У 2025–2026 роках під керівництвом Сирського армія продовжила курс на активну оборону. Головком неодноразово наголошував: головне завдання — зробити кожен крок противника максимально дорогим. Саме тому акцент робиться на технологіях, безпілотних системах, далекобійних ударах і збереженні життя бійців.

У першому півріччі 2026 року Сирський запровадив жорсткі вимоги щодо ротації: військовослужбовці на передовій мають змінюватися не рідше ніж раз на 60 днів, якщо дозволяє обстановка. Також триває трансформація структури — створюються нові командування, зокрема далекобійного впливу та Об’єднані сили швидкого реагування.

Як головнокомандувач впливає на хід війни сьогодні

Станом на літо 2026 року українські сили ведуть активну оборону на фронті протяжністю понад 1250 кілометрів. Сирський регулярно публікує оцінки ситуації: темпи просування противника знизилися більш ніж удвічі порівняно з попередніми періодами, середньомісячні втрати окупантів сягають близько 32 тисяч осіб.

Окрему увагу головком приділяє далекобійним ударам. Кампанії Deep Strike і Middle Strike завдають системних збитків російській логістиці, енергетиці та військовим об’єктам. Паралельно йде робота над підвищенням якості підготовки бійців, розвитком медичної служби та створенням сучасних штурмових підрозділів.

Сирський неодноразово підкреслював: говорити про якісний перелом у війні ще зарано. Противник зберігає наступальний потенціал і намагається розширити фронт. Тому українське командування зосереджується на виснаженні ворога, накопиченні резервів і технологічній перевазі.

Робота головнокомандувача ЗСУ — це щоденна боротьба з хаосом війни. Це рішення, які приймаються під тиском часу, інформації і відповідальності. Олександр Сирський сьогодні тримає цю планку. І від того, наскільки ефективно працює вся вертикаль від нього до командирів взводів, залежить, як швидко Україна зможе повернути собі ініціативу і захистити свою землю.