Національний банк України вже кілька років системно вивчає можливість випуску цифрової форми національної валюти — е-гривні. Цей інструмент не замінить звичні готівкові чи безготівкові гривні, а доповнить їх новою якістю: прямим зобов’язанням центробанку в цифровому середовищі з додатковими функціями. У 2026 році проєкт перебуває на стадії поглибленого дослідження та аналізу сценаріїв використання, а не на етапі масового запуску.

Е-гривня — це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є безпосередньо Національний банк. Вона існуватиме тільки в безготівковому вигляді та матиме статус законного платіжного засобу, якщо відповідне рішення буде ухвалено. На відміну від коштів на рахунках комерційних банків, е-гривня являє собою пряму вимогу до центробанку, подібно до паперових банкнот чи монет. Закон України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX створив правову основу для такої третьої форми гривні.

У практиці це означає, що громадяни та бізнес отримають ще один варіант зберігання та переказу коштів — з потенційною програмованістю платежів, можливістю офлайн-операцій та високим рівнем стійкості системи. Національний банк підходить до питання обережно, враховуючи воєнні реалії, вартість реалізації та необхідність обрати оптимальну технологічну архітектуру.

Історія проєкту та ключові віхи

Дослідження цифрових валют центральних банків Національний банк розпочав ще у 2016 році. Перший пілотний проєкт е-гривні провели наприкінці 2010-х, після чого оприлюднили аналітичну записку з висновками. У вересні 2021 року офіційно відкрили проєкт «Е-гривня» з метою визначити доцільність широкомасштабного випуску. Торгова марка «е-гривня» та «e-hryvnia» зареєстрована у 2022 році.

У 2023 році оприлюднили проєкт концепції впровадження. У 2024–2025 роках активно обговорювали запуск пілотного проєкту з реальними користувачами, банками та торговцями на базі технології розподіленого реєстру (DLT). Проте повномасштабна війна внесла корективи: висока вартість реалізації та етичні питання щодо пріоритетів у воєнний час призвели до того, що пілот відклали. Станом на середину 2026 року Національний банк продовжує аналізувати сценарії використання, вивчати міжнародний досвід та шукати оптимальні технічні рішення. Рішення про повноцінний випуск поки не ухвалене.

Що таке е-гривня і як вона відрізняється від інших форм гривні

Гривня в Україні існує у трьох формах. Готівка — це фізичні банкноти та монети, емітовані Національним банком. Безготівкові кошти — це записи на рахунках у комерційних банках, які опосередковано гарантуються центробанком. Е-гривня ж стане цифровим зобов’язанням Національного банку безпосередньо перед власником гаманця.

Ось основні відмінності:

Е-гривня поєднує незалежність готівки від комерційних банків із зручністю миттєвих цифрових переказів. Обмін відбуватиметься у співвідношенні 1:1 через банки, небанківські надавачі платіжних послуг або інші канали, які визначить Національний банк.

Програмовані гроші: нові сценарії використання

Одна з найцікавіших особливостей е-гривні — можливість програмування платежів через смарт-контракти. Це відкриває практичні сценарії, які сьогодні важко реалізувати масово.

Державна допомога зможе надходити з чіткими умовами: кошти на відновлення житла — тільки на будівельні матеріали та підрядників, виплати на дітей — з обмеженням на певні категорії товарів. Регулярні платежі, наприклад оренда чи комунальні послуги, виконуватимуться автоматично за заданим графіком без щомісячного підтвердження. Можливе розділення одного платежу між кількома платниками або відкладений платіж після виконання умов (отримання товару, підписання акту).

Для бізнесу це означає дешевші та швидші розрахунки з контрагентами, а для держави — прозоріший контроль цільового використання бюджетних коштів. У воєнний та післявоєнний період такі інструменти особливо цінні для адресної підтримки громадян і відбудови.

Технічні особливості: безпека, приватність та стійкість

Національний банк опрацьовує архітектуру, яка поєднує централізоване управління емісією з елементами розподіленої технології (DLT) для пілотного проєкту. Це підвищує стійкість системи до кібератак та технічних збоїв. Важливий елемент — підтримка офлайн-платежів: користувачі зможуть здійснювати операції навіть за відсутності зв’язку з платформою, а синхронізація відбудеться пізніше. Така функція критично важлива для надійності платіжної інфраструктури в будь-яких умовах.

Приватність планується на високому рівні. Національний банк не зберігатиме персональні дані користувачів безпосередньо — ідентифікацію та дотримання вимог фінансового моніторингу здійснюватимуть надавачі платіжних послуг. Для невеликих сум можливі анонімні гаманці з лімітами, для більших — повна ідентифікація. Гаманці будуть доступні через банківські застосунки, можливо, інтегровані з державними сервісами.

Переваги для економіки та громадян

Впровадження е-гривні може знизити загальну вартість платіжних операцій за рахунок скорочення ланцюжка посередників. Миттєві P2P-перекази та оплата товарів стануть дешевшими для бізнесу та зручнішими для людей. Фінансова інклюзія покращиться: цифровий гаманець доступний навіть тим, хто не має банківського рахунку або проживає у віддалених районах.

Прозорість розрахунків зросте, що сприятиме зменшенню тіньового сектору. Для держави з’явиться потужний інструмент монетарної та фіскальної політики — від цільових соціальних виплат до потенційного підвищення ефективності монетарної трансмісії. У глобальному вимірі е-гривня допоможе зміцнити монетарний суверенітет України в умовах поширення приватних цифрових активів.

Виклики та ризики, які вивчає Національний банк

Реалізація проєкту потребує значних інвестицій у технологічну платформу, кібербезпеку та інтеграцію з існуючою інфраструктурою. У воєнний час ці витрати викликають обґрунтовані питання пріоритетів. Існує ризик часткового переміщення депозитів з комерційних банків у прямі зобов’язання Національного банку, що може вплинути на кредитування.

Кіберзагрози вимагають найвищого рівня захисту. Приватність користувачів має балансуватися з вимогами законодавства про фінансовий моніторинг. Не менш важливе питання — прийняття громадянами та бізнесом: потрібна зручна інтеграція, освіта та довіра. Національний банк ретельно аналізує всі ці аспекти, щоб уникнути негативних наслідків для фінансової стабільності.

Що далі: перспективи на найближчі роки

Станом на червень 2026 року Національний банк не встановив жорстких термінів повноцінного запуску. Робота зосереджена на доопрацюванні дизайну, виборі технологічного рішення та підготовці до можливого пілотного тестування з реальними учасниками. Рішення про масштабний випуск ухвалять лише після всебічного аналізу результатів досліджень та тестів.

Якщо е-гривня з’явиться в обігу, українці матимуть реальний вибір: користуватися готівкою, банківськими рахунками чи новою цифровою формою з додатковими функціями. Національний банк демонструє виважений підхід — без поспіху, але з чітким розумінням потенціалу технології для платіжної системи України. Слідкувати за оновленнями варто на офіційному сайті регулятора, де публікують ключові матеріали проєкту.