27 лютого 2022 року, коли російські війська вже наступали на Київ, президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Інтернаціонального легіону оборони України. Це рішення стало одним із найяскравіших проявів глобальної солідарності з перших днів повномасштабної війни. За лічені тижні до країни почали прибувати люди з різних куточків світу — від ветеранів американських морських піхотинців до колумбійських добровольців і колишніх бійців європейських спецпідрозділів.

Офіційний ресурс ildu.mil.gov.ua одразу перетворився на головну точку входу для тисяч заявок. Багато хто приїжджав не за грошима чи пригодою, а тому що побачив у цій війні боротьбу за спільні цінності — свободу, демократію та право народів на самовизначення. Уже в березні 2022-го перші групи легіонерів з’явилися на позиціях під Києвом.

Сьогодні, у липні 2026 року, окремих «легких» батальйонів під старою назвою більше немає. Проте дух Інтернаціонального легіону живе в регулярних підрозділах Сухопутних військ Збройних Сил України. Іноземні бійці продовжують служити пліч-о-пліч з українцями, отримуючи повноцінний статус, зарплату та соціальні гарантії.

Як усе починалося

Рішення про створення підрозділу ухвалили буквально за три дні після початку вторгнення. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба публічно закликав іноземців приєднуватися. За перші тижні надійшло понад 50 тисяч заявок з більш ніж 50 країн. Командування ЗСУ швидко сформувало кілька батальйонів — перший, другий, третій і четвертий. Кожен налічував теоретично 400–600 осіб.

Другий Інтернаціональний легіон оборони України, який очолював полковник Руслан Мирошниченко, а згодом майор Олександр Якимович, швидко здобув репутацію боєздатного підрозділу. Легіонери проходили інтенсивну підготовку, адаптувалися до українських реалій і вже навесні 2022-го брали участь у боях на східному напрямку. Дехто з них мав досвід Французького легіону чи інших елітних формувань, що допомагало в організації дрібних підрозділів і тактичних діях.

Хто обирає цей шлях

Склад легіону завжди був строкатим. Тут служили громадяни США, Великої Британії, Франції, Грузії, Польщі, Іспанії, Латинської Америки та Азії. Дехто приїжджав з бойовим досвідом, інші — з цивільних професій, пройшовши базову підготовку в Україні. Вимоги чіткі: вік від 18 до 60 років, задовільний стан здоров’я, відсутність хронічних захворювань, які перешкоджають службі. Військовий чи правоохоронний досвід — перевага, але не обов’язкова умова.

Процедура вступу прозора. Кандидат подає заявку через офіційний сайт, надає скановані документи, проходить медкомісію та відбір. Після цього — навчання під керівництвом досвідчених інструкторів. Іноземні добровольці укладають контракт на службу в Збройних Силах України. Термін може становити шість місяців або довше, залежно від потреб частини.

• Подати онлайн-заявку на ildu.mil.gov.ua
• Підтвердити особу та документи
• Пройти медичний огляд та перевірку
• Пройти базову підготовку та інтеграцію в підрозділ

Після кожного етапу людина отримує повноцінний статус військовослужбовця ЗСУ з усіма правами та обов’язками.

Бойовий досвід та виклики

Легіонери брали участь у більшості ключових етапів оборони — від Києва до східних рубежів. Деякі підрозділи виконували складні штурмові та розвідувальні завдання. Були й втрати, і полонені, яких обмінювали. Водночас багато іноземців відзначали високу мотивацію українських побратимів і швидку адаптацію до сучасної війни з дронами та артилерійськими дуелями.

Головні виклики — мовний бар’єр та інтеграція в українське командування. З часом більшість опановувала базову українську або працювала через англійську. Дехто з легіонерів згодом став інструкторами або займав командні посади.

Реорганізація 2025–2026 років

Наприкінці 2025 року Генеральний штаб ухвалив рішення про реорганізацію. Окремі батальйони Інтернаціонального легіону припинили існування як самостійні частини 31 грудня 2025 року. Їх особовий склад інтегрували в регулярні бригади Сухопутних військ, переважно штурмові та механізовані підрозділи з посиленою компонентою безпілотників та артилерії.

Офіційна позиція Міністерства оборони та командування Сухопутних військ чітка: це не ліквідація, а еволюція. Окремі «мандрівні» батальйони без повноцінного тилу, артилерії та аеророзвідки поступилися місцем інтегрованим підрозділам, де іноземці отримують кращу підтримку та можуть ефективніше використовувати свій досвід. Частина легіонерів сприйняла зміни з розчаруванням — вони звикли до окремої ідентичності та бренду. Інші побачили в цьому логічний крок у затяжній війні.

Станом на 2026 рік офіційний сайт ildu.mil.gov.ua працює активно. Набір триває. Іноземні добровольці служать у складі бригад, де є міжнародні групи, роти чи батальйони. Дехто отримує посади відповідно до попереднього офіцерського досвіду. Українська держава гарантує їм ті самі виплати, соціальний захист та юридичні права, що й громадянам України.

Чому це важливо

Інтернаціональний легіон став не лише джерелом додаткової маневреної сили, а й потужним дипломатичним і моральним інструментом. Тисячі іноземців, які свідомо обрали український бік, посилили сигнал: Україна захищає не лише себе, а й спільні цінності вільного світу. Їхній досвід — від тактики малих груп до роботи з сучасними технологіями — передається українським підрозділам.

У 2026 році легіон уже не існує у форматі 2022 року, але його спадщина сильніша за будь-яку структуру. Іноземні бійці продовжують захищати Україну в складі її регулярної армії, отримуючи повноцінне визнання та підтримку. Це найкраще підтвердження, що солідарність не зникає — вона трансформується разом із потребами війни.

Сьогодні кожен, хто відповідає вимогам і готовий служити, може подати заявку через офіційний канал. Україна цінує кожного свідомого добровольця, який обирає її бік у цій боротьбі. Інтернаціональний легіон у новому вигляді продовжує виконувати свою головну місію — стояти пліч-о-пліч з українцями за свободу.